Постанова
Іменем України
04 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 686/4408/19
провадження № 61-594св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, прокуратура Хмельницької області, Головне управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2019 року у складі судді Продана Б. Г. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П'єнти І. В., Талалай О. І.,
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління поліції в Хмельницькій області (далі - ГУ НП в Хмельницькій області), прокуратури Хмельницької області, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (далі - ГУ ДКС України у Хмельницькій області) про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що в ході здійснення кримінального провадження № 42016241010000031 незаконними рішеннями та діями посадових та службових осіб прокуратури Хмельницької області, ГУ НП у Хмельницькій області було порушено його права на правомірну, кваліфіковану і добросовісну діяльність працівників органів державної влади, на повагу його людської гідності, на негайне повідомлення близьких родичів та членів сім'ї після затримання, на захист, яке проявилось у позбавленні його можливості надати письмові пояснення щодо підозри, а також право знати свої процесуальні права у кримінальному провадженні, право на рівноправність сторони у кримінальному провадженні, що проявилось у систематичній та регулярній відмові у допиті свідків і проведенні заявлених експертиз, право на оскарження, яке проявилось у відмові у розгляді його клопотань по суті заявлених вимог, право на дотримання розумних строків досудового розслідування, право на закриття кримінального провадження стосовно нього.
Вважав, що підставою для задоволення позову є те, що він зазнав моральну шкоду через порушення його гідності шляхом прилюдного принизливого огляду його слідчим, який не мав на це повноважень.
На його переконання, поновлення його порушених прав можливе шляхом відшкодування компенсації моральної шкоди в розмірі 50 000 000 000,00 грн.
Вважав, що відшкодуванню підлягають додатково і витрати, які він вимушений був здійснити для відновлення свого порушеного права, в тому числі на транспортні витрати та на втрачений ним час, які він оцінив у 1 000 000,00 грн, а також витрати на проїзд до суду для участі в судових засіданнях в розмірі 5 000,00 грн.
Позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 02 грудня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмова у задоволенні позову мотивована тим, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження неправомірності дій правоохоронних органів, наявності шкоди та причинного зв'язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, а тому відсутні підстави для відшкодування майнової та моральної шкоди. Зазначені позивачем обставини не вказують на наявність у діях працівників органів поліції та прокуратури ознак заподіяння йому майнової та моральної шкоди, відповідальність за яку повинна нести держава. Крім того, бездіяльність уповноваженої особи органу досудового слідства не встановлена судовим рішенням.
Аргументи учасників
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У січні 2020 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що:
- суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 22, 23, 1174 ЦК України до спірних правовідносин, внаслідок чого дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні його позовних вимог;
- суди не звернули уваги на те, що відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити саме завдавач шкоди, а позивач - доводити лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги;
- суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки тому, що для відновлення порушених прав він поніс майнові витрати, які мають бути компенсовані у порядку статті 22 ЦК України. Визначений ним розмір цих витрат, на його переконання, є обґрунтованим, відповідає критеріям розумності та справедливості;
- відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадових чи службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, має на меті як компенсацію потерпілому завданих збитків, так і запобігання вчинення суб'єктом владних повноважень такого у майбутньому, зокрема, шляхом здійснення превентивних заходів для удосконалення виконання своїх функцій, спрямованих на захист інтересів людини.
Короткий зміст відзивів
У лютому 2020 року до Верховного Суду від ГУ НП в Хмельницькій області надійшов відзив, у якому його представник просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову. Позивач не надав будь-яких доказів на підтвердження незаконності рішень чи дій посадових осіб, які би давали підстави для відшкодування шкоди.
У лютому 2020 року до Верховного Суду від прокурора прокуратури Хмельницької області надійшов відзив, мотивований тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування положень статті 1174 ЦК України до спірних правовідносин. Наведені у позовній заяві обставини не містять ознак моральної шкоди, вичерпний перелік яких визначений у статті 23 ЦК України. Позивач не надав жодного належного доказу того, що дії відповідачів є неправомірними, між ними та шкодою є безпосередній причинний зв'язок та їх вина.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що слідчими СУ ГУНП в Хмельницькій області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42016241010000031 від 18 червня 2016 року за ознаками вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 296, частиною другою статті 189 КК України.
В означеному кримінальному провадженні 03 листопада 2017 року прокурором прокуратури Хмельницької області було прийнято рішення про об'єднання кримінальних проваджень, а саме до кримінального провадження за № 42016241010000031 від 18 червня 2016 року за ознаками вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 296 КК України, було приєднано кримінальне провадження відомості, про яке внесено до ЄРДР 04 вересня 2017 року за № 12017240000000197 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 189 КК України; відповідні відомості внесено до ЄРДР.
28 березня 2019 року відповідно до статті 283 КПК України досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчено, прокуратурою Хмельницької області на розгляд до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області направлено обвинувальний акт та вказане кримінальне провадження.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 серпня 2021 року у справі № 126/992/20 (провадження №61-8802св21) зазначено, що «шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України)».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2021 року у справі № 705/4505/17 (провадження № 61-630св20) зазначено, що «застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження неправомірності дій посадових осіб поліції та прокуратури, заподіяння йому моральної шкоди та понесення ним майнових витрат і їх розміру. Посилання позивача на понесення ним додаткових витрат на подання клопотань та витрат, пов'язаних із прибуттям до суду, не є збитками у розумінні статті 22 ЦК України, а входять до процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили в задоволенні позовних вимог.
Доводи касаційної скарги на законність обґрунтованість оскаржених судових рішень не впливають, висновків судів не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Згідно з частиною другою статті 410 ЦПК України (у редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржені рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України (у редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 грудня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
І. О. Дундар