Справа № 212/3288/21
2/212/2325/21
03 листопада 2021 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участю секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши без участі всіх осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Виконавчий комітет Покровської районної у місті Кривому Розі ради про визнання громадянина таким, що втратив право користування житловим приміщенням,-
В квітні 2021 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що відповідач по справі є його батьком, третя особа ОСОБА_3 - його матір'ю. Вони разом мешкали у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, після розірвання шлюбу на початку 2015 року батько став часто не ночувати вдома, був відсутній по декілька днів, а восени 2015 року зібрав свої особисті речі та виїхав з квартири до іншої жінки, яка мешкає у Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу. Відповідач не спілкується з сином, у квартирі не з'являється. Позивач самостійно сплачує комунальні послуги за себе та відповідача, що спричиняє йому додаткових матеріальних збитків. У зв' язку із чим просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, оскільки останній не мешкає у ній протягом останніх 6 років, а також не сплачує комунальні платежі.
Ухвалою суду від 28 квітня 2021 року відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд в спрощеному провадженні з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надавав заяву в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив, відзиву не наддав.
Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, особисто під розписку, що мається у матеріалах справи, причини неявки суду не повідомила.
Представник третьої особи Виконкому Покровської районної ради до суду не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
Суд, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, з урахуванням згоди позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що право на заняття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ордеру на житлове приміщення № 218 від 1992 року, виданого на підставі рішення Виконавчого комітету ради народних депутатів належить ОСОБА_4 (а.с.6).
Згідно довідки про склад сім'ї від 22.03.2021 року, сім'я ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . складається з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є наймачем вказаного приміщення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.5).
Згідно Акту, складеному мешканцями будинку АДРЕСА_2 , який затверджений головою правління ОСББ "Миколи Світальського-18", ОСОБА_5 з вересня 2016 року не проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).
Крім того, відповідно до встановлених обставин, а також документального підтвердження квартира за адресою: АДРЕСА_1 - не приватизована (а.с.7).
Судом також встановлено, що раніше в провадженні суду перебувала цивільна справа № 212/4046/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа: Виконавчий комітет Покровської районної у місті Ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Розгляд зазначеної справи було завершено ухваленням рішення від 22.07.2019 року про відмову у задоволенні позовних вимог, яке ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.11.2019 року залишено без змін.
Згідно з ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Статтею 8 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод закріплено право людини на повагу до свого житла.
Відповідно до положень ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі ч.1 ст.58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Відповідно до ч.2 ст.64 ЖК України до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
На підставі ч.4 ст.9 ЖК України житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Так, приписами ст. 61 ЖК України встановлено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в у будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем громадянином, на ім'я якого видано ордер.
В свою чергу, відповідно до положень ст. 163 ЖК у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених ч. 1, п.п. 1 і 5 ч.3 і ч.4 ст.71 цього Кодексу.
В позовній заяві підставою для визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням визначена ст.ст. 71, 72 ЖК.
Згідно з ч.1 ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно з ч.2 ст.71 ЖК України, якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Аналіз статей 71, 72 ЖК дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.
Указане відповідає роз'ясненням, наданим судам у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», відповідно до якого у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц (провадження № 61-37646св18) зроблено висновок по застосуванню статей 71, 72 ЖК Української РСР та вказано, що: «збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім'ї є одним із способів захисту житлових прав фізичних осіб. Відповідно до статті 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. Аналіз статей 71, 72 ЖК Української РСР дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин. Саме на позивача процесуальний закон покладає обов'язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки у жилому приміщенні без поважних причин, що позивач не довів. Верховний Суд виходить з того, що початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності».
Саме на позивача процесуальний закон покладає обов'язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин.
Однак, в порушення ч.1 ст.81 ЦПК України позивачем не доведено належними та допустимими доказами тих обставин, що відповідач без поважних причин понад шість місяців не проживає за зареєстрованим місцем проживання та втратив інтерес до права користування житлом. Матеріали справи не містять наявних обставин, які б дали право визнати відповідача - особою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Так, єдиний документ, наданий позивачем на підтвердження факту не проживання відповідача у спірній квартирі - Акт, складений мешканцями будинку АДРЕСА_2 , не містить дати його складання. Всі інші надані докази, а саме довідка з «Нова Ком» та копія ордеру на житлове приміщення не підтверджують обставин, викладених у позові.
При цьому, втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у права на житло, правомірність застосування якого за обставинами цієї справи позивачем не доведено.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які позивач посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог та відмову в їх задоволенні.
Оскільки в задоволення позову відмовлено, тому відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 10, 76, 83, 95, 133, 141, 259, 265 - 268 ЦПК України, суд -
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Виконавчий комітет Покровської районної у місті Кривому Розі ради про визнання громадянина таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з часу його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Виконавчий комітет Покровської районної у місті Кривому Розі ради, код ЄДРПОУ 04052531, юридична адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Шурупова, буд. 2.
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Повний текст рішення складено та підписано без проголошення 08 листопада 2021 року.
Суддя : М.Д. Власенко