вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"02" листопада 2021 р. м. Рівне Справа № 918/790/21
Господарський суд Рівненської області у складі головуючий суддя Торчинюк В.Г., при секретарі судового засідання Фесюка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській
та Житомирській області
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Аніскіної Валентини Антонівни
третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні
позивача: Державне підприємство Науково-виробниче об'єднання "Потенціал Еко"
про звільнення орендованого майна та стягнення неустойки в сумі 15 106 грн. 55 коп.
Сторони не забезпечили явку сторін
Описова частина
13 вересня 2021 року Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Аніскіної Валентини Антонівни про звільнення орендованого майна та стягнення неустойки в сумі 15 106 грн. 55 коп.
Ухвалою суду від 14 вересня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/790/21 за позовною заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях до відповідача Фізичної-особи підприємця Аніскіної Валентини Антонівни про звільнення орендованого майна та стягнення неустойки в сумі 15 106 грн. 55 коп. Визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 05 жовтня 2021 року.
Ухвалою суду від 05 жовтня 2021 року розгляд справи відкладено на 19 жовтня 2021 року.
18 жовтня 2021 року через відділ канцелярії позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, зокрема донараховано ще один місяць (вересень 2021 року) неустойки за користування майном без договору, зокрема Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях просило стягнути з Фізичної особи-підприємця Аніскіна Валентини Антонівни неустойку в розмірі 21 068 грн. 61 коп., а також виселити відповідача із займаного приміщення.
Вбачається у відповідності до статті 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Суд зазначає, що під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Отже, у разі прийняття зміни (в бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.
Враховуючи зазначене, судом прийнята заява про збільшення розміру позовних вимог, відтак має місце нова ціна позову - 21 068 грн. 61 коп.
Ухвалою суду від 19 жовтня 2021 року відкладено розгляд справи на 02 листопада 2021 року.
У судовому засіданні 02 листопада 2021 року позивач, відповідач та третя особа не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про місце дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Щодо неподання ФОП Аніскіна В.А. відзиву на позовну заяву та не забезпечено явки у судові засідання, суд зазначає наступне.
Вбачається, судом дотримано вимоги ГПК України та не порушено права відповідача під час розгляду даної справи судом, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Із матеріалів справи вбачається, поштові відправлення на адресу відповідача, в яких містилися ухвали суду про порушення та відкладення розгляду справи від 14.09.2021 року, від 05.10.2021 року було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 "Інші причини, що не дають змоги виконати обов'язки, щодо вручення ПВ" (ухвала про порушення), "за закінченням терміну зберігання".
Також вбачається, що ухвала суду про відкладення розгляду справи від 19.10.2021 року була вручена для ФОП Аніскіна В.А. 24.10.2021 року.
З цього приводу суд зазначає наступне.
На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 33027, Рівненська область, м. Рівне, вул. Буковинська, будинок 12, квартира 118 на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача.
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Рівненської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Суд наголошує, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Так, ухвалою суду від 14.09.2021, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Однак, станом на 02.11.2021 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи той факт, що відповідачу була вручена ухвала суду від 24.10.2021 року і останній не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, будь яких клопотань або пояснень, відтак суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Мотивувальна частина
08.11.2016 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області (правонаступник Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській області , надалі - позивач, Регіональне відділення) та Фізичною особою - підприємцем Аніскіна Валентина Антонівна (надалі - ФОП Аніскіна В.А.) було укладено договір оренди державного майна № 1463-2016 (надалі - Договір, а.с. 9 - 11).
Предметом даного Договору є державне окреме індивідуально-визначене нерухоме майно будівля складу "У-1", площею 97,9 кв.м. та приміщення тарної, вбудоване на першому поверсі будівлі виробничого корпусу з адміністративно-побутовим приміщенням, площею 72,2 кв.м. (номер приміщення №1), Предметом даного Договору є державне окреме індивідуально-визначене нерухоме майно будівля складу "У-1", площею 97,9 кв.м. та приміщення тарної, вбудоване на першому поверсі будівлі виробничого корпусу з адміністративно-побутовим приміщенням, площею 72,2 кв.м. (номер приміщення №1), розташовані за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 106 та перебувають на балансі ДП НВО "Потенціал-Еко" (надалі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно із висновком про вартість на 31.05.2016 року і становить за незалежною оцінкою 152 810 (сто п'ятдесят дві тисячі вісімсот десять) грн. без врахування ПДВ.
розташовані за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 106 та перебувають на балансі ДП НВО "Потенціал-Еко" (надалі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно із висновком про вартість на 31.05.2016 року і становить за незалежною оцінкою 152 810 (сто п'ятдесят дві тисячі вісімсот десять) грн. без врахування ПДВ.Пунктом 1.2. Договору визначено, що майно передається в оренду з метою розміщення складів.
Згідно п.10.1. Договору, строк чинності Договору становить 1 (один) рік, що діє з "08" листопада 2016 року до "08" листопада 2017 року.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються Додатковим договором, який є невід'ємною частиною Договору (п. 10.4. Договору).
08.11.2016 року Сторони підписали Акт прийому - передачі нерухомого майна, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно згідно Договору.
01.11.2017 року сторонами укладено Договір про внесення змін до договору оренди державного майна №1463-2016, яким було продовжено дію Договору від 08.11.2016 до 08.11.2018 року (а.с. 13).
11.10.2018 року між сторонами укладено Договір про внесення змін до договору оренди державного майна №1463-2016 пункт 2.2., зокрема що у орендаря не виникає права власності на орендоване майно та пункт 6.5 договору викладено в новій редакції: - "Приватизувати орендоване майно згідно чинного законодавства" (а.с. 14).
23.10.2018 року між сторонами укладено Договір про внесення змін до договору оренди державного майна №1463-2016, яким було продовжено дію вищезазначеного Договору від 08.11.2016 до 08.11.2019 року (а.с. 15)
26.10.2018 року між сторонами укладено Договір про внесення змін до договору оренди державного майна №1463-2016 пункт 10.7. викладено в новій редакції, що стосується розірвання договору оренди та здійснених невід'ємних поліпшень (а.с. 16).
24.09.2019 року між сторонами укладено Договір про внесення змін до договору оренди державного майна №1463-2016, зокрема встановлено розмір орендної плати за базовий місяць в сумі 1 314, 86 грн. (а.с. 17).
20.12.2019 року між сторонами укладено Договір про внесення змін до договору оренди державного майна №1463-2016, яким було продовжено дію вищезазначеного Договору від 08.09.2016 року до 08.11.2020 року (а.с. 20). Також було змінено предмет Договору, а саме: предметом даного Договору є державне окреме індивідуально-визначене нерухоме майно будівля складу "У-1", площею 97,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 106 та перебуває на балансі ДП НВО "Потенціал-Еко", вартість якого визначена згідно із звітом про незалежну оцінку станом на 30.09.2019 складає 105 410 (сто п'ять тисяч чотириста десять) грн. без урахування ПДВ.
30.09.2020 року до Регіонального відділення надійшла заява від позивача вх. №18/03420, у якій орендар просив продовжити дію вищевказаного Договору оренди (а.с. 22).
Регіональне відділення листом №18-01-3691 від 23.11.2020 відмовило у продовженні строку дії Договору оренди (а.с. 23).
Суд зазначає, у відповідності до ч.1 ст. 763 ЦК України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Також, судом з'ясовано, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 02.03.2021 року у справі № 918/3/21 судом встановлено, що Регіональне відділення правомірно відмовилося від продовження дії договору оренди у належні строки. Крім того правомірно зазначив про відсутність підстав для продовження дії договору оренди державного майна, оскільки в силу вимог закону таке продовження є неможливим без проведення аукціону.
Крім того, Рішенням Господарського суду Рівненської області від 17.08.2021 року у справі № 918/403/21 судом встановлено, що Регіональне відділення відмовилося від продовження дії договору оренди у встановлений Договором строк, з огляду на що, суд не встановив обставин порушення Регіональним відділенням прав ФОП Аніскіної В.А.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 17.08.2021 року у справі № 918/403/21 оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 жовтня 2021 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Аніскіної В.А. на рішення Господарського суду Рівненської області від 17 серпня 2021 року у справі №918/403/21 повернути скаржнику.
У відповідності до частин 1-2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Отже, з урахуванням наведено, судом встановлено, що вищезазначені рішення №918/3/21 та 918/403/21 набрали законної сили.
У відповідності до частини 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, з урахуванням зазначених обставин та норм права, судом з'ясовано, спірний договір оренди державного майна укладений 08.11.2016 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області (правонаступник Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській області) та Фізичною особою - підприємцем Аніскіна Валентина Антонівна № 1463-2016, припинив свою дію 08.11.2020 року у зв'язку із закінчення строку, на який його укладено.
23.03.2021 року Регіональне відділення листом № 18-02-0897 повідомило ФОП Аніскіну В.А. про необхідність звільнити та повернути орендоване майно у термін до 01.04.2021 року, а балансоутримувача ДП НВО "Потенціал - Еко" про необхідність прийняти майно з орендного користування, оформивши належним чином та направивши на адресу Регіонального відділення один примірник акту - приймання - передавання (повернення) майна (зазначений лист було направлено відповідачу, що підтверджується матеріалами справи).
11.05.2021 року Регіональне відділення направило на адресу ФОП Аніскіна В.А. вимогу № 18-04-1494, у якій просило звільнити та повернути орендоване майно, а також сплатити неустойку за користування майном. (зазначена вимога була отримана відповідачем, про що свідчить підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, який міститься в матеріалах справи).
Відповідно до пункту 10.8 Договору, у разі припинення або розірвання цього договору, майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем Балансоутримувачу. Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок по складанню акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (пункту 10.9 договору).
Як свідчать матеріали справи, орендар не виконав умов договору та не повернув орендоване майно для балансоутримувача або ж орендодавця, доказів протилежно до матеріалів справи не долучено.
У відповідності до ч. 1, ст. 24 Закону України № 157-ІХ "Про оренду державного та комунального майна", Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено.
Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договору.
Відповідно до ч.1, ст. 25 Закону України № 157-ІХ "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Відтак, із наведених правових норм вбачається, що після закінчення строку дії договору, такий договір оренди припиняється, а орендар зобов'язаний звільнити та повернути орендоване майно.
Враховуючи ту обставину, що договір оренди закінчив свою дію, а відповідач не повернув орендоване майно, суд зазначає наступні норми права.
Статтею 764 ЦК України визначено, що якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Вбачається, в даному випадку орендодавець заперечив щодо продовження договору оренди, відтак такий не продовжив свою дію автоматично у відповідності до законодавства.
Судом встановлено, станом на момент розгляду даної справи, ФОП Аніскіна В.А. не повернула орендоване майно для Регіонального відділення після припинення Договору оренди №1463-2016 та продовжує ним користуватися.
Доказів протилежного, матеріали справи не містять, відповідачем не надані, зокрема акти приймання/передачі (повернення) спірного майна, листи із зверненнями щодо повернення майна, тощо.
При вирішенні даного спору судом враховано, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
У розумінні приписів ст. ст. 15, 16 ЦК України право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.
Звернутись з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов'язально-правовими засобами.
Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У відповідності до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 326 ЦК України унормовано, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Враховуючи усі зазначені вище обставини, норми права та докази які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку що позов в частині виселення ФОП Аніскіна В.А. з орендованого приміщення будівлі складу "У-1", площею 97,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 106.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що у п.9.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23 березня 2012 року "Про судове рішення" господарським судам України роз'яснено, що у резолютивній частині рішення про вчинення певних дій або про припинення певних дій господарські суди повинні зазначати - відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)", "Такому-то припинити такі-то дії, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)", строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення.
Отже, суд позов задовольняє та висиляє (зобов'язує звільнити) ФОП Аніскіна В.А. орендоване приміщення будівлі складу "У-1", площею 97,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 106 та перебуває на балансі ДП НВО "Потенціал-Еко" (код ЄДРПОУ 22555721).
Крім того, Регіональним відділення заявлено позовну вимогу до ФОП Аніскіна В.А., щодо стягнення неустойки за користування майном без договору в розмірі 21 068 грн. 61 коп.
Щодо стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю, суд зазначає наступне.
Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Невиконання наймачем обов'язку щодо поверненні речі є підставою для виникнення права наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов'язку щодо повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України.
При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України суд враховує обставини невиконання орендарем зобов'язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки, як контрагента за договором оренди, та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 24 жовтня 2019 року у справі № 904/3315/18, Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13 грудня 2019 року у справі № 910/20370/17.
Між сторонами орендних правовідносин велося листування з приводу повернення майна.
30.09.2020 року до Регіонального відділення надійшла заява Орендаря про продовження дії договору оренди державного майна №1463-2016 від 08.11.2016 року.
Листом № 18-01-3691 від 23.11.2020 року Регіональне відділення повідомило орендаря про відсутність підстав для продовження дії Договору на наступний термін без проведення аукціону.
23.03.2021 року Регіональним відділенням на адресу Орендаря було направлено лист № 18-02-0897 з вимогою у термін до 01 квітня 2021 року звільнити та повернути орендоване майно, а балансоутримувача - ДП НВО "Потенціал Еко" прийняти майно з орендного користування.
11.05.2021 року листом №18-04-1494 Регіональне відділення повторно надіслало вимогу звільнити та повернути орендоване майно, а також сплатити неустойку за час прострочення.
Як свідчать матеріали справи, майно, після закінчення терміну дії договору не повернуто, об'єкт оренди продовжує перебувати у користуванні ФОП Аніскіної В.А. без будь якої правової підстави.
Пунктом 10.10 Договору оренди визначено, якщо Орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у визначеному розмірі за користування Майном за час прострочення.
Пунктом 10.11 Договору оренди визначено, що взаємовідносини Сторін не врегульовані цим Договором, регулюються чинним законодавством України.
Згідно ч.1, ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 1, ст. 550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Приписами ч.1 та 2 ст. 551 ЦК України унормовано, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 3, ч. 1, ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
За змістом статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (частина перша статті 614 ЦК України).
Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин, і для притягнення наймача, який порушив зобов'язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.
Отже, підставою для застосування наслідків, визначених частиною другою статті 785 ЦК України, є, зокрема, встановлення судом обставин про те, що неповернення об'єкта оренди за договором у період після закінчення строку дії відбулося лише з вини самого орендаря (відповідача), який не повернув і не намагався повернути об'єкт оренди орендодавцю у визначений договором строк, а продовжив користування орендованим майном.
Водночас варто зауважити, що передбачена частиною другою статті 785 ЦК України неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією в розумінні статті 230 ГК України.
Зазначені правові позиції висловлені у постановах КГС ВС від 13.02.2018 у справі N 910/12949/16 та від 17.12.2018 у справі N 906/1037/16.
Судом з'ясовано, відповідач здійснив платежі, якими в добровільному порядку частково оплатив неустойку у розмірі 13 030 грн. 00 коп.
Як вбачається із матеріалів справи Регіональним відділенням нараховано неустойку за період з 30.11.2018 року - по 31.09.2021 року у розмірі 21 068 грн. 61 коп. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.
Оскільки Відповідач не виконав обов'язку щодо повернення орендованого майна за актом приймання-передачі, а також не вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, що зумовлюють наявність правових підстав для нарахування відповідачу неустойки у розмірі подвійної плати за час прострочення повернення орендованого майна після закінчення договору оренди.
Відтак, позов в частині стягнення з ФОП Аніскіна В.А. на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях 21 068 грн. 61 коп. підлягає до задоволення.
Окрім того, судом враховано наступні норми ГПК України при вирішенні даного спору.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач у встановленому порядку доводи позивача не спростував, в матеріалах справи такі докази також відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині виселення ФОП Аніскіна В.А. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача звільнити займане нежитлове приміщення будівлі складу "У-1", площею 97,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 106, а також стягнути неустойку в розмірі 21 068 грн. 61 коп. на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 4 540 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Аніскіну Валентину Антонівну ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнити займане приміщення будівлі складу "У-1", загальною площею 97,9 кв. м., що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 106 та перебуває на балансі ДП НВО "Потенціал-Еко" (код ЄДРПОУ 22555721).
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Аніскіна Валентини Антонівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (33001, м. Рівне, вул. Петра Могили, 24, Код ЄДРПОУ 42956062) неустойку за час прострочення повернення орендованого майна після Припинення договору оренди №1463-2016 в розмірі 21 068 грн. (двадцять одна тисяча шістдесят вісім) грн. 61 коп. та 4 540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн. 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 08 листопада 2021 року.
Суддя Торчинюк В.Г.
Віддруковано 4 примірники:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (33001, м. Рівне, вул. Петра Могили, 24);
3 - відповідачу рекомендованим (33027, м. Рівне, вул. Буковинська, 12, кв. 118);
4 - третій особі рекомендованим (33027, м. Рівне, вул. Київська, буд. 4, кв. 1).