Ухвала
03 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 755/8776/18
провадження № 61-4841св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: Наливайківська сільська рада Макарівського району Київської області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гавриленко Алла Миколаївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_3 , на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 16 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року,
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Наливайківська сільська рада Макарівського району Київської області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гавриленко А. М., про визнання заповіту недійсним.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 16 грудня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Семашка Д. М. залишено без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 16 грудня 2019 року залишено без змін.
Аргументи учасників справи
У березні 2020 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій її представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та норм процесуального права, просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
В ухвалі Верховного Суду від 18 березня 2020 року вказано, що підставою касаційного оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 16 грудня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 зазначає пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 цього Кодексу. Заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не надали належної правової оцінки висновку судово-почеркознавчої експертизи та показам свідка ОСОБА_4 ; необґрунтовано відхилили неодноразові клопотання представника позивача щодо призначення додаткової або ж повторної експертизи та клопотання про допит свідка
ОСОБА_5 ; необґрунтовано не взяли до уваги та не дали належної правової оцінки запереченням позивача; не надали належної правової оцінки процесу посвідчення оспорюваного заповіту; суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України.
Тому колегія суддів, з урахуванням категорії та складності справи, призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Керуючись статтями 33, 34, 260, 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Справу № 755/8776/18 призначити до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
І. О. Дундар