Кримінальне провадження №629/5224/21
Номер провадження 1-кп/629/402/21
08 листопада 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220380000257 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гапцах, Магарамкентського району, Дагестанської автономної республіки, Росія, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, невійськовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України,-
ОСОБА_4 в невстановлений судовим розглядом час, за невстановлених судовим розглядом обставин, придбав таблетки, які місять у своєму складі прекурсор - псевдо ефедрин, з метою подальшого їх незаконного збуту іншим особам.
21 травня 2021 року о 15год.11хв., ОСОБА_4 перебував в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , де незаконно зберігав при собі вказаний прекурсор, маючи прямий умисел на його незаконний збут.
Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з метою збуту прекурсору - псевдоефедрину, о 15год.-11хв. зустрівся із ОСОБА_6 , яка здійснювала оперативну закупку наркотичних засобів психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи отримав від ОСОБА_6 200 гривень за прекурсор та передав їй дві таблетки білого кольору з зображенням кола, які містять у своєму складі прекурсор - псевдоефедрин, масою в перерахунку на суху речовину 0,2377 грам.
Таким чином, ОСОБА_4 за 200 гривень продав ОСОБА_6 , тобто незаконно збув, прекурсор - псевдо ефедрин, маса якого в перерахунку на масу речовини, становить 0,2377 грам.
У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Обвинувачений ОСОБА_4 винним себе в скоєнні злочину визнав та щиро розкаявся у скоєному, повністю підтвердив обставини вчинення злочину, яке йому інкриміновано, а сам пояснив, що дійсно, за місцем свого проживання, продав ОСОБА_6 за 200 гривень дві таблетки білого кольору з зображенням кола, які містять у своєму складі прекурсор - псевдоефедрин.
Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо, та кладе в основу обвинувального вироку.
Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності його позицій, роз'яснивши йому положення ч.3 ст.349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів.
Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 311 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут прекурсорів.
Обвинувачений ОСОБА_4 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст.65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність всіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч.2 ст.50 КК України є не лише кара, а й виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_4 скоїв нетяжкий злочин.
Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, неодружений, перебуває у цивільному шлюбі, офіційно не працевлаштований, невійськовозобов'язаний, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з 2004 року перебував на обліку у лікаря-нарколога з приводу синдрому залежності від опіоїдів. Знімався в 2006 році в зв'язку з засудженням, за місцем проживання характеризується негативно, має хронічні захворювання, які підтверджені медичними довідками, наявними в матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст.66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.
Відповідно до вимог ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлені.
Підстав для застосування обвинуваченому ОСОБА_4 ст. 69 КК України, тобто призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом, суд не вбачає.
Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським відділом № 1 Філії Державної установи «Центр пробації» Харківської області за участі обвинуваченого, згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як високий. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку за умов здійснення інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, доцільним є покладення на останнього обов'язків, передбачених п.2 ч.3 ст.76 КК України.
Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_4 в межах санкції ч. 2 ст. 311 КК України із застосуванням ст.75 КК України, а саме звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладення на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 судом не обирався.
Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судових експертиз.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_4 , на користь держави (ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, код банку 37874947, Казначейство України (ел.адм.подат.), р/р UA 048999980313050115000020649, код доходів 24060300, інші надходження) судові витрати за проведення експертиз матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/121-21/12081 НЗПРАП від 18.06.2021 року у розмірі 1372 гривень 96 копійок, №СЕ-19/121-21/15541 НЗПРАП від 30.07.2021 року у розмірі 2059 гривень 44 копійок, всього у розмірі 3432 гривень 40 копійок.
Речові докази по справі:
- полімерний пакет з біркою і пояснювальними написами, в якому містяться таблетки, масою 0,7828 грам, які містять у своєму складі прекурсор - псевдоефедрин, масою в перерахунку на масу речовини 0,2377 грам, конвалюта з написом «Метадон ЗН», в якій містяться 10 таблеток, конвалюта з написом «Метадон», в якій міститься 1 таблетка, конвалюта з написом «Метадон», в якій міститься 1 таблетка, конвалюта з написом «Метадон», в якій міститься пів таблетки, конвалюта з написом «Габана», в якій міститься 1 капсула, конвалюта з написом «Соннат», в якій міститься 3 таблетки, згорток з полімерного коричневого кольору, в якому міститься гранульована речовина, пляшку з полімерного матеріалу з наліпкою «Borjomi» об'ємом 1,25 л, на горловині якої мається фольга з нашаруванням чорної та коричневої речовини, тарілку з нашаруванням порошкоподібної речовини білого кольору, тарілку з нашаруванням світло чорного кольору, шприц медичний об'ємом 20 мл, заповнений прозорою речовиною на 5 мл, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Лозівського РВП знищити;
- мобільний телефон «XIAOMI» 6 ІМЕІ 1) НОМЕР_1 , ІМЕІ 2) НОМЕР_2 , який переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Лозівського РВП та належить обвинуваченому ОСОБА_4 , передати останньому.
- мобільний телефон «XIAOMI» 7А ІМЕІ 1) НОМЕР_3 , ІМЕІ 2) НОМЕР_4 з сім-картою з номером НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_7 та переданий їй під зберігальну розписку залишити у останньої.
Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя Наталя ЖМУД