05 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 910/20546/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Вронська Г.О., Губенко Н.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматех-Сервіс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 (головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Барсук М.А., Кропивна Л.В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 (суддя Данилова М.В.)
у справі №910/20546/20
за позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматех-Сервіс"
про стягнення заборгованості,
Приватне акціонерне товариство "Київстар" (далі - ПрАТ "Київстар") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматех-Сервіс" (далі - ТОВ "Арматех-Сервіс") заборгованості в розмірі 107171,27 грн, з яких: 92960,70 грн - основного боргу, 8434,26 грн - інфляційних втрат та 5776,31 грн - 3% річних.
Господарський суд міста Києва рішенням від 03.03.2021 у справі №910/20546/20 позов задовольнив частково; стягнув з ТОВ "Арматех-Сервіс" на користь ПрАТ "Київстар" заборгованість у розмірі 49064,12 грн та 2102,00 грн судового збору; в решті позовних вимог відмовив.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 20.09.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 у справі №910/20546/20 скасував; прийняв нове рішення, яким позов ПрАТ "Київстар" до ТОВ "Арматех-Сервіс" про стягнення 107171,27 грн задовольнив повністю; стягнув з ТОВ "Арматех-Сервіс" на користь ПрАТ "Київстар" 92960,70 грн - заборгованості, 8434,26 грн - інфляційних втрат, 5776,31 грн - 3% річних та 2102,00 грн - витрат по сплаті судового збору.
ТОВ "Арматех-Сервіс" 13.10.2021 (згідно з даними на поштовому конверті) звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: (1) поновити строк на касаційне оскарження; (2) частково скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 у справі №910/20546/20 в частині "стягнути з ТОВ "Арматех-Сервіс" на користь ПрАТ "Київстар" заборгованість у розмірі 49064,12 грн" і ухвалити нове рішення у цій частині, яким відмовити у задоволенні позовних вимог; скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі №910/20546/20.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.10.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Бакуліна С.В. - доповідач (головуючий), Губенко Н.М., Кролевець О.А.
Розпорядженням заступника керівника апарату-керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 04.11.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/20546/20 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Кролевець О.А.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 04.11.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Бакуліна С.В. - доповідач (головуючий), Вронська Г.О., Губенко Н.М.
Перевіривши касаційну скаргу ТОВ "Арматех-Сервіс", Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів на загальну суму 107171,27 грн. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень позов у даній справі подано в 2020 році. Отже в силу пункту 1 частини п'ятої статті 12 ГПК України справа є малозначною, оскільки на момент звернення з цією позовною заявою ціна позову не перевищувала ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 (210200,00 грн). За таких обставин визнання її малозначною судом на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 12 ГПК України не вимагається.
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України унормовано випадки, за умови доведення скаржником наявності яких посиланням на відповідні обставини, судове рішення у малозначній справі може бути предметом касаційного оскарження.
В обґрунтування касаційної скарги ТОВ "Арматех-Сервіс" зазначає про те, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для останнього (підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України).
Втім скарга не містить належного обґрунтування того, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб.
За доводами скарги наявність значного суспільного інтересу є очевидною, адже предмет спору має загальнодержавне значення, впливає на обороноздатність держави Україна та інших держав світу, їхній суверенітет, збереження миру, примноження і захист існуючих найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України, загальною декларацією прав людини, прийнятою і проголошеною Резолюцією 217 А(ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, підписаною урядами держав - членів Ради Європи (Європейською конвенцією), тощо. Також скаржник посилається на статті науковців щодо космічних кіберзлочинів як загрози національній безпеці України.
Поняття "значний суспільний інтерес "охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає загальнодержавне значення, як от обороноздатність держави, її суверенітет, найвищі соціальні цінності, визначені Конституцією України, тощо.
За оцінкою Суду касаційна скарга не містить таких аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи про стягнення заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
Наведені скаржником обставини не свідчать про доведеність підстав для відкриття касаційного провадження, оскільки саме власне твердження скаржника про те, що справа має виняткове значення для останнього, не може бути визнане судом автоматичною підставою, на яку поширюється дія положення підпункту "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Використання оціночних чинників, зокрема таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
За змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.
На підставі наведеного надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення одної з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України унормовано, що касаційному оскарженню підлягають рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову до п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише коли скаржником буде доведено наявність передбаченого/передбачених у цій нормі випадку/випадків, що залежить виключно від обставин конкретної справи, значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та за умови належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".
З огляду на відсутність належного обґрунтування наявності обставин, передбачених підпунктом "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Арматех-Сервіс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 у справі №910/20546/20 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження Верховний Суд не розглядає заяви про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та про зупинення виконання судового рішення апеляційної інстанції до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Крім того, до Верховного Суду від відповідача надійшла заява, в якій скаржник просить суд звернутися до правоохоронних органів та спеціальних служб України із заявою про вчинення кримінальних правопорушень для відкриття кримінального провадження та, відповідно, внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань, про що повідомити ТОВ «Арматех-Сервіс» в особі Генерального директора Малія Миколи Івановича.
Оскільки фактично заявник звернувся до колегії суддів на підставі частини одинадцятої статті 246 ГПК України з вимогою постановити окрему ухвалу, якою зобов'язати правоохоронні органи внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, Верховний Суд також не розглядає її у зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження, оскільки така відмова виключає касаційний розгляд справи.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматех-Сервіс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2021у справі №910/20546/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий С. В. Бакуліна
Судді Г. О. Вронська
Н. М. Губенко