04 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 953/7316/20
провадження № 61-17118ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною представником ОСОБА_2 , на рішення Київського районного суду міста Харкова від 11 грудня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року у справі за позовом Першого заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів,
У травні 2020 року Харківська місцева прокуратура № 2 в інтересах держави в особі Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради (далі - УПСЗН Київського району Харківської міської ради) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів у розмірі 41 508,20 грн та судових витрат.
Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 11 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року, позов Харківської місцевої прокуратури № 2 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь УПСЗН Київського району Харківської міської ради надмірно виплачені кошти у розмірі 41 508,20 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких мотивів.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
У пункті 1 частини шостої статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Справа № 953/7316/20 є малозначною в силу закону, оскільки ціна позову в ній становить 41 508,20 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з врахуванням встановленого з 01 січня 2021 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» цього показника на рівні 2 270,00 грн складає 227 000,00 грн (100 х 2 270,00).
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною представником ОСОБА_2 , на рішення Київського районного суду міста Харкова від 11 грудня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року у справі за позовом Першого заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
І. О. Дундар