Рішення від 14.09.2021 по справі 17-14-01/1494

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року Черкаси справа№ 17-14-01/1494(925/229/20)

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О.В.,

за участю представника відповідача Головчак О.В., адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовною заявою фізичної особи-підприємця Пісківця Олександра Васильовича

до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Пісківець Олександр Васильович звернувся у Господарський суд Черкаської області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про визнання незаконним та скасування рішення комісії Жашківського району електричних мереж ПАТ «Черкасиобленерго», яке оформлене Протоколом №8/1 від 23.01.2020, з розгляду акту про порушення №000241 від 27.03.2019, яким фізичній особі-підприємцю Пісківець О.В. нараховано до сплати вартість за необліковану електричну енергію у розмірі 181 530,60 грн. У позові заявник також просить суд відшкодувати судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2100,00 грн та зазначив орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу у сумі 20000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог фізична особа-підприємець Пісківець Олександр Васильович зазначив, що рішення, яке оформлене протоколом № 8/1 від 23.01.2020, прийнято через 241 день від складення Акту про порушення №000241 від 27.03.2019; опломбування засобу обліку позивача та його цілісність на момент здійснення перевірки відповідачем не порушено, факт втручання споживача у роботу приладу не підтверджений; саме по собі повідомлення «Error radio» на дісплеї лічильника, не надає можливості встановити, що саме споживачем здійснювався вплив на роботу приладу обліку; у задоволенні клопотання позивача про проведення експертизи лічильника за кошти позивача протиправно відмовлено.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.09.2020, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020, у позові фізичної особи-підприємця Пісківця Олександра Васильовича було відмовлено повністю.

Постановою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 13.04.2021 рішення Господарського суду Черкаської області від 09.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 у справі №17-14-01/1494 (№ 925/229/20) скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарському суду Черкаської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 07.06.2021 справа №17-14-01/1494 (№925/229/20) передана на розгляд судді Кучеренко О.І.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.06.2021 суддя Кучеренко О.І. прийняла справу №17-14-01/1494 (№925/229/20) до свого провадження, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

23.03.2020 та 05.07.2021 від відповідача до суду надійшли відзиви на позовну заяву, у яких останній у задоволенні позовних вимог просив суд відмовити повністю, оскільки у акті про порушення №000241 від 27.03.2019, який підписаний позивачем, відсутня незгода останнього із зафіксованим у акті порушенням, позивач не заперечував проти зафіксованого у акті порушення при його складанні. До моменту складання акту про порушення на адресу відповідача, усупереч підпункту 9 пункту 5.5.5. ПРРЕЕ, від позивача не надходило жодної заяви про пошкодження чи збій у роботі приладу обліку. Відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбутків їх тавр) відповідно до акту про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів вимірювальної техніки є їх власник. Позивачу згідно з актом технічної перевірки №396/836 від 05.10.2016 та актом пломбування від 05.10.2016 було передано прилад обліку на відповідальне зберігання у цілісному та неушкодженому стані, а тому відповідальність за збереження і цілісність розрахункового засобу електричної енергії та пломб покладається саме на позивача. Щодо проведення експертизи відповідач зазначив, що у разі виявлення випадків фіксації індикаторами постійного (змінного) магнітного або електричних полів, проведення експертизи приладу обліку електроенергії є недоцільним. Після відкладення засідання комісії 23.05.2019, комісією Жашківської філії відповідача були встановлені обставини, які не були відомі комісії на час розгляду акту про порушення №000241 та мають суттєве значення для прийняття рішення щодо складеного акту, а тому на думку позивача повторне засідання комісії, на якому було прийнято рішення, яким акт про порушення №000241 від 27.03.2019 визнано складеним правомірно, а споживача визнано причетним до порушення, яке вказане у акті, проведено у строки передбаченими ПРРЕЕ. Щодо листа НКРЕКП №5496/20/9/9-20 від 22.04.2020, то відповідач зазначив, що він має лише інформаційний та рекомендаційний характер, який не було оформлено жодною постановою чи розпорядженням, які б були обов'язковими для виконання відповідачем.

26.03.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вважає, що відзив, поданий відповідачем, не містить жодних посилань на відповідні докази та норми права, якими відповідач підтверджує правомірність своїх дій. Зокрема, суду не надано доказів факту втручання позивачем у роботу приладу обліку, а також доказів передачі за двостороннім актом саме індикаторів як окремого предмету облікового механізму. На думку позивача відзив не містить конкретної норми закону, яка б давала право відповідачу виносити своє рішення, яке оформлене протоколом №8/1 від 23.01.2020.

08.04.2020 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у якому відповідач не погоджується із твердженням позивача щодо не підтвердження факту втручання у роботу приладу обліку, оскільки під час перевірки показників приладу обліку, працівниками Жашківського РЕМ було встановлено факт протиправних дій позивача щодо впливу на лічильник електромагнітним полем, що зафіксовано відповідним індикатором, який вмонтований у лічильник заводом-виробником. Щодо перегляду акту про порушення та винесення відповідного рішення комісією, відповідач зазначив, що оскільки позивач не погодився з виявленим порушенням, виявив намір провести експертизу лічильника, тому комісією було прийнято рішення перенести засідання комісії до отримання результатів експертизи. Вивчивши технічну документацію (паспорт) на лічильник, було встановлено, що проведення експертизи є недоцільним, оскільки вплив магнітного або електричного полів на роботу приладу обліку електричної енергії не викликає фізичних та хімічних змін у матеріалах, з яких виготовляється певний прилад обліку про що і було повідомлено споживача. Позивача було повідомлено про місце час і дату засідання комісії та 23.01.2020 було повторно проведення засідання комісії, на якій проведено розрахунок обсягу необлікованої електричної енергії у відповідній сумі.

Протокольною ухвалою від 03.08.2021 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Протокольною ухвалою від 08.09.2021 судом оголошено перерву у судовому засіданні до 15 год 30 хв 14.09.2021.

Позивач та його представник у судове засідання не з'явились, на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, у якій позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі, а також при винесенні рішення врахувати висновки Верховного суду у складі Касаційного господарського суду, які викладені у постанові від 13.04.2021.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

За доводами позивача наприкінці 2018 року на трансформаторній станції, до якої підключено об'єкт електропостачання позивача - будинок із вбудованим магазином за адресою: вул. Перемоги, 2Ш, м. Жашків, Черкаська область, сталася аварія, унаслідок якої було пошкоджено частину обладнання магазину: камери відеоспостереження, безперебійники, вхідний автоматичний вимикач на 100 кВт та ряд іншого обладнання. Для відновлення електропостачання позивач звернувся до представників відповідача з проханням замінити автоматичний вимикач, оскільки ящик, в якому знаходився автомат на 100 кВт, був опломбований.

27.03.2019 у процесі опломбування ящику, працівниками Жашківського РЕМ на дисплеї лічильника було виявлено напис «Error radio». Лічильник HIK-2303L №7852337 було демонтовано та вилучено для встановлення причини появи напису «Error radio» та чи міг цей напис з'явитись в результаті аварії на трансформаторній станції, про що було складено Акт про опломбування речового (вилученого) доказу.

Також представниками відповідача було складено акт про порушення №000241 від 27.03.2019, згідно з яким позивач порушив: «ПРРЕ п.8.2.4. вчинення дій, що призвели до (заниження) показів приладу обліку, про що свідчить фіксація індикатором вбудованим в лічильник впливу електричного поля. На рідкокристалічному дисплеї електролічильника висвічується напис «Error radio».

23.05.2019 за наслідками розгляду акту про порушення №000241 від 27.03.2019, відповідачем було прийнято рішення, яке оформлене протоколом №8 засідання комісії, яким засідання комісії було вирішено перенести, у зв'язку з наміром споживача провести експертизу лічильника.

31.05.2019 позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою №1 від 31.05.2019, у якій просив надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Незалежний інститут судових експертиз» м.Київ для проведення експертизи лічильника. Заяву було отримано відповідачем 31.05.2019 та зареєстровано за вх.№384. Відповіді на заяву №1 від 31.05.2019 позивач не отримав.

12.06.2019 позивач повторно звернувся до відповідача з письмовою заявою №2 від 12.06.2019, у якій повторно просив надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Незалежний інститут судових експертиз» провести експертизу лічильника. Повторну заяву було отримано відповідачем 12.06.2019 та зареєстровано за вх. №413. Відповідь на повторну заяву №2 від 12.06.2019 позивач отримав через 5 місяців - 12.11.2019. У листі №1332 від 08.11.2019, відповідачем зазначено, що проведення експертизи приладу обліку електроенергії є недоцільним, у зв'язку з тим, що вплив магнітного або електричного полів на роботу приладу обліку електричної енергії не викликає фізичних або хімічних змін у матеріалах, з яких виготовляється певний прилад обліку.

23.01.2020 відповідачем було прийнято рішення, яке оформлене протоколом №8/1 засідання комісії, яким акт про порушення №000241 від 27.03.2019 визнано правомірним, а споживача визнано причетним до порушення, яке вказано у акті. Згідно з пунктом 8.2.4 ПРРЕЕ вирішено провести розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії відповідно до пункту 2.6. Методики за період з 26.09.2018 до 27.03.2019, враховуючи параметри обмежуючого комутаційного апарату (100А). Обсяг і вартість необлікованої електричної енергії обраховано у розмірі 61050 кВт*год на суму 181 530,60 грн.

Судом також встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється на підставі укладеного 21.10.2016 між Публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго» від імені якого діє Жашківський район електричних мереж (постачальник) та Пісківцем Олександром Васильовичем (споживач) договору про постачання електричної енергії № 396 (далі-договір). За умовами цього договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 49 кВт, величини якої по об'єктах споживача визначені у пункті 6 додатку «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (пункт 1.1 договору).

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення усіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (пункт 2.1 договору).

Відповідно до пункту 4.2.3 договору споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року №562, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі-Методика), у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання у їх роботи, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліки; інших умов, визначених Методикою.

Судом також встановлено, що 05.10.2016 на об'єкті позивача було встановлено засіб вимірювальної техніки NIK 2303L АРП1Т заводський номер 7852337, який придбаний за кошти позивача та відноситься до його балансової належності. Даний лічильник ЗВТ NIK 2303L АРП1Т заводський номер 7852337 відповідає вимогам РОСТ 30207 ДСТУ ІЕС 62053-21 та ТУ 33.2-33401202-006:2007 та занесений до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки. Відповідно до пункту 2.3 паспорта на лічильник даний прилад обліку має конструктивно вбудований індикатор (датчик) електромагнітного поля, який спрацьовує при впливі на лічильник електромагнітного поля напруженістю більше 10В/м.в діапазоні частот від 80 до 500 МГц. Про наявність датчика електромагнітного поля свідчить умовне позначення «С» на корпусі лічильника.

Даний лічильник ЗВТ NIK 2303L АРП1Т заводський номер 7852337 згідно з актом технічної перевірки №396/836 від 05.10.2016 та акту пломбування пройшов держповірку у І-кварталі 2016 та опломбований пломбами Держстандарту, яка навішена на волосині та закріплена на стяжних гвинтах кожуху на правому, лівому, нижньому та передані на відповідальне зберігання споживачу.

Листом державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації та захисту прав споживачів (ДП Укрметртестстандарт)» Мінекономрозвитку України №25-16/46 від 21.10.2013 зокрема повідомляється, що індикатори, які застосовуються ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» при виробництві лічильників електричної енергії не являються засобами вимірювальної техніки, тому відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не підлягають атестації, оскільки при виробництві індикатори встановлюють на платах та вмонтовують в середину корпусу лічильника, який опломбовують та наносять відбитки тавр представника ОТК виробника та державного повірника. Факт установлення індикаторів зазначає виробник у випускному паспорті, який додається до лічильника, тому оформляти додатково окремий акт про його встановлення та збереження не має необхідності.

Факт установлення індикатора у даний прилад обліку зазначається у паспорті на лічильник, що підтверджує факт установлення вмонтованого індикатора у прилад обліку заводом-виробником.

05.01.2018 між сторонами було укладено додаткову угоду №396/1 до договору №396, якою пункт 1.1. договору №396 викладено в наступній редакції: постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 117 кВт, величини якої по об'єктах споживача визначені в пункті 6 додатку «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної купленої електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами договору».

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про визнання недійсним рішення комісії відповідача з розгляду акта про порушення №000241 від 27.03.2019, яке оформлене протоколом №8/1 від 23.01.2020.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до частини шостої статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом (частина перша статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

За частиною другою статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (пункт 2); самовільне підключення до об'єктів електроенергетики (пункт 4).

Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 набули чинності з 11.06.2018 (далі - ПРРЕЕ).

ПРРЕЕ урегульовано взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (пункт 1.1.1)

Відповідно до пункту 2.3.4 ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Відповідно до пункту 8.2.4 ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

За змістом пункту 8.2.5 ПРРЕЕ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Згідно з пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

Методика визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджена Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року N 562 (далі - Методика), та була чинною на момент спірного періоду нарахування позивачу вартості недоврахованої електроенергії.

Відповідно до пункту 2.1 Методики, Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, зокрема, пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

У разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства (далі - експертиза).

До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується (пункт 2.1. Методики).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що за результатами проведення перевірки стану лічильника, який належить позивачу, працівниками відповідача був складений Акт про порушення №000241 від 27.03.2019, у якому зазначено, що позивачем порушено вимоги пункту 8.2.4 ПРРЕ, зокрема, вчинено дії, які призвели до (заниження) показів приладу обліку, про що свідчить фіксація індикатором вбудованим в лічильник впливу електричного поля, оскільки на рідкокристалічному дисплеї електролічильника висвічується напис «Error radio».

Отже, у цьому випадку порушення позивачем ПРРЕЕ може бути кваліфіковано саме як вчинення споживачем «інших дій, які призвели до зміни показів приладів обліку». При цьому у підпункті 3 пункту 2.1. Методики наводяться приклади дій споживача, які можуть призвести до зміни показів приладів обліку, зокрема, інші дії споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку, фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора).

Вказаний Акт був предметом розгляду уповноваженої комісії відповідача, яка 23.05.2019 прийняла рішення, яке оформлене протоколом №8, про перенесення розгляду Акта про порушення, у зв'язку з запереченнями користувача споживача про порушення ним Правил та наміром споживача провести експертизу лічильника.

Судом також встановлено, що позивач двічі звертався до відповідача з прохання про надання дозволу провести експертизу у відповідній експертній установі. Проте, як вбачається з матеріалів справи, досліджених у судовому засіданні, зокрема, листів позивача від 31.05.2019 та 12.06.2019 та відповіді відповідача від 08.11.2019, останній дійшов висновку про недоцільність проведення експертизи у даному випадку.

23.01.2020 відбулось ще одне засідання комісії відповідача з розгляду Акта про порушення №000241 від 27.03.2019, на якому було прийнято рішення про доведеність виявлених у результаті перевірки порушень та здійснено нарахування позивачу вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 61050 кВт*год на суму 181530,60 грн.

Отже, судом встановлено, що розгляд Акту про порушення №000241 від 27.03.2019 був завершений шляхом прийняття рішення, яке оформлене протоколом №8/1 від 23.01.2020.

Вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача. Вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, має розглядатися, як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України (правова позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.01.2020 у справі №910/17955/17).

Частиною 7 пункту 8.2.6 ПРРЕЕ визначено, що Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

Як зазначено вище від часу складання акту про порушення до завершення його розгляду та прийняття рішення пройшло 302 дні, будь-яких підстав для продовження строку для прийняття рішення відповідач суду не надав, експертне дослідження лічильника не проводилась. Отже, суд дійшов висновку, що рішення комісії від 23.01.2020, яке прийняте за результатами розгляду Акту про порушення №000241 від 27.03.2019 та оформлене протоколом №8/1, прийняте з порушенням встановлено 60-денного строку, відтак у силу частини 7 пункту 8.2.6 ПРРЕЕ є недійсним та підлягає скасуванню.

Дана правова позиція суду повністю узгоджується із позиціями викладених у постановах Верховного Суду від 13.08.2019 у справі №904/4792/18, від 07.09.2020 у справі №905/2287/19 та від 04.06.2020 у справі №911/1206/19.

За викладених обставин, оспорюване рішення комісії з розгляду цього акту, яке оформлене протоколом №8/1 від 23.01.2020 не може слугувати підставою для нарахування споживачеві вартості необлікованої електричної енергії за порушення, оскільки оформлені із порушенням вимог ПРРЕЕ, а відтак суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про скасування рішення комісії з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ, оформлене протоколом №8/1 від 23.01.2020 щодо нарахування Пісківець Олександру Васильовичу вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 61050 кВт*год на суму 181530,60 грн.

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести, у зв'язку із розглядом справи (частина першої статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 16, 58 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Частиною 5 статті 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро.

У свою чергу пункт 4 частини 1 статті 1 вказаного закону визначає, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Поряд з цим, згідно з вимогами частини восьмої статті 129 цього кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво у суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20000,00 грн.

На підтвердження наданих адвокатом Цімохою Ростиславом Руслановичем послуг з правничої допомоги надано договір про надання правової допомоги від 21.02.2020, який укладений між адвокатом Цімохою Ростиславом Руслановичем, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК №000713 від 16.01.2017, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Черкаської області від 16.01.2017 №169 та фізичною особою-підприємцем Пісківцем Олександром Васильовичем, додаткову угоду від 27.05.2020 до договору про надання правової допомоги від 21.02.2020, акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 27.05.2020 до договору про надання правової допомоги.

Про оплату правничих послуг свідчить довідка про оплату коштів №136 від 27.05.2020, згідно якої фізична особа-підприємець Пісківець Олександр Васильович 27.05.2020 оплатив послуги адвоката Цімохи Ростислава Руслановича у розмірі 20000,00 грн у готівковій формі на виконання умов укладеного між ними договору про надання правової допомоги від 21.02.2020 та згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №1 від 27.05.2020.

Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Щодо заперечень відповідача щодо відсутності належного підтвердження виконаних адвокатом робіт, то як вбачається зі змісту додаткової угоди від 27.05.2020 до договору про надання правової допомоги від 21.02.2020, сторони домовились, що вартість послуг адвоката за договором про надання правової допомоги від 21.02.2020 становить 20000,00 грн. Дана додаткова угода є невід'ємною частиною основного договору про надання правової допомоги від 21.02.2020.

У акті приймання-передачі наданих послуг №1 від 27.05.2020 зазначено, що загальна вартість виконаних робіт становить 20000,00 грн: вивчення та аналіз положень договору про постачання електричної енергії від 21.10.2016 та до додаткової угоди №396/1 від 05.01.2018 2 год - 2000,00 грн, вивчення документів щодо інкримінованого правопорушення 2 год - 2000,00 грн, надання усної та письмової консультації щодо характеру спірних правовідносин 2 год - 2000,00 грн, складання тексту позовної заяви, формування доказової бази, систематизації, групування доказів, додатків до позовної заяви 5 год - 5000,00 грн, організації направлення засобами поштового зв'язку копії позовної заяви стороні, складання опису поштового вкладення, оформлення інших поштових документів 0,5 год - 500,00 грн, складання тексту відповіді на відзив 1 год - 1000,00 грн, організації направлення засобами поштового зв'язку копії відповіді на відзив стороні, складання опису поштового вкладення, оформлення інших поштових документів 0,5 год - 500,00 грн, аналіз судової практики 1 год - 1000,00 грн, участь адвоката у судових засіданнях 1 год - 1000,00 грн, гонорар адвоката за позитивне вирішення справи на користь клієнта - 5000,00 грн. Отже, оскільки у договорі та додатковій угоді до нього сторони визначили розмір гонорару адвоката, а відповідачем не надано суду будь-яких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат, у суду відсутні підстави для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд задовольнив позов позивача повністю, з відповідача на користь позивача підлягає до відшкодування 20000,00 грн витрат за надану професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 2102,00 грн за подачу позовної заяви до Господарського суду Черкаської області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення комісії Жашківського району електричних мереж Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», оформлене протоколом №8/1 від 23.01.2020 з розгляду Акту про порушення №000241 від 27.03.2019, яким фізичній особі-підприємцю Пісківець Олександру Васильовичу нараховано до сплати вартість за необліковану електричну енергію у розмірі 181530,60 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (18002, вул. Гоголя, 285, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 25204726) на користь фізичної особи-підприємця Пісківець Олександра Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 2102,00 грн судового збору та 20000,00 грн витрат за надану професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 08.11.2021.

Суддя О.І.Кучеренко