Справа № 243/11920/20
н/п 2/953/3541/21
08 листопада 2021 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Колесник С.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кудінової К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 243/11920/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, які стягуються на утримання повнолітнього сина на період навчання, -
30.12.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, які стягуються на утримання повнолітнього сина на період навчання, в якому просить: Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на його утримання на період навчання, з 1/4 частини до 1/6 частини всіх видів його доходу на місяць.
Позов мотивований тим, що рішенням Словянського міськрайонного суду Донецької області від 12.11.2020 позовна заява ОСОБА_2 задоволена, стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання сина на період його навчання у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з 07.07.2020 і до закінчення навчання, тобто до 30.06.2023, але не більше, ніж до досягнення 23 років. На теперішній час склалася ситуація, коли позивач не в змозі платити визначений судом розмір аліментів на дитину, оскільки він не працює, не отримує будь-яких доходів, зареєстрований та проживає разом із своєю матір'ю, яка є непрацездатною особою, пенсіонеркою, яка також не працює та потребує матеріальної допомоги. Крім того, він приймає участь у сплаті платежів за користування комунальними послугами за місцем свого проживання, а також йому необхідно сплачувати наявну заборгованість по аліментам. Також зазначає, що мати ОСОБА_2 - гр. ОСОБА_3 офіційно працює, отримує заробітну плату і має можливість утримувати сина на період його навчання.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 08.06.2021 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, які стягуються на утримання повнолітнього сина на період навчання - передано за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2021 справу передано для розгляду судді Колесник С.А.
Ухвалою судді від 10.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.10.2021 закрито підготовче провадження по вказаній справі та призначено судовий розгляд по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився, 21.10.2021 до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заяву, у якій він просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги задовольнити (а.с.49).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений судом своєчасно та належним чином, 07.10.2021 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність через зайнятість у навчанні. Вказав, що позовні вимоги не визнає, просить їх не задовольняти (а.с.44).
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12.11.2020 у справі № 243/5766/20 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина на період його навчання у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 07.07.2020 року та до закінчення навчання, тобто до 30.06.2023, але не більше ніж до досягнення 23 років (а.с. 5-7).
Згідно наказу ФОП ОСОБА_4 про припинення трудового договору (контракту) № 106 від 20.09.2020, ОСОБА_1 було звільнено з посади реалізатора товару, на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, за згодою сторін (а.с. 8).
З податкового розрахунку вбачається, що за ІІІ квартал 2020 року ОСОБА_1 отримав 14 446 грн. (а.с. 9).
Відповідно до довідки № 78489 від 31.08.2020, позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (а.с. 10).
Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 02.08.2012, мати позивача ОСОБА_6 з 02.08.2012 знаходиться на обліку в Пенсійному фонді України та отримує пенсію за віком (а.с. 15).
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів та зміни способу стягнення аліментів позивач посилається на те, що він не в змозі платити визначений судом розмір аліментів, оскільки має складне матеріальне становище. На даний час у позивача виникла заборгованість по сплаті аліментів за рішенням суду та він не може ні її погасити ні сплачувати вчасно аліменти.
У ч. 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Суд враховує, що відповідач є працездатною особою, має повнолітню дитину.
Підстав для звільнення відповідача від обов'язку утримувати дитину, передбачених ст. 188 СК України, не встановлено.
Можливість стягнення аліментів за рішенням суду залежить не лише від факту добровільної участі одного з батьків в утриманні дітей, а й від згоди іншого з батьків із розміром та способом такого утримання.
Пунктом 17 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм СКУ при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 р. передбачено, що суд при визначені розміру аліментів, повинен врахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
З огляду на вказане, приймаючи до уваги принцип рівності прав та обов'язків батьків щодо утримання дитини, враховуючи матеріальне становище платника аліментів та матеріальне становище утримувача аліментів, з урахуванням принципів розумності та справедливості суд визначає, що розмір стягнутих аліментів слід зменшити до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Стягнення аліментів має ціль найбільш повно захищати інтереси дитини, забезпечити їй не тільки необхідні кошти для існування, але і зберегти по можливості той рівень життя, який дитина мала при сумісному проживанні з обома батьками.
Суд вважає визначений розмір аліментів достатнім та справедливим.
Тому за сукупності наведених висновків позов підлягає частковому задоволенню.
Приймаючи рішення Суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).
Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, визначений рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12.11.2020 у справі № 243/5766/20 та стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на період його навчання з 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, до закінчення навчання, тобто до 30.06.2023, але не більше ніж до досягнення 23 років та не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням законної сили.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2021.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та фактично мешкаючий за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено та підписано 08 листопада 2021 року.
Суддя Колесник С.А.