08 листопада 2021 року м. Чернігів справа № 927/1138/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали заяви Приватного підприємства «Промінь База» про забезпечення позову по справі
за позовом Приватного підприємства «Промінь База»
17072, Чернігівська обл., Чернігівський р-он, с. Озерне, вул. Перемоги, 46 (agro.invest@ukr.net)
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» 65048, м. Одеса, вул. Успенська, 39/1, 1-2 поверх, офіс 2/4 (tb@tshib.od.ua)
про визнання недійсними правочину
05 листопада 2021 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Промінь База» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» про визнання недійсним правочину згідно якої позивач просить:
- визнати недійсним Іпотечний договір від 08 травня 2021 року, що підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю «Краншип» та Приватним підприємством «Промінь База», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В.І. та зареєстрований в реєстрі за номером 5590.
- скасувати державну реєстрацію обтяження, оформлену записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 41856394 від 08.05.2021р., реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 313931374220 - комплекс нежитлових будівель та споруд площею 4259,89 м2, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, с. Озерне, вул. Перемоги, буд. 46.
В обґрунтування заявленого позову позивач вказує, що ПП «Промінь База» не укладало з ТОВ «Краншип» договору іпотеки від 08.05.2021р., ніколи не видавало іншим особам довіреностей на укладення такого договору, а особа, яка від імені позивача підписала цей договір, не перебувала в трудових або договірних відносинах з підприємством.
Разом з даним позовом, Приватним підприємством «Промінь База» подано заяву від 04.11.2021 про вжиття заходів забезпечення позову згідно якої заявник просить:
- накласти арешт на нерухоме майно реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 313931374220, комплекс нежитлових будівель та споруд зі всіма об'єктами, функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 4 259,89 м2, що складається із: механічної майстерні - "А", загальною площею 405,7 м2; прибудови - "А1, а", навісів - "А2, Г1", ґанків - "а1, в", адмінбудівлі - "В", загальною площею 29,2 м2; мансарди - "МсВ", сходів - «в1», балкону - "в2", складу № 1 - "Г", загальною площею 415,49 м2; складу № 2 -"Д", загальною площею 2009,0 м2; складу № 3 - "Е", загальною площею 1400,5 м2; завальної ями - "Ж", зерносушильного комплексу - "З", вбиральні - "У", колодязя - "К-К1", зливної ями - "К2", пожежного басейну - "К3", воріт - "№ 1-2", огорожі - "№ 3-4" та знаходиться за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, с. Озерне, вул. Перемоги, буд. 46 .
- заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в тому числі Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухому майно та їх обтяжень вчиняти будь - які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, також вносити до Державного реєстру прав на нерухоме майно (в тому числі до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) будь - які записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів, у тому числі на виконання рішень суб'єктів державної реєстрації Міністерства юстиції України щодо комплексу нежитлових будівель та споруд зі всіма об'єктами, функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 4 259,89 м2, що складається із: механічної майстерні - "А", загальною площею 405,7 м2; прибудови - "А1, а", навісів - "А2, Г1", ґанків - "а1, в", адмінбудівлі - "В", загальною площею 29,2 м2; мансарди - "МсВ", сходів - «в1», балкону - "в2", складу № 1 - "Г", загальною площею 415,49 м2; складу № 2 -"Д", загальною площею 2009,0 м2; складу № 3 - "Е", загальною площею 1400,5 м2; завальної ями - "Ж", зерносушильного комплексу - "З", вбиральні - "У", колодязя - "К-К1", зливної ями - "К2", пожежного басейну - "К3", воріт - "№ 1-2", огорожі - "№ 3-4" та знаходиться за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, с. Озерне, вул. Перемоги, буд. 46 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 313931374220).
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що 21 жовтня 2021 року на його адресу надійшло Повідомлення (вимога) ТОВ «Краншип» № 1210-1 від 12.10.2021р. про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання та анулювання заборгованості за основним зобов'язанням (відповідно до ст. ст. 33, 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку») в якій дане товариство зазначило про те, що ПП «Промінь База» є майновим поручителем за зобов'язаннями ПП «Промінь Озерне» згідно договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В.І. та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за номером 5590, у зв'язку з чим ТОВ «Краншип» вимагає погашення заборгованості в сумі 8 881 000,00 грн у строк до 12 листопада 2021 року.
Проте, позивач заявляє, що не надавав жодних повноважень, у тому числі за нотаріально посвідченою довіреністю від 05.05.2020, на підписання від імені ПП «Промінь База» будь - яких правочинів, зазначена довіреність від імені підприємства не видавалась.
На даний час існує загроза того, що внаслідок існування Договору іпотеки, згоду на укладення якого директор ПП «Промінь База» не давав, відбудеться протиправне заволодіння нерухомим майном позивача з боку третьої особи - ТОВ «Краншип» шляхом реєстрації права власності на іпотечне майно за ТОВ «Краншип» на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку». Наведені обставини дають підстави вважати, що відповідач має можливість скористатись позасудовим порядком звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у свою власність, згоду на яке ПП «Промінь База» не надавало. При цьому, цілком вірогідно, що в подальшому новий власник матиме право на подальшу реалізацію нерухомого майна на користь добросовісного набувача, що позбавить позивача права на його повернення.
Таким чином, намір відповідача звернути стягнення на нерухоме майно позивача за умовами оскаржуваного іпотечного договору призведе до протиправного позбавлення позивача права власності на майно з метою погашення боргу третьої особи.
Невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку призведе до порушення в подальшому права власності ПП «Промінь База» на майно - комплекс нежитлових будівель та споруд, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, с. Озерне, вул. Перемоги, буд. 46 , та призведе до відчуження майна позивача, а ймовірне рішення суду про задоволення позовних вимог позивача вже не зможе ні на що вплинути, а лише визнає той факт, що іпотечний договір було посвідчено без дотримання вимог чинного законодавства України.
08.11.2021 від ТОВ «Краншип» надійшло клопотання про розгляд заяви про забезпечення позову в судовому засіданні з викликом сторін.
Згідно ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Розглянувши клопотання ТОВ «Краншип», суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки заявником було подано достатньо доказів для розгляду заяви про забезпечення позову.
Крім того, зважаючи на скорочені строки, встановлені для розгляду заяви про забезпечення позову, подання ТОВ «Краншип» клопотання в останній день такого строку унеможливлює призначення судового засідання з викликом сторін.
Розглянувши подану позивачем заяву про вжиття заходів забезпечення позову суд зазначає наступне:
В силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Виконання будь - якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі «Продан проти Молдови» Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
Відповідно до частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь - яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанова Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Відповідний правовий висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 915/113/20.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Предметом позову у даній справі є вимоги про:
- визнання недійсним Іпотечного договору від 08 травня 2021 року, що підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРАНШИП» та Приватним підприємством «Промінь База», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В.І. та зареєстрованим в реєстрі за номером 5590.
- скасування державної реєстрації обтяження, оформленого записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 41856394 від 08.05.2021р., реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 313931374220 - комплекс нежитлових будівель та споруд площею 4259,89 м2, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, с. Озерне, вул. Перемоги, буд. 46 .
Отже, предметом позову є вимоги немайнового характеру, тому у цій справі має досліджуватися обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, а також питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (подібну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 04.11.2021 № 283027942 щодо об'єкта нерухомого майна реєстраційний № 313931374220 вбачається, що власником комплексу нежитлових приміщень та споруд, загальною площею 4259,89 м2, що складається із: механічної майстерні - "А", загальною площею 405,7 м2; прибудови - "А1, а", навісів - "А2, Г1", ґанків - "а1, в", адмінбудівлі - "В", загальною площею 29,2 м2; мансарди - "МсВ", сходів - «в1», балкону - "в2", складу № 1 - "Г", загальною площею 415,49 м2; складу № 2 -"Д", загальною площею 2009,0 м2; складу № 3 - "Е", загальною площею 1400,5 м2; завальної ями - "Ж", зерносушильного комплексу - "З", вбиральні - "У", колодязя - "К-К1", зливної ями - "К2", пожежного басейну - "К3", воріт - "№ 1-2", огорожі - "№ 3-4" та знаходиться за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, с. Озерне, вул. Перемоги, буд. 46 , є ПП «Промінь База».
08 травня 2021 року приватним нотаріусом Омаровою В.С. була проведена державна реєстрація обтяження речових прав на вищевказане нерухоме майно іпотекою на підставі договору іпотеки від 08.05.2021р. № 5590 (номер запису про обтяження 41856394). Обтяжувач: ТОВ «Краншип»; особа, майно якої обтяжується: ПП «Промінь База».
12 жовтня 2021 року ТОВ «Краншип» направило на адресу ПП «Промінь База» повідомлення (вимогу) № 1210-1 від 12.10.2021 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання та анулювання заборгованості за основним зобов'язанням в якому вимагало від позивача та ПП «Промінь Озерне» здійснити погашення заборгованості за договором позики від 19.04.2021р. № 19/04-21 в розмірі 8 881 000,00 грн. в строк до 12.11.2021р.
Одночасно ТОВ «Краншип» попередило позивача, що в разі невиконання цієї вимоги протягом тридцятиденного строку, воно буде здійснювати усі необхідні заходи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема, передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.
Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.
Як вбачається зі змісту договору іпотеки від 08.05.2021р. (п. 4.1), він містить застереження про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя у позасудовому порядку шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».
Дослідивши подані до заяви про вжиття заходів забезпечення позову документи, суд прийшов до висновку, що відповідач має можливість скористатись позасудовим порядком звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність, що в свою чергу порушить майнові права ПП «Промінь База», оскільки останнім оспорюється дійсність Іпотечного договору від 08 травня 2021 року між ТОВ «Краншип» та ПП «Промінь База».
Таким чином, в даному випадку має місце існування обставин, відповідно до яких, у разі здійснення відповідачем за час вирішення даного спору дій із спірним майном, фактично буде порушено принцип ефективного судового захисту прав і інтересів позивача в обраний ним спосіб в межах даного спору, оскільки зумовить необхідність з метою відновлення порушених прав звертатися до набувача речових прав на це майно з інших підстав.
Крім того, після звернення стягнення на предмет іпотеки відповідач буде мати можливість відчужити об'єкти нерухомості на користь третіх осіб, що істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно ст. 13, 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Здійснивши на основі співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких позивач звернувся до суду, встановивши існування обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про те, що заявлені ПП «Промінь База» заходи забезпечення позову шляхом заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти реєстраційні дії щодо переходу права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд зі всіма об'єктами, функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 4 259,89 м2, які знаходиться за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, с. Озерне, вул. Перемоги, буд. 46 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 313931374220), є обґрунтованими.
При цьому суд зазначає, що заборона вчиняти реєстраційні дії щодо переходу права власності на нерухоме майно є тимчасовою та не має своїм наслідком будь - якого перешкоджання господарській діяльності позивача. Тобто вжиття таких заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням майнових прав позивача та забезпечення збалансованість інтересів сторін.
Що стосується вимоги про накладення арешту на нерухоме майно, то суд відмовляє в її задоволенні, оскільки вказане майно належить на праві власності ПП «Промінь База» (позивачеві), а відповідно до приписів статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Враховуючи вищевикладене, заява ПП «Промінь База» про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 136 - 140, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Приватного підприємства «Промінь База» від 04.11.2021 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.
Заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в тому числі Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та їх обтяжень) вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд зі всіма об'єктами, функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 4259,89 м2, що складається із: механічної майстерні - "А", загальною площею 405,7 м2; прибудови - "А1, а", навісів - "А2, Г1", ґанків - "а1, в", адмінбудівлі - "В", загальною площею 29,2 м2; мансарди - "МсВ", сходів - «в1», балкону - "в2", складу № 1 - "Г", загальною площею 415,49 м2; складу № 2 -"Д", загальною площею 2009,0 м2; складу № 3 - "Е", загальною площею 1400,5 м2; завальної ями - "Ж", зерносушильного комплексу - "З", вбиральні - "У", колодязя - "К-К1", зливної ями - "К2", пожежного басейну - "К3", воріт - "№ 1-2", огорожі - "№ 3-4" та знаходиться за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, с. Озерне, вул. Перемоги, буд. 46 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 313931374220).
Стягувач: Приватне підприємство «Промінь База» (17072, Чернігівський р-он, с. Озерне, вул. Перемоги, 46; код 38282036).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Краншип» (65048, м. Одеса, вул. Успенська, 39/1, 1-2 поверх, офіс 2/4; код 32428972).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 08.11.2021 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Дана ухвала є виконавчим документом та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Дата набрання ухвалою законної сили - 08.11.2021.
Суддя А.С.Сидоренко