Справа № 212/699/21
1-кп/212/399/21
08 листопада 2021 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,
В провадженні суду перебуває вищезазначене кримінальне провадження, у якому стосовно обвинуваченого під час досудового розслідування обрано запобіжний захід - тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що на даний час не зменшилися ризики, які були встановлені під час обрання запобіжного заходу. Так, ОСОБА_4 , який не має міцних соціальних зв'язків, раніше неодноразово судимий, знаходячись на волі зможе ухилитися від суду, а також є ризик вчинення нового кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений не має джерела доходу, крім того, зважив на тяжкість покарання, яке може бути призначено ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив проти продовження строку тримання його під вартою, зауважив, що він тривалий час перебуває під вартою, має поганий стан здоров'я, певні хронічні захворювання, прокурором не обґрунтовані ризики, він під час інших кримінальних проваджень завжди мав належну процесуальну поведінку, не переховувався від слідства та суду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 підтримала думку підзахисного, просила відмовити прокурору у клопотанні, крім того, зазначила, що ризики, на які вказує прокурор, ним не обґрунтовані, у даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування вже зібрані усі докази, у суді допитано усіх свідків, просила врахувати стан здоров'я обвинуваченого, та змінити запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний із позбавлення волі.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.
Ухвалою суду від 13 вересня 2021 року обвинуваченому продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою по 11 листопада 2021 року включно.
Відповідно до ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Судовий розгляд справи відкладений на 22 листопада 2021 року.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження /зміну/ запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.
При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого суд враховує дані про особу обвинуваченого, який не одружений, раніше неодноразово судимий, зокрема за вчинення умисних злочинів пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, має зареєстроване місце проживання, має захворювання на ВІЛ-інфекцію, неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, інвалідності не має.
Також, суд враховує характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому злочину, що в сукупності вказує про суспільну небезпеку як самого діяння, так і особи, яка обвинувачується у його вчиненні, а також те, що цей злочин віднесено згідно статті 12 КК України до тяжкого злочину, а саме ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд також зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Отже, на підставі викладеного суд, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, дійшов висновку, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, а разом з іншим, допомагає уникнути ризиків, існування яких доведено, і які не зменшилися, є реальними, тому суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому строком на 60 днів.
З урахуванням наведених вище даних про обвинуваченого, який непрацевлаштований, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, таким чином у нього відсутні міцні соціальні зв'язки, наявність судимостей, зокрема за вчинення умисних злочинів пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, а тому суд вважає, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, і застосування саме такого запобіжного заходу буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі кримінального провадження, а також які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому та які не існували і не розглядались на час обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 331, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 06 січня 2022 року включно.
Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Суддя ОСОБА_1