ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 листопада 2021 року м. Київ № 640/8030/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "САВВАТС" про застосування заходів реагування,
встановив:
Головне управління Державної слжби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (ГУ ДСНС у м. Києві, позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "САВВАТС" (ТОВ "САВВАТС", відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації виробничо-складських та адміністративно-побутових приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, пров. Охотський у Голосіївському районі місті Києва, шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "САВВАТС" приміщення експлуатуються з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу для життя та здоров'я людей.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2019 позовну заяву ГУ ДСНС у м. Києві прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
14.06.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому представник стверджує про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки вказаний позивачем захід реагування не відповідає принципам співмірності та розумності. В ході розгляду справи представниками відповідача також подавалися додаткові пояснення, клопотання про врахування судової практики та долучення доказів.
У свою чергу, представником позивача до суду подано відповідь на відзив, в якій останній стверджує, що зафіксовані в Акті перевірки №108 від 22.02.2019, на час розгляду справи ніяким чином відповідачем не спростовані, належних та допустимих доказів щодо усунення виявлених порушень відповідачем не надано, відтак просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Така позиція викладена і в подальших письмових поясненнях.
Представником відповідача до суду подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з метою повного та всебічного встановлення обставин справи.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Чудак О.М. від 19.08.2019 клопотання представника відповідача про розгляд справи №640/8090/19 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "САВВАТС" про застосування заходів реагування, за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Чудак О.М. від 16.02.2021 ухвалено витребувати у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві письмові пояснення з відповідно підтверджуючими їх належним чином засвідченими доказами щодо усунення відповідачем порушень, зазначених в акті перевірки, актуальних станом на час вирішення даної справи. Крім того, витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "САВВАТС" письмові пояснення з відповідно підтверджуючими їх належним чином засвідченими доказами щодо усунення порушень, зазначених в акті перевірки, актуальних станом на час вирішення даної справи.
06.08.2021 представником позивача до суду подано клопотання про пришвидшення розгляду справи та пояснення, в яких останній зазначає, що у період з 15.01.2021 по 27.01.2021 проведена позапланова перевірка порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, та складено акт №37, яким зафіксовано 26 порушень. Після здійсненого заходу, за результатами якого складено Акт від 27.01.2021№37, жодних звернень щодо встановлення факту усунення порушень шляхом проведення перевірки на адресу Головного управління не надходило.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Чудак О.М. від 14.09.2021 ухвалено витребувати у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві акт перевірки №37, а також письмові пояснення з відповідно підтверджуючими їх належним чином засвідченими доказами щодо усунення порушень, зазначених в акті перевірки №37, актуальних станом на час вирішення даної справи.
07.10.2021 представником позивача до суду подано заяву, в якій останній зазначає, що станом на 01.10.2021 на адресу Головного управління звернення щодо проведення позапланової перевірки від відповідача не надходило, а порушення, які зафіксовані в акті від 22.02.2019 №108 є не усунутими, позов є актуальним. Також долучено до матеріалів справи копію акту від 27.01.2021 №37.
Отже, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу МВС України від 02.11.2015 № 1337, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.11.2015 за № 1467/27912, Положення про Головне управління ДСНС України у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 та наказів Державної регуляторної служби України від 15.11.2017 № 152 «Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік», від 30.11.2018 № 692 «Про затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляд) (контролю)» Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 15 січня 2019 року № 28 «Про проведення планових перевірок» (далі - Наказ № 28).
Згідно Наказу № 28 державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено у період з 11.02.2019 по 22.02.2019 провести планову перевірку приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю «САВВАТС» код СДРІІОУ: 16305477, розташованого за адресою: пров. Охотський. 1 в Голосіївському районі м. Києва, щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Перед початком здійснення перевірки державним інспектором надано/пред'явлено посвідчення на проведення перевірки від 04.02.2019 №1100 та службове посвідчення, яке засвідчує особу перевіряючого.
Копію посвідчення отримав директор ТОВ «САВВАТС» Савченко В. В. , про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні № 1100.
Так, під час здійснення перевірки встановлено, що об'єкт перевірки - приміщення ТОВ «САВВАТС» експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
1. Допускається самовільне перепланування, технічне переоснащення. капітальний ремонт приміщень, нове будівництво, влаштування котлів та влаштування трансформаторної підстанції в цеху без проектної документації, узгодженої в установленому законом порядку - Пункт 21 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні (ППБУ);
2. Для адміністративних, складських та виробничих приміщень не розроблені інструкції про заходи пожежної безпеки - Пункт 4 розділу II ППБУ;
3. В будівлях на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі не вивішені - Пункти 5. 6 розділу II ППБУ;
4. Не подано декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки - ст. 57 КЦЗУ;
5. Посадові особи суб'єктів господарювання, яким надано в орендне користування приміщення підприємства не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою КМУ від 26.06.2013 № 444 - розділ II п. 16 ППБУ;
6. Тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (стіни. перегородки) не відповідає вимогам ДБН В. 1.1-7-2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" (двері, вікна що відокремлюють технічні (електрощитові, інші), виробничі складські приміщення від адміністративних приміщень не виконані (не встановлені) протипожежними з нормованою межею вогнестійкості - п. 2.3. розділ III ППБУ;
7. Не підвищено клас вогнестійкості несучих металевих будівельних конструкцій будівель, металевих сходів, в порушення вимог п. 5.3 табл. 1 ДБН В. 1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» - пункт 22 розділу II Пункт 2.23 глави 2 розділу III, п. 2.5 розділу III, ППБУ;
8. Клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання через огороджу вальні конструкції з нормативною межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди виконаний меншим. ніж нормативна межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди, в порушення п. 6.20. ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» - розділ III п. 2.4. ППБУ;
9. Захаращено та заблоковано (замкнуто на замки) запасні евакуаційні виходи з будівель - п. п. 2.23, 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;
10. Сходові клітки та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням та світловими показниками «Вихід». Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей - п. п. 2.31.2.32 глави 2 розділу III ППБУ;
11. З'єднання відгалуження жил електричних проводів в електрощитовій не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів - п. п. 1.6. 1.7. глави 1 розділу IV ППБУ;
12. В приміщеннях допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж (подовжувачів) - п. 1.8 розділ IV ППБУ;
13. Допускається складування (розміщення) горючих матеріалів на відстані менше 1 м. віл електроустаткування та електропроводів прокладених відкрито - п. п. 1.12. 1.18 розділу IV ППБУ;
14. Не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання приміщень наданих в оренду ТОВ «Стайранг» - пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ;
15. Не надано документів, шо підтверджують перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» - Пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ;
16. Допускається застосування пічного опалення у приміщеннях категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою «В» - Пункт 2.14 глави 2 розділу IV ППБУ;
17. Відсутні вогнезатримні пристрої (клапан) на повітропроводах вентиляційної системи, що проходить через протипожежні перешкоди (стіни) - П. п. 2.18.2.22 розділу IV. Пункт 22 розділу II ГІПБУ;
18. На об'єкті відсутній 10% запас пожежних сповіщувачів від кількості змонтованих сповіщувачів існуючої автоматичної пожежної сигналізації відповідно до п. п 7.2.20., 7.2.22. ДБН В.2.5-56:2014 - розділ V ППБУ;
19. Управління наявних систем протипожежного захисту не передбачено з приміщення пожежного поста з цілодобовим чергуванням персоналу в порушення п. 5.9. ДБН В.2.5- 56:2014 - розділ V п. п. 1.1., 1.4. ППБУ;
20. Територія, будинки, приміщення та споруди не в повній мірі обладнані системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації. автоматичною системою пожежогасіння. системою оповіщення про пожежу, системою проти димного захисту) відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту» обладнано - Пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ;
21. Територія підприємства та приміщення не в повній мірі забезпечені вогнегасниками. Не всі наявні вогнегасники пройшли технічне обслуговування - Пункт 3.6 глави 3 розділу V ППБУ;
22. Пожежні кран-комплекти не доукомплектовані та не проведено їх технічне обслуговування, знаходяться у несправному стані - Підпункт 2. 6. 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V. Пункт 3.17 глави 3 розділу V ППБУ;
23. Громадян, котрі прибувають до будинків для тимчасового проживання людей не ознайомлено адміністрацією з основними вимогами пожежної безпеки (під підпис) - Абзац перший пункту 5.1 глави 5 розділу VI ППБУ;
24. Не передбачено нормованих проходів у місцях штабельного зберігання - Підпу нкт 7 пункту 9.1 глави 9 розділу VI ППБУ;
25. Не надано розрахунки по визначенню розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования» - розділ III п. 2.33. ППБУ;
26. Не всі двері, які відокремлюють сходові клітки від коридорів, обладнані пристроями для самозачинення з ущільненням в притворах, в порушення п. 7.2.11 ДБН В.І.І- 7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» - п. п. 2.37., 2.23 розділ III ППБУ;
27. не надано акт проведення схованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями та оздобленням стін - п. 1.12., розділ IV ППБУ;
28. Трансформаторна підстанція, адміністративні приміщення, виробничий цех та складські приміщення не відокремлені між собою протипожежними перегородками з заповненням прорізів у них протипожежними дверима. вікнами, клапанами тощо, в порушення п. 6.1.. 6.4. габ. 2, 3 ДБН В 1.1 -7-2016 - Розділ III її. 2.3. ППБУ. Розділ II п. 21. п. 22;
29. На шляхах евакуації з адміністративних приміщень (вихід в механічний цех) влаштований турнікет (порушення: п. 7.2.2. ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва») - розділ ІІI п. 2.37. ППБУ;
30. Сходові клітки не забезпечені вікнами плошею не менше ніж 1.2 м2 у зовнішніх стінах на кожному поверсі, що повинні відчинятись з рівня сходових площадок, маршів (порушення: п. 7.3.26. ДБН В.І.І- 7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» - розділ 111 п. 2.23.. розділ 11 п. 21. п. 22 ППБУ;
31. Сходові клітки не мають безпосереднього виходу назовні (виходи в виробничо- складські приміщення та в механічний цех) - розділ III п. 2.23.. розділ II п. 21, п. 22 ППБУ;
32. Апарати відключення в складських (підсобних) приміщеннях не встановлено поза межами (ззовні) вказаних приміщень на не горючих стінах (перегородках) або на окремих опорах - розділ IV п. 1.15. ППБУ;
33. Допускається встановлення приладів опалення в сходових клітках на висоті менше 2.2 м від сходових площадок та встановлення пожежних кран-комплектів. що заважає евакуації людей (порушення: п. 7.3.22. ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва») - Пункт 2.2 розділу V. II. 2.30.. 2.37 розділ ІІІ ППБУ;
34. Під час зберігання у складах (приміщеннях) різних речовин та матеріалів їх пожежонебезпечні фізико-хімічні властивості та сумісність не враховується - Підпункт 1 пункту 9.1 глави 9 розділу VI ППБУ;
35. Допускається спільне зберігання в одній секції з автомобільною гумою, будь-яких інших товарів і матеріалів незалежно від однорідності застосовуваних вогнегасних речовин - Підпункт 4 пункту 9.1 глави 9 розділ) VI ППБУ;
36. Не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки - пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ;
37. Не обладнані сучасні куточки цивільного захисту населення Пункт 3 частини першої статті 20 КЦЗУ.
За результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки державним інспектором складено Акт від 22.02.2019 № 108 (Акт № 108).
Примірник Акту № 108 від 22.02.2019 направлено рекомендованим листом 22.02.2019 у зв'язку з відмовою отримання, про що зроблено відповідну відмітку в Акті перевірки.
У зв'язку з тим, що виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
В подальшому, у період з 15.01.2021 по 27.01.2021 проведена позапланова перевірка порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та складено акт №37, яким зафіксовано 26 порушень вимог законодавства відповідачем.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, КЦЗ України, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Згідно зі статтею 1, частинами першою, другою та сьомою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначенням повноважень органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються КЦЗ України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 20 КЦЗ України визначено завдання і обов'язки суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту.
Частиною третьою статті 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно зі статтею 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
У пункті 12 частини першої статті 67 КЦЗ України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
У пунктах 1, 2 частини першої, частиною другої статті 70 КЦЗ України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Отже, з викладених норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
В свою чергу, матеріалами справи підтверджується факт допущення відповідачем порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, більшість з яких навіть сама по собі створює очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.
При цьому, суд зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень даного товариства.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі №823/589/16.
Слід зазначити, що матеріали справи, не містять ні доказів усунення виявлених порушень, ні звернень відповідача до позивача щодо проведення перевірки та встановлення ГУ ДСНС у м. Києві факту повного усунення порушень ТОВ "САВВАТС", вказаних в акті перевірки.
Суд зазначає, що при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Так, суд зазначає, що виявлені порушення, зазначені в акті, зокрема, зазначені у акті №37, можуть призвести до виникнення, швидкого розповсюдження пожежі та не дозволять оперативно відреагувати на пожежу, внаслідок чого можуть травмуватися або загинути люди.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що сукупність виявлених перевіркою порушень створює загрозу життю і здоров'ю людей, що є підставою для застосування судом заходів реагування.
Суд наголошує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту повного усунення відповідачем усіх порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Відновлення діяльності після її зупинення рішенням суду в силу частини п'ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки становить реальну небезпеку і загрозу життю та здоров'ю людей. У світлі викладеного суд також вважає, що застосовані заходи співмірні тим порушенням, які встановлено позивачем.
В прохальній частині позову представник ГУ ДСНС у м. Києві просить суд покласти на позивача обов'язок щодо забезпечення виконання даного судового рішення.
З цього питання суд зазначає, що звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 КЦЗ України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб'єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов'язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб'єктів господарювання суб'єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування таких заходів реагування, як-от зупинення роботи підприємств чи їхніх окремих об'єктів. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.
Так, Верховний Суд в постанові від 05.06.2019 у справі №809/421/17 дійшов висновку, що виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який звернувся з позовом, у цьому випадку - на Управління ДСНС. У правовідносинах, які виникають у зв'язку з реалізацією цим органом своїх владних повноважень немає підстав залучати до виконання судового рішення (щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) органи державної виконавчої служби і покладати на них обов'язок виконати це судове рішення у порядку примусового виконання відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб'єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема, контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб'єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. Між тим, у цих правовідносинах Управління ДСНС діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення (за Законом України "Про виконавче провадження"), а як суб'єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.
Окрім того, частиною першою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
З метою реалізації цього рішення суд вважає за можливе покласти на ГУ ДСНС у м. Києві обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. При цьому, покладення на позивача обов'язку щодо забезпечення виконання даного рішення, надає йому право самостійно визначати спосіб виконання, у межах, визначених законодавством.
Разом із тим, покладення на позивача обов'язків щодо контролю за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, не стосуються предмета позову, а тому не приймаються до уваги.
Таким чином, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 КАС України, суд зазначає, що згідно з частиною другою цієї статті при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи, що такі заходи ГУ ДСНС у м. Києві в ході розгляду даної справи не вживалися, судовий збір на їх користь стягненню з відповідача не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-247, 255 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "САВВАТС" про застосування заходів реагування, - задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації виробничо-складських та адміністративно-побутових приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, пров. Охотський у Голосіївському районі місті Києва, шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
Обов'язок щодо забезпечення виконання рішення суду покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: вулиця Володимирська, будинок 13, місто Київ, 01601; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 38620155).
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "САВВАТС" (місцезнаходження юридичної особи: вулиця І. Клименка, будинок 37, місто Київ, 03110; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 16305477).
Суддя О.М. Чудак