08 листопада 2021 року Чернігів Справа № 620/9591/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі також - ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, оформлене листом від 26.07.2021 № 2500-0214-8/37951, про відмову в перерахунку пенсії позивачу по інвалідності ІІ групи, відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (у редакції що діяла на момент призначення пенсії), на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 14.04.2021 № 21-38, виданої Чернігівською обласною прокуратурою та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу по інвалідності ІІ групи, відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (у редакції що діяла на момент призначення пенсії), на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 14.04.2021 № 21-38, виданої Чернігівською обласною прокуратурою, в розмірі 80% від суми місячного заробітку без обмеження максимального розміру пенсії, та здійснити відповідні виплати, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.04.2020 року.
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначає, що відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки Чернігівської обласної прокуратури від 14.04.2021 № 21-38 в розмірі 80%, який був встановлений на час призначення пенсії, чим порушив права позивача
23.10.2021 ухвалою суду позовну заяву призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому позов не визнав та вказав на те, на спірні правовідносини має поширюватися дія Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, а не положення ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-XII, який втратив свою чинність з 01.01.2015.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач з 12.10.2009 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Чернігівській області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи згідно із Законом України «Про прокуратуру» в розмірі 80% від суми місячного заробітку. На час оформлення пенсії позивач мав вислугу років 16 років 9 місяців 1 день, в органах прокуратури 8 років 6 місяців 14 днів.
14.04.2021 Чернігівською обласною прокуратурою видано довідку № 21-38 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р(ІІ)/2020 (а.с.19).
24.09.2021 ГУ ПФУ у Чернігівській області на підставі довідки Чернігівської обласної прокуратури від 14.04.2021 № 21-38 з 01.04.2021 проведено перерахунок пенсії позивача в розмірі 60% від суми заробітної плати із обмеженням максимального розміру пенсії. Так, з даних перерахунку пенсії станом на 24.09.2021, позивач має загальний стаж 20 років 11 місяців 4 дні, в органах прокуратури - 13 років 8 місяців 11 днів, що підтверджується матеріалами справи.
30.04.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії у розмірі 80%, без обмеження її максимальним розміром та отримав лист від 26.07.2021 № 2500-0214-8/37951, в якому повідомлено про відмову у проведенні перерахунку за відсутності підстав (17-18).
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Спірним питанням у справі, яке підлягає з'ясуванню, є протиправність (правомірність) відмови відповідача щодо проведення позивачу перерахунку пенсії на підставі ст. 50-1 Закону № 1789-XII.
На час звернення позивача за проведенням перерахунку пенсії був чинним Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).
У зв'язку з набранням чинності зазначеним Законом втратили чинність положення ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, в частині визначення осіб, які мають право на призначення пенсії за вислугу років та розміру такої пенсії.
В свою чергу, ст. 86 Закону № 1697-VII визначено підстави та порядок призначення пенсії за вислугу років.
Слід зазначити, що виходячи із дії законів в часі, на правовідносини, що виникли, має поширюватися дія Закону № 1697-VII, а не положення ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, який втратив свою чинність на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії.
Верховний Суд у постанові від 14.02.2018 у справі 752/20817/16-а вже висловлював висновок щодо застосування ст. 86 Закону № 1697-VII у питанні збільшення необхідного стажу роботи для призначення пенсії прокурорам і слідчим не менше 23 років, у порівнянні із стажем роботи не менше 20 років, який був необхідний для призначення пенсії прокурорам і слідчим відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-XII (в редакції від 26.07.2001, чинній до 30.09.2011) про те, що: «<…> У період дії ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII у редакції від 26.07.2011, що діяла до 30.09.2011, пенсії призначалися прокурорам і слідчим зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років. <…> Станом на 30.09.2011 у <…> був відсутній стаж роботи 20 років та стаж роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури 10 років. Відтак, у період дії ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII позивач не набула права на призначення пенсії за вислугу років, у зв'язку з чим при прийнятті Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII не відбулося звуження змісту та обсягу існуючих прав <…>.».
Надалі, Верховний Суд неодноразово підтримав таку правову позицію у постановах від 20.02.2018 у справі № 372/2909/17; від 10.07.2018 у справі № 211/5697/16-а, від 30.08.2018 у справі № 212/7438/16-а, від 30.10.2019 у справі № 466/9965/16-а, від 30.10.2019 у справі № 466/9965/16-а та ін.
Суд у цій справі не вбачає підстав для відступлення від зазначених висновків щодо застосування ст. 50-1 Закону № 1789-XII, ст. 86 Закону № 1697-VII.
Враховуючи те, що під час розгляду справи встановлено, що в період дії ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ у позивача був відсутній стаж роботи, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вул.П'ятницька, 83-А,м.Чернігів,14005 код ЄДРПОУ 21390940.
Повний текст рішення виготовлено 08 листопада 2021 року.
Суддя І.І. Соломко