вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"02" листопада 2021 р. м. Рівне Справа № 918/722/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська Атомна Електрична станція" Державного підприємства "Національна Атомна Енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення у сумі 743 221,71 грн.
представники:
від позивача: Мельніченко А.С.;
від відповідача: Осіпчук О.Ю.
У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" звернулось в Господарський суд Рівненської області із позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська Атомна Електрична станція" Державного підприємства "Національна Атомна Енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення у сумі 743 221, 71 грн.
Ухвалою суду від 30.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Судове засідання у справі призначено на 21 вересня 2021 року о 15 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 02.09.2021 року клопотання представника ТОВ "Класика Комфорту" про участь у судовому засіданні, яке відбудеться "21" вересня 2021 року, в режимі відеоконференції задоволено.
14 вересня 2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач визнає позов та вживає всіх можливих заходів для погашення існуючої заборгованості, що підтверджується частково здійсненою оплатою в сумі 10 000,00 грн. Крім того, просить суд про повернення позивачу 50 відсотків судового збору з Державного бюджету України у зв'язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 15.09.2021 року заяву представника відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про участь у судовому засіданні, яке відбудеться "21" вересня 2021 року, в режимі відеоконференції задоволено.
Ухвалою суду від 21.09.2021 року розгляд справи відкладено на 12.10.2021 року.
08 жовтня 2021 року від представника відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів сплати заборгованості в розмірі 235 000,00 грн.
Ухвалою суду від 12.10.2021 року розгляд справи відкладено на 02.11.2021 року.
13 жовтня 2021 року від представника відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів сплати заборгованості в розмірі 40 000,00 грн.
26 жовтня 2021 року від представника відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів сплати заборгованості в розмірі 95 000,00 грн.
29 жовтня 2021 року від представника відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів сплати заборгованості в розмірі 51 680,50 грн. Крім того, зазначено, що на даний момент погашено основну заборгованість в розмірі 431 680,50 грн.
01 листопада 2021 року від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог з огляду на відмову від позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Крім того, зазначає, що відмовляється від витрат на правову допомогу.
Ухвалою суду від 02.11.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 918/722/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на "02" листопада 2021 р. на 14:30 год.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу.
В судовому засідання 02.11.2021 року представник відповідача визнав суму основного, з урахуванням вже погашеної заборгованості, та просив суд про повернення позивачу 50 відсотків судового збору з Державного бюджету України у зв'язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
02 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" (далі - постачальник/позивач) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - замовник/відповідач) було укладено договір поставки товару №53-122-01-21-10316(далі - Договір) (а.с. 9-14).
Договір підписаний повноважними представниками постачальника та замовника, а також скріплений відтисками печаток вказаних юридичних осіб, що не заперечується сторонами.
Відповідно до умов пункту 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Замовника певну продукцію, а Замовник, в свою чергу, зобов'язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (а.с.15).
Загальна сума Договору, згідно з умовами пункту 2.2. Договору, складає 738 632,40 гривень.
Продукція поставляється Постачальником на умовах DDP Інкотермс-2010. Місце поставки та Вантажоодержувач - 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення відокремленого підрозділу "Складське господарство" державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" (пункту 3.1. Договору).
Відповідно до Специфікації № 1, що є додатком до Договору, ТОВ "Класика Комфорту" зобов'язалось поставити "Пластобіт ЕПП 3,0" у кількості 3 275 м2 та "Пластобіт ЕКП 4,5 сл." у кількості 6 310 м2, загальною вартістю - 738 632,40 грн.
24 березня 2021 року та 25.03.2021 року ТОВ "Класика Комфорту" поставило ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК Енергоатом" товар, погоджений сторонами у Специфікації №1 до Договору, а саме:"Пластобіт ЕПП 3,0" у кількості 3 275 м2 та "Пластобіт ЕКП 4,5 сл." у кількості 6 310 м2, що підтверджується видатковими накладними №110 від 24.03.2021 року, №111 від 25.03.2021 року, товарно-транспортними накладними №Р110 від 24.03.2021 року та №Р111 від 24.03.20 21 року (а.с.17-20).
Товар, згідно зазначених видаткових накладних, отриманий повноважним представником Замовника Кучинською О.І., на підставі довіреності №1/81 від 23.03.2021 року (а.с. 24).
З вищенаведеного вбачається, що Постачальником належним чином виконані взяті на себе зобов'язання з поставки Товару.
Умовами пункту 6.1. Договору узгоджено, що оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється Замовником за умови реєстрації Постачальником податкової накладної у ЄРПН, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС". Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.
23 березня 2021 року позивач надав відповідачу рахунок на оплату № 142 на суму 738 632,40 грн.
На виконання п.8.8. Договору ТОВ "Класика Комфорту" зареєструвало податкові накладні №37 - 24.03.2021 року та №38 - 25.03.2021 року (а.с. 26-29)
Згідно Листа Замовника від 05.04.2021 року №6193/041 ярлики на придатну продукцію оформлено Замовником 02.04.2021 року (№11-4,5-22 та №1-4,5-24) (а.с.21-23).
Відтак, враховуючи умови договору, граничний строк для здійснення Замовником оплати вартості поставленого товару являється 17.05.2021 року.
Також, існування заборгованості Замовника перед Постачальником визнано Замовником у відповіді №13436/001-юр від 30.07.2021 року на претензію Постачальника від 06.07.2021 року (31-35).
Натомість, як зазначає позивач, 02.07.2021 року ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК Енергоатом" оплатило лише 2 895,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6619 від 02.07.2021 та станом на дату написання цієї позовної заяви має прострочену заборгованість у розмірі 735 736,50 грн. (а.с. 30)
Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів належної оплати заборгованості за отриманий від позивача товар. При цьому, суд враховує, що відповідач повністю підтвердив розмір основної заборгованості. Таким чином, основна заборгованість на момент подання позовної заяви становила 735 736,50 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час розгляду справи було погашено суму основного боргу в розмір 431 680,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 9363 від 03.09.2021 року на загальну суму 10 000,00 грн., № 10022 від 20.09.2021 року на загальну суму 35 000,00 грн., № 10109 від 20.09.2021 року на загальну суму 50 000,00 грн., № 10507 від 23.09.2021 року на загальну суму 50 000,00 грн., № 10586 від 24.09.2021 року на загальну суму 50 000,00 грн., № 10717 від 28.09.2021 року на загальну суму 50 000,00 грн., № 11165 від 07.10.2021 року на загальну суму 40 000,00 грн., № 11612 від 20.10.2021 року на загальну суму 45 000,00 грн., № 11354 від 13.10.2021 року на загальну суму 50 000,00 грн., № 11832 від 23.10.2021 року на загальну суму 20 000,00 грн., № 11934 від 26.10.2021 року на загальну суму 21 680,00 грн., № 11991 від 26.10.2021 року на загальну суму 10 000,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене, господарський суд закриває провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 431 680,50 грн.
Таким чином, станом на 02.11.2021 року основна заборгованість відповідача за поставлений товар становить 304 056,00 грн., доказів погашення якої суду не надано.
Також за неналежне виконання зобов'язання позивач просив суд стягнути 5 272,21 грн. - 3% річних та 2 213,00 грн. - інфляційних втрат.
Однак, 01.11.2021 року позивач надіслав на електронну адресу суду заяву зі змісту якої вбачається, що позивач від стягнення 5 272,21 грн. - 3% річних, 2 213,00 грн. - інфляційних втрат та стягнення коштів за правничою допомогою відмовляється.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Враховуючи викладене, господарський суд приймає відмову від позову та закриває провадження у даній справі в частині стягнення 5 272,21 грн. - 3% річних та 2 213,00 грн. - інфляційних втрат.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.
Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини, пов'язані із виконанням умов договору поставки товару №53-122-01-21-10316 щодо своєчасної оплати поставленого товару, регулювання яких здійснюється ГК України, ЦК України, тощо.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України. (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За змістом ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
З положень ст. 509 ЦК України, що кореспондується із ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У силу положення статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).
Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 738 632,40 грн. Проте, всупереч взятих на себе зобов'язань, відповідач не оплатив повністю вартість зазначеного товару. Таким чином, заборгованість Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" станом на момент розгляду справи у суді становить 304 056,00 грн.
Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та сторонами не оспорюється, а відтак, позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 304 056,00 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 304 056,00 грн. - основного боргу підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 статті 130 ГПК України, що кореспондується з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідачем визнано наявну заборгованість до початку розгляду справи, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору (2 280,42 грн.), сплаченого при поданні позову. Решта судового збору в розмірі 2 280,42 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Разом з цим, позивачу підлягає повернення судового збору в розмірі 6 475,21 грн. у зв'язку з закриттям провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 431 680,50 коп.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.
Суд звертає увагу позивача, що позивач має право звернутись до суду із заявою про повернення судового збору в розмірі 8 755,63 грн.
Керуючись статтями 13, 73-80, 86, 123, 129, 196, 202, 231, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" - задовольнити.
2. Провадження у справі в частині стягнення 431 680,50 грн. - закрити в зв'язку з відсутністю предмету спору.
3. Провадження у справі в частині стягнення 7 485,21 грн. - закрити в зв'язку з відмовою позивача в цій частині від позову.
4. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна Атомна Енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34400, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" (01042, м.Київ, вул. Патриса Лумумби, буд. 20, оф. 41, ЄДРПОУ 36100693) 304 056 (триста чотири тисячі п'ятдесят шість) грн. 00 коп. - основного боргу та 2 280 (дві тисячі двісті вісімдесят) грн. 42 коп. - судового збору.
5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.uа
Повний текст рішення складено та підписано 08 листопада 2021 року.
Суддя Романюк Ю.Г.