Справа № 212/9843/21
4-с/212/42/21
про відмову у відкритті провадження
05 листопада 2021 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ваврушак Н.М., ознайомившись із матеріалами цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Матвійчук Юлії Володимирівни про скасування постанови про накладення арешту на майно, -
01.11.2021 року адвокат Антоненко В.А., в інтересах скаржника ОСОБА_1 , звернувся до суду з вказаною вище скаргою.
Скаржник просить суд, скасувати постанову про накладання арешту на транспортний засіб, що видана приватним виконавцем Матвійчук Ю.В., в межах виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 , вважаю, що вказана скарга не може бути прийнята судом до розгляду в порядку Цивільного процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 447, 448 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Тобто зазначеними нормами ЦПК України передбачено можливість оскарження дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у цивільній справі.
Разом з тим відповідно до ч.2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом. Отже, і механізм судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, визначений статтею 287 КАС України, не підлягає застосуванню до цих правовідносин (щодо накладення адміністративного стягнення).
Тобто згідно з наведеними нормами ЦПК України та КАС України право на звернення зі скаргою на дії державного виконавця в порядку судового контролю пов'язані з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами цивільного та адміністративного судочинства відповідно, та його примусовим виконанням.
Як убачається зі скарги, оскаржувані дії державного виконавця стосуються виконавчого провадження відкритого стосовно боржника ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; (пункт 7 частини першої статті 4 цього Кодексу).
Статтею 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця як окремої категорії адміністративного спору. У частині першій цієї статті зазначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Оскільки ОСОБА_1 оскаржує дії приватного виконавця, при цьому вона не є стороною виконавчого провадження, тому вважаю неможливим розгляд даної скарги в порядку цивільного судочинства, розгляд такої скарги має бути віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до пункту 1 статті 1 статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Частиною 5 статті 186 ЦПК України встановлено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Враховуючи викладене, суддя прийшов до висновку, що потрібно відмовити у відкритті провадження у справі за даною скаргою, так як скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства за правилами ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись пунктом 1 статті 1 статті 186 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Матвійчук Юлії Володимирівни про скасування постанови про накладення арешту на майно.
Роз'яснити скаржнику, що вона має право подати скаргу на дії державного виконавця до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду складена та підписана 05.11.2021 року.
Суддя Н. М. Ваврушак