Ухвала
04 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 755/5739/18
провадження № 61-17475ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року за заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Медично лікувальний центр Хелсі», ОСОБА_1 ,
Дніпровський районний суд міста Києва ухвалою від 27 квітня 2018 року поновив ПАТ «Укрсоцбанк» строк на пред'явлення виконавчих листів від 23 червня 2010 року у справі № 6-201/1/2010 на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 25 грудня 2009 року у справі № 1478/09 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ТОВ «Медично лікувальний центр Хелсі», ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості в сумі 3 853 247,03 грн та третейського збору в сумі 25 500 грн.
Видав дублікати виконавчих листів Дніпровського районного суду міста Києва виданих 23 червня 2010 року у справі № 6-201/1/2010 на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 25 грудня 2009 року у справі № 1478/09 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ТОВ «Медично лікувальний центр Хелсі», ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про солідарне стягнення заборгованості в сумі 3 853 247,03 грн та третейського збору в сумі 25 500 грн.
Київський апеляційний суд постановою від 04 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив, ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 27 квітня 2018 року скасував. Прийняв у справі постанову, якою заяву ПАТ «Укрсоцбанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання залишив без задоволення. Апеляційне провадження в частині пункту другого апеляційної скарги щодо «Вимогу приватного виконавця Корольова В. В. від 19 червня 2020 року № 1073 (Додаток №2) пред'явлену через 2 роки після видачі дублікатів виконавчих листів залишити без виконання, та вважати такою, що втратила свою юридичну силу» - закрив.
АТ «Альфа-Банк» 27 жовтня 2021 року подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року у вказаній вище справі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Стаття 389 ЦПК України містить норму, яка визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Ухвали судів першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду (пункт 24 частини першої статті 353 ЦПК України).
Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції, якою було перегляну ухвалу суду першої інстанції, у статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі №337/5253/13-ц (провадження №61-10084сво18).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Крім того, касаційна скарга АТ «Альфа-Банк» на постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2021 рокуне може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження у зв'язку із наступним.
Дана касаційна скарга подана із пропуском строку на касаційне оскарження.
АТ «Альфа-Банк» у касаційній скарзі порушує питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження посилаючись на те, що копію оскаржуваної постанови було отримано 05 жовтня 2021 року, на підтвердження чого надає копію супровідного листа Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року, яким було направлено копію постанови Київського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року на клопотання № ЕП-9907 від 30 серпня 2021 року.
За приписами статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Тобто відлік строку на касаційне оскарження процесуальний закон встановлює у двох випадках: протягом тридцяти днів з дня його проголошення та протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
При цьому, відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Однак, заявником не надано жодних доказів на підтвердження недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень.
З урахуванням наведеного на підтвердження зазначених обставин пропуску строку на касаційне оскарження заявник має надати відповідну довідку суду про дату отримання судового рішення апеляційного суду або інші належні докази в оригіналах чи належним чином завірені їх копії, з приводу недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, або навести інші підстави з відповідними доказами.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити заявникові строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року в частині поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання за заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Медично лікувальний центр Хелсі», ОСОБА_1 - відмовити.
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року в частині видачі дубліката виконавчого документа за заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Медично лікувальний центр Хелсі», ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати для усунення зазначеного вище недоліку строк до 06 грудня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
В. С. Висоцька
А. І. Грушицький