Справа № 211/1200/21
Провадження № 2/211/1506/21
08 листопада 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді - Сарат Н.О.,
при секретарі - Зоріній С.М.,
у відсутність сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,-
встановив:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» (далі - ТОВ «Житлосервіс-КР») звернувся до суду з вказаним позовом, зазначивши, що позивачем з 01.07.2013 розпочато функції з управління та надання послуг з утримання будинку, споруди та групи будинків та споруд, об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях Довгинцівського району м. Кривого Рогу , в тому числі по бул. Європейський. Відповідачі є споживачами наданих позивачем послуг за адресою АДРЕСА_1 , які надавались їм в повному обсязі, однак договір про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій ними з позивачем не укладено, що є порушення норм чинного законодавства, між ними встановились фактичні договірні відносини з приводу надання послуг. Боржники за надані послуги не сплачували, в результаті чого за період з червня 2018 року по лютий 2021 року утворилась заборгованість в сумі 1500,00 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідачів вказану суму заборгованості інфляційні витрати в сумі 212,58 грн. та 3% річних в сумі 120,21 грн.
Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання сторони не з'явилися.
До суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності, на вимогах наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачі про дату, час та місце розгляду справи булі повідомлені своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, не повідомили причини неявки, відзиву не подали.
Згідно вимог статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з'явилися в судове засідання, не повідомили причини неявки, не подали відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17,18 - довідки) та є споживачами житлово-комунальних послуг, які надаються ТзОВ «Житлосервіс-КР».
Згідно статті 162 Житлового кодексу України, плата за користування житловим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строк внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату ї плату за комунальні послуги.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII), встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).
Пунктами 1, 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Матеріалами справи підтверджено, що в період з червня 2018 року по лютий 2021 рік відповідачам за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем надавалися житлово-комунальні послуги, плата за надання яких нараховувалася за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до розрахунку заборгованості відповідачів за вказаний період, сума заборгованості за житлово-комунальні послуги за вказаний період становить 1500,00 грн. (а.с. 9), що не спростовано відповідачами.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (часина перша сттаті 2 ЦПК України).
Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями частини першої статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оскільки між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги», тощо, відповідачі мають зобов'язання перед позивачем по оплаті комунальних платежів.
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 21 січня 2015 року у справі № 6-214цс14, враховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності.
Тому аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачі зобов'язані проводити оплату наданих послуг, однак не виконували належним чином зобов'язання, заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги підлягає стягненню в примусовому порядку.
Вказані в позові обставини відповідачами не спростовані.
Згідно з частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Беручи до уваги зазначене, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов'язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11).
Як зазначено в Аналізі практики застосування ст. 625 ЦК України в цивільному судочинстві (лист Верховного Суду України від 01 липня 2014 року), вирішуючи спори цієї категорії, судам слід враховувати, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов'язаннями, у яких, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин, як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (постанови Верховного Суду України від 20 червня 2012 р. у справі № 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі № 6-59цс13).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача на його користь 3% річних від простроченої суми в сумі 120,21 грн. та інфляційних втрат в сумі 212,58 грн., нарахованих на суму несплаченої заборгованості за період з червня 2018 року по лютий 2021 рік (а.с. 10).
Тобто, між сторонами склалися правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди, на які відповідно до частини другої статті 625 ЦК України нараховується індекс інфляції за час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Оскільки неправомірними діями відповідачів позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, підлягають задоволенню, що узгоджується з вищезазначеним.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2270,00 грн., сплачений ним при подачі заяви про видачу судового наказу та позовної заяви до суду (а.с. 3,4), тому оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідачів на користь позивача з врахуванням роз'яснень, викладених в пункті 35 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
На підставі викладеного та керуючись ст. 162 ЖК України, ст.ст. 257, 264, 267, 509, 525 ЦК України, ст..ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України,суд ,-
вирішив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер суду не відомо, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» (код ЄДРПОУ 38334911, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Спаська, буд. 17-А), заборгованість за період з червня 2018 року по лютий 2021 року за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у сумі 1500 (одну тисячу п'ятсот ) гривень 00 коп.; інфляційні витрати в сумі 212 (двісті дванадцять) гривень 58 коп. та 3% річних в сумі 120 (сто двадцять) гривень 21 коп.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер суду не відомо, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» (код ЄДРПОУ 38334911, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Спаська, буд. 17-А) судовий збір в сумі 2270 ( дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп., тобто по 1135 (одну тисячу сто тридцять п'ять ) гривень 00 коп. з кожного.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачами протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 08 листопада 2021 року.
Суддя: Н. О. Сарат