Ухвала
04 листопада2021 року
м. Київ
справа № 592/14620/20
провадження № 61-16778ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 квітня 2021 року, додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 липня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрозапчастина» про порушення роботодавцем законодавства про працю і про оплату праці, стягнення належної невиплаченої заробітної плати та компенсації за не використані відпустки,
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрозапчастина» (далі - ТОВ «Украгрозапчастина»), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив суд стягнути з відповідача на його користь борг по заробітній платі за 2015-2016 роки в сумі 165 090 грн, борг по заробітній платі за 2014 рік в сумі - 25 687 грн, невиплачену частину компенсації за 34 дні невикористаної відпустки з урахуванням раніше виплаченої суми - 38 404,87 грн, незаконно утримані профспілкові внески - 1 277,64 грн, що разом складає 230 387,53 грн та компенсацію за затримку виплати вказаних коштів за період з 01 квітня 2016 року по 29 лютого 2021 року в розмірі 119 340,74 грн, а усього 349 728,28 грн.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 квітня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 липня 2021 року у задоволенні збільшених позовних вимог ОСОБА_1 , зазначених в заяві від 02 квітня 2021 року, відмовлено.
Постановою Сумського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 квітня 2021 року залишено без задоволення, рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 квітня 2021 року залишено без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 липня 2021 року задоволено частково, додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 липня 2021 року скасовано в частині вирішення вимог про стягнення утриманих профспілкових внесків та компенсації за затримку виплати вказаних коштів, стягнуто з ТОВ «Украгрозапчастина» на користь ОСОБА_1 утримані профспілкові внески в сумі 1 277,64 грн та компенсацію за затримку їх виплати в сумі 1 939,46 грн, в іншій частині додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 липня 2021 року залишено без змін, стягнуто з ТОВ «Украгрозапчастина» на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 32,18 грн та за апеляційний розгляд справи в сумі 48,26 грн.
У жовтні 2021 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 квітня 2021 року, додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми
від 13 липня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду
від 09 вересня 2021 року (повний текст складено 13 вересня 2021 року).
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
ОСОБА_1 реалізував своє право на апеляційний перегляд справи № 592/14620/20.
Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року
(справа Zubac v.Croatia, № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення ЄСПЛ у справах «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», «Шамоян проти Вірменії»).
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Ціна позову у справі № 592/14620/20 не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 250 = 567 500 грн, де 2 270 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року).
Заявник вважав, що наявні випадки передбачені підпунктами а) та г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а крім того суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Колегією суддів не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розгляд справи № 592/14620/20 судом першої інстанції в поряду спрощеного позовного провадження узгоджується із положеннями пункту 2 частини четвертої статті 19 та пункту 2 частини першої статті 274 ЦПК України, згідно з якими у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.
При цьому справа № 592/14620/20 не належить до справ, які відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
Сама по собі незгода заявника із висновками судів попередніх інстанцій, встановленими ними обставинами та оцінкою доказів не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач не був позбавлений можливості доводити свої вимоги в судах двох інстанцій, які вирішували спір по суті.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
ОСОБА_1 реалізував своє право на апеляційний перегляд; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених підпунктами а) - г)
пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 квітня 2021 року, додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 липня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року в цивільній справі № 592/14620/20.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Шипович
Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта