Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3602/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області в інтересах держави, в особі Державної служби України з безпеки на транспорті
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Транс" за участю працівника Харківської обласної прокуратури
про стягнення 10664,10 грн.
без виклику учасників справи
Керівник Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної служби України з питань безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Транс" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в сумі 10664,10 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.09.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано заявнику строк на усунення недоліків протягом дев'яти днів з дня вручення даної ухвали суду.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 15.09.2021 року прокурор надав заяву про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 21639).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи було вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, наданими сторонами.
Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.
Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачу було встановлено строк для подачі відзиву на позову та строк для подання заперечень на відповідь на відзив.
Прокурору та позивачу було встановлено строк для подачі відповіді на відзив відповідача.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Так, з метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено на юридичні адреси позивача та відповідача копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Прокурором ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 22.09.2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 22.09.2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 22.09.2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.
Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані прокурором докази, суд встановив наступне.
На підставі направлення на рейдову перевірку від 26.01.2021 за № 012462, графіку щоденної роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю в Івано-Франківській області на січень 2021 року та щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Управління в період з 25.01.2021 по 31.01.2021 уповноваженою особою Управління 27.01.2021 здійснено рейдову перевірку в Івано-Франківській на автомобільній ділянці с. Вербилівці А/Д Н-09-372 км «Мукачево-Львів» та проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки - MAN, модель - TGX-18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом марки - POLKON, модель - NW-192, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІОС ТРАНС» (код ЄДРПОУ: 43319214).
За результатами проведення габаритно-вагового контролю 27.01.2021 складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 232742 від 27.01.2021, Акт № 0011384 від 27.01.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, який підписано водієм вищевказаного транспортного засобу - Педченко М.М., та довідку від 27.01.2021 № 0009280 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, згідно яких встановлено перевищення параметрів від нормативу.
Так, за результатами зважування автомобіля та габаритно-вагового контролю зафіксовано навантаження на осі: 1) 6,850 тонн - нормативно допустиме 11,00 тонн, 2) 12,200 тонн - нормативно допустиме 11,00 тонн, 3) 7,200, 4) 7,100, 5) 7,400 - нормативно допустиме 22,0 тонни, повна маса транспортного засобу фактично склала 40,750 тонн при нормативно допустимої масі в розмірі 40 тонн. Таким чином перевищенням параметрів від нормативу складає 0,75 т.
У подальшому, уповноваженою особою Управління складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 02 від 27.01.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових/габаритних параметрів, згідно якого плата за проїзд великовагового транспортного засобу склала 311,91 евро, що у відповідності до роздруківки НБУ станом на час вчинення правопорушення, а саме 27.01.2021, становить 10664 грн. 10 коп.
З метою досудового врегулювання спору із зазначених вище питань Управлінням листом № 7379/25/24-21 від 01.02.2021 на адресу відповідача скеровано розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 02 від 27.01.2021, Акт № 0011384 від 27.01.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, який підписано водієм вищевказаного транспортного засобу - Педченко М.М., та довідку від 27.01.2021 № 0009280 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 232742 від 27.01.2021, чек зауваження № 02552 від 27.01.2021.
Однак, в порушення п. 31-1 Порядку № 879 ТОВ «ГЕЛІОС ТРАНС» не здійснено оплату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільним дорогами загального користування у розмірі 311,91 євро, що еквівалентно 10664 грн. 10 коп., та не проінформовано Управління у передбачений законодавством термін.
Прокурор, звертаючись до суду із даним позовом, вказує на те, що повноваження Укртрансбезпеки обмежується лише нарахуванням плати за проїзд веливагового та/або великогабаритного транспортного засобу у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів, в той час, як в даному випадку, внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування у зв'язку з перевезенням вантажу з порушенням вимог чинного законодавства завдано шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд керується наступним.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
За приписами ч. 3статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Таким чином, суд зазначає, що інтереси держави в розумінні ч. 3статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у сфері дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, полягають в отриманні визначених чинним законодавством грошових коштів шляхом зарахування їх до бюджету.
Надходження плати за проїзд автомобільними дорогами являє публічний інтерес, оскільки від повноти та своєчасності її зарахування до бюджету залежить ефективність і результативність останнього, можливість запровадження і реалізації програм економічного і соціального розвитку країни, що в свою чергу надає державі можливість виконувати гарантовані Конституцією України зобов'язання перед народом.
Не сплата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, ставить під загрозу своєчасне та повне фінансування Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018-2022 роки, метою якої є відновлення і розвиток автомобільних доріг загального користування державного значення для інтеграції їх до європейської транспортної системи та підвищення на них рівня безпеки руху, швидкості, комфортності та економічності перевезень, що в свою чергу, суттєво порушує економічні інтереси держави.
Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин.
Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 та п. 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється Укртрансбезпекою та її територіальними органами.
Відповідно до п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 Укртрансбезпека України, являючись юридичною особою на відміну від її територіальних органів, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті та габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Згідно пп. 27 п. 5 зазначеного вище Положення, Укртрансбезпека здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Проте, Державною службою України з безпеки на транспорті не вжито цивільно-правових заходів щодо стягнення з відповідача нарахованої плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування.
Не вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами, спричиняє шкоду «інтересам держави» і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду про стягнення плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування.
З огляду на викладене, звернення прокурора з позовом до суду, спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання користування автомобільними дорогами загального користування і дотримання у цій сфері законодавства становить суспільний інтерес, а тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав для здійснення такого представництва в суді відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру».
За приписами ч. 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Згідно з п. 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 08.11.2006 № 1567державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
Відповідно до п. 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
У пп. 4 п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні визначено, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо його максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху (п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2011).
В свою чергу, з положень п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001вбачається, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Згідно з приписами статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
У п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994встановлено, що перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Відповідно до п. 4 Правил № 30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням (п. 31.1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні).
Згідно з пункту 26 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційний курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (п. 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні).
Відповідно до п. 31.1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Приймаючи до уваги наведене, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов'язковим платежем, який справляється у випадку здійснення перевезення великогабаритним транспортним засобом з перевищенням загальної маси, визначеної законодавцем.
При цьому п. 37 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як вже було зазначено вище, позивачем було складено акт №0011384 від 27.01.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким встановлено, що у водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки MAN, модель - TGX-18.440, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом марки - POLKON, модель - NW-192, реєстраційний номер НОМЕР_4 , власником якого є ТОВ Геліос Транс", не оформлений документ, передбачений ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме - дозвіл на перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів, виданий уповноваженим органом для проїзду дорогами України.
Також в матеріалах справи наявна довідка №0009280 від 27.01.2021 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю, якою підтверджено тип транспортного засобу, результати вагового та габаритного контролю, а саме осьові 1) 6,850 тонн - нормативно допустиме 11,00 тонн, 2) 12,200 тонн - нормативно допустиме 11,00 тонн, 3) 7,200, 4) 7,100, 5) 7,400 - нормативно допустиме 22,0 тонни, повна маса транспортного засобу фактично склала 40,750 тонн при нормативно допустимої масі в розмірі 40 тонн. Таким чином перевищенням параметрів від нормативу складає 0,75 т.
Згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 02 від 27.01.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових/габаритних параметрів, згідно якого плата за проїзд великовагового транспортного засобу склала 311,91 евро, що у відповідності до роздруківки НБУ станом на час вчинення правопорушення, а саме 27.01.2021, становить 10664 грн. 10 коп.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку № 02 від 27.01.2021, його здійснено на підставі акту від 27.01.2021 року та пунктів 21, 31(1) постанови КМУ від 27.06.07 № 879.
Відповідачем не здійснено оплату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільним дорогами загального користування у розмірі 311,91 евро, що еквівалентно 10664 грн. 10 коп., що є порушенням п. 31.1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За приписами статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного суду викладеної у постанові від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17 вбачається, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. При цьому, справи вказаної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приймаючи до уваги наведене, суд констатує, що у даному випадку державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування у зв'язку з перевезенням вантажу з порушенням вимог чинного законодавства завдано шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем у повному обсязі, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Геліос Транс" в розмірі 10664,10 грн. є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача, у зв'язку з чим з відповідача підлягає до стягнення 2270,00 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Транс" (61046, м. Харків, пр. Олександрівський, буд. 2-А, поверх 2, код ЄДРПОУ 43319214) на користь Держави в особі Державної служби України з питань безпеки на транспорті (отримувач: ГУК в Ів.Фр.об./ТГ Рогатин/22160100, код отримувача ЄДРПОУ 37951998, номер рахунку (IBAN) UA35899998031316126000009652, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22160100) плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні) плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 10664,10 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Транс" (61046, м. Харків, пр. Олександрівський, буд. 2-А, поверх 2, код ЄДРПОУ 43319214) на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) 2270,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "08" листопада 2021 р.
Суддя Н.С. Добреля