справа № 380/18831/21
05 листопада 2021 рокум.Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гавдик З.В. одержавши позовну заяву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить:
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок пенсії, згідно оновленої довідки №2871 від 27 липня 2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області»;
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.04.2019 року на підставі довідки №2871 від 27 липня 2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІ1 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20,12.1991 року №2011-ХІ1 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч.13 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи” від 27.04.2021 року №1416-IX (далі - КАС України), положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
У газеті “Голос України” від 04.09.2021 року №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв'язку.
Абзацом 3 підп.15.17 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України, окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України.
Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 05.10.2021 року.
Відповідно до ч.6 ст.18 КАС України, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Відповідно до ч.8 ст.18 КАС України, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
На думку суду, право на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом, стосується саме осіб зареєстрованих в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, які з об'єктивних підстав не можуть подати документи за допомогою цієї ж системи.
Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Частина 7 ст.44 КАС України вказує, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п.10 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС (далі - Положення), адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.
Абзацом 2 ч.8 ст.18 КАС України передбачено, що особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронні довірчі послуги”, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно до п.16 розділу ІІІ Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.
Беручи до уваги вищенаведене, з 05.10.2021 року адвокати зобов'язані зареєструвати свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку та вчиняти процесуальні дії виключно в електронній формі.
Суд звертає увагу, що у даному випадку позовну заяву підписано власноручно адвокатом Гірник О. та подано її в письмовій, а не у електронній формі.
Наведене дозволяє суду прийти до висновку, що позовна заява не є підписана у спосіб визначений чинним законодавством України, оскільки адвокат Гірник О. повинна подати її через ЄСІТС, з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, як це передбачено п.16 розділу ІІІ Положення.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов, зокрема, не підписано.
Також суд зазначає, що у наданому до позовної заяви ордері № 1096489 зазначено: «на надання правової допомоги ОСОБА_1 на підставі: договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 438 від 10.09.2021 року у Головному управлінні ПФ України у Львівській області, Львівському окружному адміністративному суді, Восьмому апеляційному адміністративному суді адвокатом Гірник Оксаною Олегівною».
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною першою статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За змістом частини четвертої статті 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною четвертою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Поняття ордеру визначено у частині другій статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рада адвокатів України рішенням від 12 квітня 2019 року №41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення № 41).
Пунктом 4 Положення передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Приписами підпункту 12.4 Положення імперативно визначено, що ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо)(в редакції відповідно до рішення Ради адвокатів України № 118 від 17 листопада 2020року).
Згідно з пунктом 11 Положення передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога".
На підтвердження повноважень адвоката Гірник Оксана Олегівна до позовної заяви додала, зокрема, копію ордера серії № 1096489 про надання правової допомоги ОСОБА_1 . Ордер виданий на підставі доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 438 від 10 вересня 2021 року.
Однак, в цьому ордері зазначено назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом «у Головному управлінні ПФ України у Львівській області, Львівському окружному адміністративному суді, Восьмому апеляційному адміністративному суді», тобто представником вказано органи різних груп, що, як наслідок, суперечить вимогам підпункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,та унеможливлює прийняття даного ордеру на підтвердження повноважень представника.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
Ураховуючи наведене, зазначений ордер №1096489 від 10 вересня 2021 року не є належним документом, який підтверджує повноваження адвоката Гірник О.О. на представництво інтересів позивача у Львівському окружному адміністративному суді, в тому числі і права підпису позовної заяви.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі № 807/805/14
Згідно п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки адвокат Гірник О.О. як представник ОСОБА_1 не надала належного ордера на підтвердження своїх повноважень, а саме: всупереч вимогам законодавства до суду подав ордер, який не є належним доказом повноважень представника, суд прийшов до висновку що вказана позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати. Відтак позовна заява підлягає поверненню.
З урахуванням викладеного, у відповідності до п.3 ч.4 ст.169 КАС України, суд вважає, що позовну заяву належить повернути позивачу.
При цьому, суд зазначає, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду із позовною заявою в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації його права на судовий захист. До аналогічного висновку дійшов у постанові від 29.09.2021 по справі № 160/12251/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.18, 47, 160, 161, 169, 248, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, - повернути.
Копія ухвали про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Гавдик З.В.