18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
04 листопада 2021 року м. Черкаси справа № 925/328/21
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем судового засідання Пастуховою О.С., за участю:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного підприємства “Бюро охорони та безпеки”
до Національного дендрологічного парку “Софіївка” НАН України
про стягнення 192 571,11 грн.,
Приватне підприємство “Бюро охорони та безпеки” звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України про стягнення на підставі договору про послуги з фізичної охорони території, майна і приміщень №838/12 від 26 грудня 2020 року заборгованості в розмірі 187964,70 грн., штрафних санкцій - 4606,41 грн. (1730,30 грн. пені, 432,57 грн. 3% річних, 2443,54 грн. інфляційних втрат), судового збору 2888,58 грн.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі і ухвалено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 29.06.2021 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті на 19.10.2021.
Ухвалою суду від 19.10.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 04.11.2021.
У судове засідання 04.11.2021 відповідач не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника та зазначив, що визнає позовні вимоги в повному обсязі.
Від позивача надійшло пояснення на подане відповідачем клопотання, в якому він підтвердив позовні вимоги в повному обсязі, і додатково заявив, якщо відповідач визнав позов в повному обсязі, то він таким чином погодився з аргументами та вимогами позивача, викладеними в позовній заяві, а саме:
1. визнав факт наявності договірних відносин з позивачем, тобто Договору про послуги з фізичної охорони території, майна і приміщень №838/12 від 26 грудня 2019 року, відповідно до якого позивач надавав послуги з фізичної охорони території, майна і приміщень Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України;
2.визнав факт отримання в період з 09.12.2020 по 31.12.2020 визначених Договором охоронних послуг на суму 187964,70 грн. у повному обсязі і належної якості, оскільки в акті №12/2 було чітко вказано, що претензій до виконавця немає;
3.визнав факт несплати позивачу суми заборгованості у розмірі 187964,70 грн. за отримані охоронні послуги належної якості;
4.визнав факт справедливості та законності нарахування штрафних санкцій в загальній сумі 4606,41 грн., що наведені у документі «Розрахунок штрафних санкцій», який був доданий до позовної заяви та залучений до матеріалів справи.
В судовому засіданні 19.10.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав і надав заяву №59/08-21 від 19.10.2021 про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій підтверджує суму витрат 6000,00 грн.
Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
26.12.2019 приватне підприємство “Бюро охорони та безпеки”, як виконавець, та Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України, як замовник, уклали договір про послуги з фізичної охорони території, майна і приміщень №838/12.
Позивач у відповідності до ст. 1 Закону України «Про охоронну діяльність» є суб'єктом охоронної діяльності, тобто суб'єктом господарювання, що створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії.
До матеріалів справи залучена копія витягу з наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 листопада 2018 року №974 про видачу ліцензії на провадження охоронної діяльності позивачу.
У Договорі його сторони визначили всі істотні умови, зокрема домовилися про таке:
Згідно умов п. 1.1 Договору №838/12, позивач надавав послуги з фізичної охорони території, майна і приміщень Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України, повний перелік яких наведено у додатку 1 до вказаного Договору, а відповідач зобов'язувався приймати та оплачувати надані позивачем послуги.
Ціна Договору, відповідно до п. 3.1, становить 3559605,00 грн. (три мільйони п'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот п'ять гривень 00 коп.) без ПДВ.
Додатковими угодами №2 від 28.04.2020 року та №3 від 01 червня 2020 року у зв'язку із зменшенням обсягу надання послуг була зменшена і ціна Договору до 3536058,00 грн. та 3290067,00 грн. відповідно.
Розділом ІV Договору визначено порядок здійснення оплати. Так згідно п. 4.1. Договору «розрахунки з Виконавцем здійснюються Замовником протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів із дня підписання Сторонами відповідного акту прийому-здачі робіт (послуг), шляхом перерахування грошових коштів на зазначений Виконавцем розрахунковий рахунок у відповідності до чинного законодавства України».
Здійснення попередньої оплати не передбачається (п. 4.2 Договору).
Порядок оформлення актів прийому-здачі робіт (послуг) встановлений в п. 4.3 Договору, відповідно до якого «виконавець щомісяця направляє Замовнику акт прийому-здачі робіт (послуг), Замовник протягом 3 (трьох) днів підписує його, або направляє Виконавцю мотивовану відмову від підписання. Якщо протягом вказаного терміну Акти не будуть підписані, чи Виконавцем не буде одержано мотивованої відмови, то Акти вважаються підписаними, а послуги за Договором - надані належним чином і у повному обсязі без будь-яких зауважень та претензій зі Сторони Замовника. Правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання Актів».
В п. 4.4 зазначено, що Акт є документом, що реєструє відсутність (суть) претензій Замовника до Виконавця.
Строк надання послуг: з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року (п. 5.1 Договору).
Додатковою угодою №4 від 22 грудня 2020 року до Договору сторони погодили, додати до тексту Договору про послуги з фізичної охорони території, майна і приміщень №838/12 від 26 грудня 2019 року пункт 4.1.1. у наступній редакції:
« 4.1.1. Розрахунок з Виконавцем за послуги надані з 09 грудня 2020 року по 31 грудня 2021 року у сумі 187964,70 грн. (сто вісімдесят сім тисяч дев'ятсот шістдесят чотири гривні 70 коп.) без ПДВ, здійснюється Замовником до 31 січня 2021 року, шляхом перерахування грошових коштів на зазначений Виконавцем розрахунковий рахунок.».
Згідно з п. 4 Додаткової угоди №4 від 22 грудня 2020 року «дана Додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та діє до моменту повного здійснення розрахунків за надані Виконавцем послуги за Договором про послуги з фізичної охорони території, майна і приміщень №838/12 від 26 грудня 2019 року».
Що кореспондує з положенням п. 10.1 Договору, де визначено, що «цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2020 року включно, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання обома Сторонами прийнятих на себе зобов'язань за Договором, у тому числі до моменту повного здійснення розрахунків за надані послуги за Договором.».
Отже, в результаті досягнутої згоди сторін Договору позивач відстрочив здійснення відповідачем оплати до 31 січня 2021 року.
Із актів приймання-здачі послуг за договором від 26 грудня 2019 року №838/12 № 1 від 18.02.2020 року; №2 від 27.02.2020 року; №3 від 15.05.2020 року; №4 від 09.06.2020 року; №5 від 03.07.2020 року; №6 від 03.08.2020 року; №7 від 10.08.2020 року; №8 від 04.09.2020 року; №9 від 07.10.2020 року; №10 від 09.11.2020 року; №11 від 04.12.2020 року; №12/1 від 09 грудня 2020 року та №12/2, котрі відповідач підписав та скріпив своєю печаткою вбачається, що послуги за Договором позивачем надані належним чином і у відповідача відсутні будь-які претензії до позивача, як до виконавця послуг за Договором.
З актів приймання-здачі послуг за договором від 26 грудня 2019 року №838/12, №12/1 та №12/2 вбачається, що позивач надав послуги за Договором з 01 по 08 грудня на суму 68296,80 грн. та з 09 по 31 грудня 2020 року на суму 187964,70 грн. (яку позивач і вимагає стягнути з відповідача у справі) відповідно.
У зв'язку з нездійсненням відповідачем оплати за послуги з фізичної охорони території, майна і приміщень за період з 09 по 31 грудня 2020 року у строк встановлений у Додатковій угоді №4 від 22 грудня 2020 року до Договору і з метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача із претензією №1 на суму 187964,70 грн. від 01 лютого 2021 року, яку відповідач залишив без відповіді і виконання, і не сплатив позивачу вищезазначену суму заборгованості, яка стала предметом позову у справі, що розглядається.
Отже, позивач, як виконавець послуг, свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме: надав послуги з фізичної охорони території, майна і приміщень замовника протягом всього строку, передбаченого Договором, проте останній оплату за частину отриманих послуг, тобто послуг, отриманих у період з 09.12.2019 по 31.12.2020, станом на 31.01.2021 не здійснив, чим порушив обумовлений Договором строк виконання грошового зобов'язання перед позивачем, що відповідачем повністю визнається.
Тому суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про охоронну діяльність» суб'єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.
Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 ГК України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 ЦК України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1ст. 610, ст. 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.
Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 901ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Стаття 903 ЦК України визначає якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За порушення строків оплати за надані послуги позивач нарахував до стягнення 1730,30 грн. пені, 432,57 грн. 3% річних, 2443,54 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до пунктів 7.1 та 7.2 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України; у випадку прострочення оплати Замовник сплачує на користь Виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних втрат в сумі 2443,54 грн. за вказаний період, вважає, що розрахунок здійснений вірно, а тому вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню.
Суд, перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 432,57 грн. за вказаний період, встановив правильність їх нарахування.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1730,30 грн., посилаючись на пункт 7.2 Договору, за період з 01.02.2021 по 28.02.2021.
Суд вважає, що при нарахуванні пені необхідно враховувати вимоги статті 231 Господарського кодексу України, згідно з якою законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається, та статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» про те, що розмір пені, який встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За загальним правилом господарського законодавства (пункт 6 статті 232 ГК України) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд, перевіривши розрахунок нарахування позивачем пені в розмірі 1730,30 грн. за вказаний період, вважає його вірним.
З встановлених обставин справи та викладених норм законодавства, суд приймає визнання позову відповідачем, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 187964,70 грн. заборгованості, штрафних санкцій - 4606,41 грн. (1730,30 грн. пені, 432,57 грн. 3% річних, 2443,54 грн. інфляційних витрат) задовольняє в повному обсязі.
Частина 1 статті 123 ГПК України визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 29.06.2021 закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті, а клопотання відповідача про визнання позову надійшло 15.06.2021.
Таким чином, відповідач визнав позов в повному обсязі і заявив про це до початку розгляду справи по суті.
Під час подання позовної заяви позивач сплатив 2888,58 грн. судового збору.
У зв'язку з наведеним, суд вважає, що позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 50% сплаченого ним судового збору у розмірі 1444,29 грн.
При цьому інші 50% сплаченого позивачем судового збору згідно з положеннями статі 129 ГПК України покладаються на відповідача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Позивач в заяві від 19.10.2021 заявив про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. Ця ж сума заявлялась позивачем при поданні позову в попередньому розрахунку, що додавався до позовної заяви.
У підготовчому провадженні, яке відбулося 29.06.2021, представник позивача адвокат Демченко В.А. надав суду заяву від 25 червня 2021 року № 42/02-21 про вирішення питання про судові витрати, в якому підтвердив вказані суми судових витрат і надав частину доказів на підтвердження понесених позивачем витрат, а саме: копії наступних документів:
1.Договір від 01.02.2021 року б/н про надання правової допомоги укладений позивачем з адвокатом Демченком В.А. на 4 арк.;
2.Додаткова угода №1 до Договору про надання правової допомоги з додатком на 2 арк.;
3.Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 25.06.2021 р. б/н. на 1 арк.
Таким чином, суду вже надані докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
В судовому засідання представник позивача надав заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн., до якої додав решту доказів, а саме:
1)Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України) від 19 жовтня 2021 року на 1 арк.
2)Копія Додаткової угоди №2 від 18.10.2021 року до Договору про надання правової допомоги від 01.02.2021 року б/н на 1 арк.
3)Копія Рахунку суми гонорару за правову допомогу, визначену у Додатковій угоді №1 до Договору про надання правової допомоги від 01.02.2021 р. б/н на загальну суму 6000,00 грн. на 1 арк.
4)Копія Акту виконаних робіт (наданих послуг) на суму 1000,00 грн. від 19.10.2021 року б/н на 1 арк.
Додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги від 01.02.2021 року б/н містить перелік послуг наданих адвокатом і Розрахунок сум гонорару за правову допомогу, визначену у Додатковій угоді №1 до Договору про надання правової допомоги від 01.02.2021 р. б/н (Додаток 1 до зазначеної додаткової угоди), які повністю співпадають з «Детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України)», наданим суду представником позивача за підписом директора позивача Тетяни Токимини.
Відповідно до п. 2 вищенаведеної додаткової угоди №1 «Сторони домовились, що гонорар адвоката встановлюється у фіксованому розмірі і розраховується відповідно Додатку 1 до цієї Додаткової угоди. Загальний розмір гонорару адвоката складає 6000,00 (шість тисяч) грн.».
Підписані позивачем та адвокатом акти виконаних робіт (наданих послуг) від 25.06.2021 на суму 5000,00 грн. та від 19.10.2021 на суму 1000,00 грн. підтверджують факт надання адвокатом всіх послуг, наведених у Додатковій угоді №1 до договору про надання правової допомоги від 01.02.2021 б/н.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Статтею 30 вказаного Закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За приписами ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Наявні в матеріалах справи докази надання позивачу професійної правничої допомоги у даній справі, з урахуванням погоджених розцінок за послуги з надання правничої допомоги, підтвердження доказів фактичної оплати наданих послуг, дають суду достатні підстави для покладення витрат позивача на отримання правничої допомоги на сторону відповідача.
На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1444,29 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн., а разом 7444,29 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Національного дендрологічного парку “Софіївка” НАН України (вул. Київська, 12-а, м. Умань, Черкаська область, 20300, код ЄДРПОУ 03534653) на користь приватного підприємства “Бюро охорони та безпеки” (вул. Тростянецька, 6Г, м. Київ, 02091, код ЄДРПОУ 42466045) 187 964,70 грн. заборгованості, 1730,30 грн. пені, 432,57 грн. 3% річних, 2443,54 грн. інфляційних втрат, 1444,29 грн. судового збору, 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
3.Повернути приватному підприємству “Бюро охорони та безпеки” (вул. Тростянецька, 6Г, м. Київ, 02091, код ЄДРПОУ 42466045) із Державного бюджету України частину сплаченого ним за платіжним дорученням №255 від 01.03.2021 судового збору в сумі 1444,29 грн. (одна тисяча чотириста сорок чотири гривні 29 копійок) судового збору.
Видати наказ.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складене та підписане 04.11.2021.
Суддя С.С.Боровик