08 листопада 2021 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
з секретарем - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі матеріали кримінального провадження № 201/8759/21 (пр. № 1-кп/201/859/2021), відомості про яке 29 липня 2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041650000625, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця й мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працевлаштованого, раніше судимого: 19 червня 2007 року вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до покарання у виді чотирьох років та шести місяців позбавлення волі; 12 серпня 2014 року вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді двох років позбавлення волі, звільненого від відбування призначеного покарання на підставі ст.ст. 75,76 КК України з іспитовим строком два роки; 05 грудня 2014 року вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до покарання у виді трьох років та двох місяців позбавлення волі; 11 лютого 2015 року вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 263 КК України до двох років шести місяців позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України до покарання у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі, звільненого 04 червня 2018 року за відбуттям строку покарання; 14 листопада 2019 року вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді двох років позбавлення волі, звільненого від відбування призначеного покарання на підставі ст.ст. 75,76 КК України з іспитовим строком один рік, 28 грудня 2020 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звільнений від призначеного йому покарання, у зв'язку із закінченням іспитового строку,обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 20 липня 2021 року приблизно о 09:00 годині перебуваючи біля будинку № 23 по вул. Високовольтній у м. Дніпрі побачив раніше знайому йому ОСОБА_5 , у якої в лівому передньому кармані штанів був мобільний телефон марки «SAMSUNG», моделі «Соre А01», який ОСОБА_4 визначив як об'єкт свого злочинного посягання.
Далі, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, вчиненого повторно, правою рукою схопив вказаний мобільний телефон та відкрито, шляхом ривку викрав майно, яке належить ОСОБА_5 а саме: мобільний телефон марки «SAMSUNG», моделі «Core А01».
Після чого з викраденим майном ОСОБА_4 зник з місця скоєння злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток у розмірі 2 060,74 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальному акті.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів.
Таким чином, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, при цьому, ці обставини на підставі ст. 66 КК України, суд відносить до таких, що пом'якшують його покарання. До обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_4 обставин, передбачених ст. 67 КК України, суд відносить рецидив злочинів.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, однак, зі звільненням останнього від відбування покарання з випробувальним терміном, в порядку передбаченому ст. 75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, його конкретним обставинам та наслідкам, зокрема, характеру і способу заволодіння чужим майном, його розміру, даним про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який свою вину визнав у повному обсязі і щиро розкаявся у скоєному, в той же час, не працевлаштований і не має постійного доходу, а також обставинам, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, сукупність яких з вищенаведеними даними, які враховувались при призначенні покарання, свідчить про недоцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 іншого покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 186 КК України, а також пов'язаного з реальним його відбуттям, при цьому, призначення такого покарання є необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати загальним засадам призначення покарання, передбаченими ст. 65 КК України, та принципам справедливості, достатності і співрозмірності.
Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Крім того, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у цьому кримінальному провадженні.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на нього обов'язки у виді: періодичного з'явлення для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомлення уповноваженого органу з питань пробації про зміну місця проживання, роботи і навчання.
Речові докази - мобільний телефон марки «SAMSUNG», моделі «Core А01» та сім-картку мобільного зв'язку «Київстар» - залишити за належністю потерпілій ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи у розмірі 150,00 (сто п'ятдесят) гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1