Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
49044, м. Дніпро, вул. Паторжинського, 18 «А», тел. 722-00-76
Справа № 201/10084/21
Провадження 3/201/5018/2021
04 листопада 2021 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із Відділення поліції № 5 Дніпровського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, працює, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка притягнута за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
ДОП Соборного ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області 29 вересня 2021 року було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 в якому вказано, що 24 вересня 2021 року громадянка ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме АДРЕСА_1 , вчинила відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 насильство в сім'ї, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме висловлювалась нецензурною лайкою внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров'ю.
ОСОБА_1 та її адвокат з'явилися у судове засідання, надали свої пояснення, клопотання про закриття провадження у справі.
Пояснили, що щодо обставин, як є предметом розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, і які відбулися увечері 24 вересня 2021р. за адресою АДРЕСА_1 . За вказаною адресою у буд. АДРЕСА_1 ОСОБА_1 проживає разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 та малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Домоволодіння належить її чоловікові, ОСОБА_3 , на праві приватної власності, ОСОБА_1 зареєстрована в ньому з 2012 р., також цьому будинку проживає мати чоловіка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .. Вона фактично у будинку влаштувала притулок для безпритульних тварин, яких підбирає по всьому місту та приносить додому всупереч всім встановленим санітарним та гігієнічним нормам.
ОСОБА_2 давно має мету - стати власником даного домоволодіння чи хоча б одноосібно ним користуватися. На підтвердження даної мети свідчать безпосередньо її дії, а саме, неодноразові звернення до суду з позовними заявами до сина, ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім'єю, про скасування права на спадщину. Зокрема, 13 вересня 2021р. Верховний суд поставив у справі № 201/14355/16 про скасування права на спадщину, залишивши касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровска від 27.02.2019 р., та Дніпровського апеляційного суду від 05.02.2020р. без змін (роздруківка з ЄДРСР додається).
ОСОБА_5 регулярно та вже тривалий час фактично знущається над членами всієї родини, постійно провокуючи на сварки, нецензурно виражаючись, свідком чого є малолітня донька ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ..
Ще у 2017 році син ОСОБА_5 та невістка неодноразово зверталися й до поліції, й до підрозділів Дніпровської міської ради відповідно. Вказані дії ОСОБА_5 впливають на стан малолітньої доньки ОСОБА_1 , єдиної онуки ОСОБА_2 , яка має атопічний дерматит, тобто захворювання шкіри, яке може загострюватися внаслідок будь-якого контакту з безпритульними тваринами, що можуть бути джерелом нових хвороб для дитини.
Це стало приводом для розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 увечері 24 вересня 2021р.. Того вечора вона повернулася після робочої зміни. У будинку знов побачила чергову безпритульну тварину і вкотре вирішила поговорити з матір'ю свого чоловіка. Малолітня ОСОБА_6 також була присутня при цій розмові. При цьому жодних дій психологічного чи фізичного насильства відносно ОСОБА_2 вона не вчиняла. На підтвердження даного факту свідчить навіть та обставина, що поліцію ОСОБА_2 24 вересня 2021р. не викликала, за медичною допомогою не зверталася, після розмови пішла за звичкою гуляти з собакою, тобто була у нормальному стані здоров'я.
ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що між нею та її невісткою відбулась в черговий раз сварка. Підтвердила все те, що викладено в протоколі про адміністративне правопорушення, погодилась із викладеним у ньому та надала документи для долучення до матеріалів справи. Пояснила, що чергова сварка із невісткою, завдала їй тілесні ушкодження у вигляді синців на правому передпліччі.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Виходячи з принципу верховенства права конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.
При чому ЄСПЛ у справі «AllenetdeRibemont v. France» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно із ст. 8 Конституції України, у країні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, від 04.11.1950 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgment of 2 September 1998. Reports. 1998 VI. представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення, і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу.
Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
За приписами ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Суд вважає, що матеріалами справи не підтверджена вина ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчинення адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
За положеннями ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (абз. 1 ст. 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП (абз. 2 ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення.
Складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Так, згідно положень ст. 256 КУпАП та п. 2 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року протокол про адміністративне правопорушення підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Також вважаю за доцільне зазначити, що стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом, доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд звертає увагу на те, що оскільки законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, то з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинуватості особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Як витікає із матеріалів адміністративної справи, адміністративне правопорушення було вчинено 24 вересня 2021 року, а протокол складений лише через 5 днів, а саме 29 вересня 2021 року.
Порядок та процедура оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України передбачені Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом № 1376 від 06.11.2015 МВС України (далі Інструкція).
Згідно п. 7 Розділу ІІ Інструкції, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Вказані порушення, допущенні уповноваженою особою поліції при складанні (виправленні прізвища правопорушника) протоколу про адміністративне правопорушення позбавляють суд можливості здійснити повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи. Також в протоколі не вказано час, коли було вчинено адміністративне правопорушення та відсутній підпис потерпілої особи, яка в ньому вказана.
ОСОБА_2 зазначала про ушкодження, що їй було завдано ОСОБА_1 в наслідок сварки 24 вересня 2021 року, а в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що матеріальну шкоду заподіяно не було.
Також зазначу, що в протоколі серії ВАБ № 854613 від 29 вересня 2021 року ОСОБА_2 було заподіяно шкоду психічному здоров'ю, а відповідно Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та Кодекс про адміністративні правопорушення не мають визначення даному виду заподіяння шкоди здоров'ю людини.
Таким чином, у судовому засіданні не було доведено, у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 283, 284, 299 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.А. Антонюк