про відмову у видачі судового наказу
08.11.2021м. СумиСправа № 920/1174/21
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши заяву стягувача - фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 29.10.2021 б/н (вх. № 3897 від 01.11.2021) до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОКНЯ-СЛОБОДА» (42313, Сумська область, Сумський район, с. Басівка, вул. Тесленка, буд. 13, корпус А, ідентифікацій код 41953893) про видачу судового наказу за вимогами щодо стягнення 28 758,13 грн заборгованості за договором поставки від 22.04.2021 № АЕ-6052204/21,
без виклику представників учасників справи.
Суть питання, що вирішується ухвалою суду.
01.11.2021 до Господарського суду Сумської області звернувся стягувач - фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із заявою від 29.10.2021 б/н (вх. № 3897 від 01.11.2021) до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОКНЯ-СЛОБОДА» (42313, Сумська область, Сумський район, с. Басівка, вул. Тесленка, буд. 13, корпус А, ідентифікацій код 41953893) про видачу судового наказу за вимогами щодо стягнення 28 758,13 грн заборгованості за договором поставки від 22.04.2021 № АЕ-6052204/21.
Після дослідження матеріалів вищезазначеної заяви, суд дійшов висновку, що заявнику необхідно відмовити у видачі судового наказу виходячи з наступного.
Мотиви, з яких суд дійшов вищезазначеного висновку. Законодавство, що підлягає застосуванню.
Порядок та форма звернення до суду з заявою про видачу судового наказу до господарського суду визначені Господарським процесуальним кодексом України (надалі - ГПК України), зокрема, розділом II «Наказне провадження».
Положеннями частини першої статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої - третьої статті 147 ГПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.
Згідно приписів частин першої, другої статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, у порядку: наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
За частиною першою статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, істотною особливістю розгляду справ у порядку наказного провадження є відсутність спору.
За приписами частини першої статті 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
Пунктами 2, 3 частини другої статті 150 ГПК України визначено, що у заяві повинно бути зазначено, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання.
Пунктом 2 частини третьою статті 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника.
Дослідивши матеріали заяви про видачу судового наказу судом встановлено наступне.
Заявником заявлено вимоги до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОКНЯ-СЛОБОДА» (42313, Сумська область, Сумський район, с. Басівка, вул. Тесленка, буд. 13, корпус А, ідентифікацій код 41953893) про видачу судового наказу за вимогами щодо стягнення 28 758,13 грн заборгованості на підставі договору поставки від 22.04.2021 № АЕ-6052204/21, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО ЕКСПЕРТ ІНТЕРНЕШНЛ» в особі директора ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОКНЯ-СЛОБОДА» в особі директора Жинжири Вячеслава Юрійовича.
Судом встановлено, що заяву про видачу судового наказу подано представником заявника - фізичною особою ОСОБА_1, як випливає з договору поставки від 22.04.2021 № АЕ-6052204/21, останній є директором Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО ЕКСПЕРТ ІНТЕРНЕШНЛ», проте представником заявника не додано до заяви про видачу судового наказу документів на підтвердження повноважень представника заявника, окрім наведеного представником заявника не зазначено, повне найменування заявника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, а також офіційні електронні адреси, ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу щодо стягнення з боржника 28 758,13 грн заборгованості за договором поставки від 22.04.2021 № АЕ-6052204/21.
Частиною другою статті 154 ГПК України унормовано, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до частини другої статті 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше 10 днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до частини другої статті 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статтею 147, 150, пунктом 1 частини першої статті 152 та статтями 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити представнику заявника - фізичні особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у видачі судового наказу за вимогами про стягнення з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОКНЯ-СЛОБОДА» (42313, Сумська область, Сумський район, с. Басівка, вул. Тесленка, буд. 13, корпус А, ідентифікацій код 41953893) 28 758,13 грн заборгованості за договором поставки від 22.04.2021 № АЕ-6052204/21.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 08 листопада 2021.
3. Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, встановлені статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.
4. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Повну ухвалу складено та підписано суддею 08 листопада 2021.
Суддя Ю.А. Джепа