Справа № 201/6371/21
Провадження № 2/201/2750/2021
08 листопада 2021р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в особі головуючого - судді Ткаченко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни (третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
29.06.2021р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. (третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В.) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с. №4-8).
Одночасно із позовною заявою надійшла заява про витребування доказів, в якій позивачка просила витребувати у приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. належним чином завірені документи, які стали підставою для вчинення виконавчого напису нотаріуса за реєстровим номером № 91433 від 09.04.2021р. (а.с.№ 24-25).
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 02.07.2021р. було відкрито провадження по справі та відповідно до положень ч.5 ст.279 ЦПК України призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою було витребувано у приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. належним чином завірені документи, які стали підставою для вчинення виконавчого напису за р.н. № 91433 від 09.04.2021р. (а.с. №26).
Також, 29.06.2021р. до суду надійшла заява позивачки про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивачка просила зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 91433 від 09.04.2021р., виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості у розмірі 108 302 грн. 01коп.
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 02.07.2021р. заяву про забезпечення позову задоволено (а.с. №27).
В обґрунтування позовних вимог позивачка в позовній заяви посилалася на те, що з матеріалів виконавчого провадження №65448662 їй стало відомо про існування виконавчого напису №94133 від 09.04.2021р., який було видано приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. про стягнення з позивачки на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості у розмірі 108 302грн.01коп. за договором №159543/0005XSGF від 10.07.2013р., укладеного з ПАТ "Платинум Банк". Позивачка вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню з огляду на те, що стягувачем для вчинення напису, не було надано затвердженого законодавством переліку документів, які підтверджували безспірність заборгованості за кредитним договором, а в свою чергу, приватний нотаріус не перевірила надані йому для вчинення напису документи, отже, вчинила оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора. Крім того, виконавчий напис вчинено на договорі, який нотаріально не посвідчений та з дня виникнення вимоги минуло більше, ніж 3 роки. Також, при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не було враховано, що пункт 2 Постанови КМУ №1172 від 29.06.1999р. на час вчинення виконавчого напису 09.04.2021р. був визнаний судом нечинним, згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. по справі №826/20084/14, яка набрала законної сили, тобто, виконавчий напис вчинено в період часу, коли законодавством не було передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі не нотаріально посвідченого кредитного договору, а приватний нотаріус керувалася нечинними положеннями закону. Позивачка просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №91433, вчинений 09.04.2021р. приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., про стягнення на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості у розмірі 108 302грн.01коп., а також стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.
06.09.2021р. від відповідача - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. до суду надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, разом з яким на виконання ухвали судді Ткаченко Н.В. від 02.07.2021р., приватним нотаріусом було надано завірені копії документів, які стали підставою для вчинення виконавчого напису за реєстровим номером №91433 від 09.04.2021р. Крім того, в клопотанні відповідач зазначила, що приватний нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема, позивачка заперечує наявність у неї суми заборгованості перед кредитором, яка стягується на підставі виконавчого напису. Спори щодо оскарження вчинених нотаріусами мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів і такий висновок зроблено в постанові Верховного Суду від 15.04.2020р. у справі №474/106/18 (а.с. №37-50).
Відповідач ТОВ "Вердикт Капітал" та третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В., будучи обізнаними з предметом позову (згідно поштового повідомлення копію ухвали суду від 02.07.2021р. про відкриття провадження разом з копією позовної заяви з додатками отримали 15.07.2021р. - а.с. № 31,33), не скористалися правом на надання суду відзиву на позов, пояснень щодо предмету позову та доказів на їх обґрунтування.
Суд, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши оцінку доводам позивачки за змісту заперечень приватного нотаріуса у сукупності з положеннями законодавчих актів, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1. ст.13 ЦПК України).
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
10.07.2013р. між ОСОБА_1 та ПАТ "Платимум Банк" був укладений договір №159543/0005XSGF про відкриття банківського (карткового рахунку), кредитного обслуговування рахунку та встановлення кредитного ліміту, за умовами якого банк здійснює кредитне обслуговування рахунку, шляхом надання клієнту кредитного ліміту у вигляді відключної відновлюваної лінії з метою проведення платежів за товари та послуги понад суми власних коштів клієнта на рахунку. Розмір кредитного ліміту 10 000 грн., строк дії кредитного договору - 36 місяців від дати укладення (а.с. №42). Також, 10.07.2013р. ОСОБА_1 біла підписана заява про відкриття поточного рахунку (а.с. №42).
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно п.1 ч.1 ст.512, ч.1 ст.516 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
09.04.2021р. приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі №91433 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" (правонаступника прав вимоги кредитора на підстави договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №03/11-01-П від 03.11.2020р.) заборгованості за кредитним договором №159543/0005XSGF від 10.07.2013р. укладеного між ПАТ "Платимум Банк" та ОСОБА_1 у розмірі 108 302 грн.01коп., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 23 891 грн.07коп., прострочена заборгованість по комісії 127грн.94коп., прострочена заборгованість по відсоткам - 4 237грн.70коп., строкова заборгованість за сумою кредиту - 0,00 грн. строкова заборгованість за комісією - 430 грн.02коп., строкова заборгованість по відсоткам - 78 965грн.22коп. Також стягнуто витрати за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 Закону України "Про нотаріат" у розмірі 650 грн. У виконавчому написі вказано, що стягнення здійснюється за період з 03.11.2020р. по 31.03.2021р. (а.с. №38).
17.05.2021р. приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. відкрито виконавче провадження №65448662 з примусового виконання виконавчого напису №91433, який було видано 09.04.2021р. (а.с. №10).
Згідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст.88 цього Закону (в редакції від 01.12.2020р.) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом МЮУ від 22.02.2012р. № 296/5, зареєстрованим в МЮУ 22.02.2012р. за № 282/20595, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно пункту 1.1. Глави 16 для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Пунктом 1.2. Глави 16 передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до пункту 3.2 Глави 16, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та в Порядку вчинення нотаріальних дій.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 10.10.2018р. справа N 61-10285св18.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Судом встановлено, що в матеріалах нотаріальної справи по вчиненню виконавчого напису від 09.04.2021р. за реєстровим № 91433, відсутні письмові докази, що при вчиненні напису нотаріус отримував від стягувача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання, договір відступлення права вимоги, докази належного розрахунку новим кредитором (оплати встановленої ціни договору) за укладеним договором відступлення права вимоги, а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед стягувачем є безспірними та новим кредитором ТОВ "Вердикт Капітал" який, як стягувач звернувся з заявою про вчинення виконавчого напису, надано повний перелік документів на підтвердження переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 .
Крім того, враховуючи, що умовами договору №159543/0005XSGF від 10.07.2013р. встановлено, що строк дії кредитного ліміту - 36 місяців з моменту укладення договору, отже на дату вчинення напису 09.04.2021р., з дня виникнення вимоги минуло більше трьох років, приватний нотаріус повинен був відмовити у вчиненні виконавчого напису. В постанові Верховного Суду від 23.01.2018р. у справі № 310/9293/15ц зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017р. у справі № 6-887цс17 .
З тексту оспорюваного виконавчого напису №91433 від 09.04.2021р. встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувалася ст.ст. 87-91 Закону України "Про нотаріат" та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999р. за № 1172.
Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014р. № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів"), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. (справа №826/20084/14), яку залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р., визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов'язано КМУ опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови КМУ № 662 від 26.11.2014р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у ст.88 Закону України "Про нотаріат". Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені ст.88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням ст. 87 цього Закону.
При прийнятті постанови 22.02.2017р. колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно з яким визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.
Відповідно до ст.124 Конституції України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Верховний Суд (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019р. у справі № 910/13233/19), розглядаючи позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню зазначив наступне: "Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Наявність в змісті виконавчого напису номерів рахунків боржника в установах банків (для юридичних осіб) є обов'язковим. Вчинення виконавчого напису за кредитним договором є незаконним (таке право не передбачено законом), оскільки Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017р. (залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р. у справі № 826/20084/14), визнав незаконною та нечинною постанову КМУ № 662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі за кредитними договорами".
Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014р. №662 до Переліку змін, виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Договір №159543/0005XSGF від 10.07.2013р. був укладений між ПАТ "Платимум Банк" та ОСОБА_1 в простій формі, нотаріально не посвідчений.
Отже, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису №91433 від 09.04.2021р. не врахувала, що станом на 09.04.2021р. постановою КМУ №662 від 26.11.2014р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" не передбачалось вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних договорів, отже, норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, які нотаріально не посвідчені, є нечинні, а тому повинна була відмовити кредитору у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України "Про нотаріат" за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.
Підводячи підсумок викладеному, суд вважає, що при розгляді справи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису №91433 від 09.04.2021р. таким, що не підлягає виконанню, знайшли своє підтвердження, а тому підлягають задоволенню.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позову та те, що цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на приватного нотаріуса, а на особу, яка зверталася по виконавчий напис (висновки викладені в постанові Верховного Суду від 05.04.2020р. у справі №474/106/18) суд вважає за необхідне стягнути саме з відповідача ТОВ "Вердикт Капітал" на користь позивачки понесені судові витрати в загальному розмірі 1 362 грн. (сплата судового збору за подачу позову - 908 грн. та заяви про забезпечення позову - 454 грн. (а.с.№ 2, 3).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", правовою позицією ВСУ від 05.07.2017р. у справі за №6-887цс17, постановами Верховного Суду від 23.01.2018р. у справі № 310/9293/15ц, від 10.10.2018р. у справі N 61-10285св18, постановою Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019р. у справі № 910/13233/17, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни (третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною 09.04.2021р., зареєстрований в реєстрі за №91433, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" (правонаступника прав вимоги кредитора на підстави договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №03/11-01-П від 03.11.2020р.) заборгованість за кредитним договором №159543/0005XSGF від 10.07.2013р. укладеного між ПАТ "Платимум Банк" та ОСОБА_1 у розмірі 108 302 грн.01коп., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 23 891 грн.07коп., прострочена заборгованість по комісії 127грн.94коп., прострочена заборгованість по відсоткам - 4 237грн.70коп., строкова заборгованість за сумою кредиту - 0,00 грн. строкова заборгованість за комісією - 430 грн.02коп., строкова заборгованість по відсоткам - 78 965грн.22коп. та витрати за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 Закону України "Про нотаріат" у розмірі 650 грн. - таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 362 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Ткаченко Н.В.