Справа №461/8825/21
02 листопада 2021 рокусуддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д., за участі представника митного органу Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Галицької митниці Держмитслужби, про притягнення до адміністративної відповідальності:
громадянина Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ,
за порушення митних правил за ст. 472 Митного кодексу України, -
28 липня 2021 року в зоні митного контролю ММПО СП «Росан» митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці, під час митного огляду міжнародного поштового відправлення - посилки №MYCV051509398GB, яка надійшла з Великобританії, відправником якої, згідно митної декларації форми №MYCV051509398GB є ОСОБА_1 , який проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_2 , отримувачем - ОСОБА_1 , який проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_3 , тел. НОМЕР_1 . Згідно митної декларації форми №MYCV051509398GB відправник заявив, що у вказаному міжнародному поштовому відправленні пересилає другие игрушки (інші іграшки). Відповідно до пункту 2 статті РП 125 (в старій редакції стаття РП 122) Регламенту поштових посилок Всесвітньої поштової конвенції (Конвенцію затверджено Указом Президента № 316/2017 від 10.10.2017) передбачено, що до кожної посилки додається митна декларація СN 23 або як єдиний бланк, або як частина бланка-пачки СР 72. У ній повинно докладно зазначатись вкладення посилки. Відомості загального характеру неприпустимі. Під час митного огляду міжнародного поштового відправлення - посилки №MYCV051509398GB було виявлено незадекларований товар, а саме: тепловізор з маркуванням "FLIR BHS598963 BHS582913", у пластиковому кейсі з маркуванням "FLIR", в комплекті із зарядним пристроєм, двома картами пам'яті "CMP MEMORY Micro SD", компакт-диском "FLIR User documentation Flir ix series", з ознаками використання. Виявлений товар знаходився в посилці без будь-якого приховування.
Представник Галицької митниці Держмитслужби в судовому засідання зазначив, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, яке йому інкриміноване. До останнього слід застосувати стягнення, передбачене санкцією статті 472 МК України.
ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Європейський суд з прав людини у рішенні Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зважаючи на обов'язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності неодноразово не з'явилася в судове засідання, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, приймаючи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, визнано можливим розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до ст. 472 МК України порушенням митних правил визнається недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Заслухавши думку представника митного органу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, оскільки він вчинив дії, направлені на переміщення через митний кордон України товару, шляхом недекларування, тобто не заявивши за встановленою формою точних та достовірних відомостей про нього, а саме про його наявність та кількість.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, підтверджується матеріалами справи, зокрема:
- даними, що містяться у протоколі про порушення митних правил № 1399/20900/21 від 28 липня 2021 року;
- митною декларацією CR145592500GB;
-актом на розкриття та перепакування від 28 липня 2021 року;
- описом предметів по справі про ПМП №1399/20900/21;
-висновку експерта Управління товарознавчої, інженерно-технічної та криміналістичної експертизи від 01 вересня 2021 року, з якого вбачається, що загальна вартість зазначеного в справі про порушення митних правил товару складає 19000 грн.
Відтак, винність ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення.
Вирішуючи питання призначення виду стягнення за порушення митних правил, з урахуванням характеру вчиненого порушення, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, обставин справи, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення в межах санкції статті 472 Митного кодексу України, якою передбачено вчинене правопорушення, а саме: штраф у розмірі 100 % вартості незадекларованих товарів, з конфіскацією.
Крім того, відповідно до ст. 40 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір - 454 грн.
Керуючись ст. ст. 472, 519, 520, 524, 527,528 МК України, ст. 40-1 КУпАП України, суд-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 19 000 грн та конфіскації в дохід держави предметів, вилучених згідно з протоколом про порушення митних правил №1399/20900/21 від 28 липня 2021 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 454 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці ДФС витрати за зберігання вилученого товару на складі митниці у розмірі 29,52 грн.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Л.Д. Фролова