Справа № 442/8482/21
Провадження № 1-в/442/324/2021
05 листопада 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобичі клопотання прокурора Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, -
з участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
встановив:
29.10.2021 прокурор Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання за вироком від 30.12.1998 Львівського обласного суду у зв'язку з закінченням граничного 15-річного строку давності його виконання.
В обґрунтування клопотання покликається на те, що ухвалою Львівського обласного суду від 12.03.1992 оголошено розшук ОСОБА_5 , який обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.86-1, 172 КК України 1960 року. 30.03.1992 колишнім Дрогобицьким МВ УМВС України у Львівській області на підставі вищевказаної ухвали заведено оперативно-розшукову справу щодо розшуку ОСОБА_5 . 30.12.1998 Львівським обласним судом щодо ОСОБА_5 винесено вирок про визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.86-1, 172 КК України 1960 року та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі. Розшук ОСОБА_5 позитивних результатів не дав. З моменту винесення вироку щодо ОСОБА_5 минуло понад 22 роки. Інформація про вчинення ОСОБА_5 нових злочинів відсутня.
Прокурор Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_4 подав до суду клопотання про розгляд клопотання у його відсутності та без технічного фіксування судового процесу, просить клопотання про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання за вироком від 30.12.1998 Львівського обласного суду у зв'язку з закінченням граничного 15-річного строку давності його виконання - задоволити.
Відповідно до ч.1 ст.107 КПК України рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, в тому числі під час розгляду питань слідчим суддею, приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. Клопотань учасників процесуальної дії про застосування технічних засобів фіксування не поступило, а тому фіксування клопотання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши клопотання, з'ясувавши позицію прокурора, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що подання підлягає задоволенню.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що вироком Львівського обласного суду від 30.12.1998 ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбаченихст.ст.86-1, 172 КК України 1960 року та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Згідно матеріалів, долучених до клопотання ОСОБА_5 з 1992 року знаходиться в розшуку.
У ч.1 ст.80 КК України передбачено, що особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: 1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості; 3) п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин; 4) десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин; 5) п'ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.
Відповідно до ч.3 ст.80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
Згідно з ч.4 ст.80 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Отже, ст.80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов'язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов'язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе - це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання.
Водночас засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв'язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.
Окрім того, частиною третьою статті 80 КК України передбачено положення щодо зупинення перебігу строку давності у разі, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання, а строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
У частині четвертій статті 80 КК також передбачено положення про те, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення строку давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину.
Вказані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
За таких обставин застосування статті 80 КК передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.
Однак ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом, питання вирішення якого належить до компетенції суду, а отже, цей факт слід встановлювати з дотриманням вимог процесуальної форми.
Зокрема, редакція частини третьої статті 80 КК певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у частині третій статті 80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК. Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні частини третьої статті 80 КК, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить частині першій статті 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
В матеріалах кримінального провадження відсутній вирок на підтвердження ухилення ОСОБА_6 від відбування покарання, призначеного попереднім вироком, а відтак - підстави для зупинення перебігу строку виконання обвинувального вироку і застосування частини третьої статті 80 КК України.
Даний висновок суду кореспондує із правовим висновком Верховного Суду України у справі № 5-324кс15 (постанова від 24 грудня 2015 року).
Враховуючи вищенаведене та той факт, що на даний час закінчились строки давності виконання обвинувальною вироку Львівського обласного суду від 30.12.1998, факт ухилення ОСОБА_6 від відбування покарання не встановлений вироком суду, суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення, оскільки наявні підстави для звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі ст.80 КК України.
Керуючись ст. 537 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку - задоволити.
Звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання за вироком від 30.12.1998 Львівського обласного суду у зв'язку з закінченням граничного 15-річного строку давності його виконання.
На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення учасники судового провадження можуть подати апеляцію до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.
Суддя ОСОБА_1