вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
02.11.2021 Справа № 917/889/21
Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., при секретарі судового засідання Сілаєвій О. Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремелектро"
про стягнення 849 824, 62 грн
за участю представників: від позивача: Баранова В.І., від відповідача: Пасюк В. В.
встановив:
Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремелектро" про стягнення 849 824, 62 грн, у тому числі: 775 699,47 грн - пені за порушення строків виконання робіт, 74125,15 грн - штрафу за порушення строку виконання зобов'язання згідно з договором підряду № 1402 від 17.04.2019.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач порушив строки виконання робіт, які передбачені договором, що є підставою для застосування пені та штрафу згідно з п.7.2. Договору.
Відповідач у відзиві від 08.07.2021 (вхід. № 7641 від 13.07.2021; а.с.135-141) проти позову заперечує з таких підстав:
- сторони у процесі виконання робіт по договору проводили коригування та зміни обсягів робіт, матеріалів та інших даних;
- додатковою угодою № 2 від 27.12.2019 встановлено строк дії договору до 31.01.2020;
- позивач до суду не надав документації, вказаної у додатку № 3 до договору, зокрема, проектної та виконавчої документації; замовник не надав підряднику будівельний майданчик, замовником несвоєчасно були поставлені запроектовані матеріали - електричні лічильники та комплектуючі;
- замовник не виконав свої зобов'язання щодо знеструмлення об'єкту до початку виконання робіт, що передбачено п.5.7 договору. Це не дозволило відповідачу своєчасно закінчити роботи, а також здійснити демонтаж певних опор та конструктивних елементів, оскільки вони перебували під напругою, що в свою чергу потягло за собою затримку виконання робіт; це є простроченням позивача, що призвело до неможливості виконання відповідачем робіт відповідно до умов Договору, з урахуванням основних технологічних рішень;
- відповідач просив направити 30.08.2019 комісію на прийняття виконаних робіт; позивач комісію про прийняття робіт не направив, роботи не прийняв, відповіді не надіслав;
- роботи по договору фактично було завершено ще 08.10.2019, про що повідомлено замовника;
- підтвердженням належного виконання робіт та відсутності претензій у позивача є той факт, що позивач 29.11.2019 платіжним дорученням № 751735 сплатив 1 014 626,69 грн вартості робіт, та 15.01.2020 сплатив залишок суми по договору 44 304,00 грн, без зауважень чи вимог щодо штрафу чи пені.
Позивач у відповіді на відзив (вхід. № 8001 від 20.07.2021; а.с. 173-183, 186-192) заперечує мотиви відповідача, з огляду на те, що:
- АТ «Полтаваобленерго» не отримувало жодного листа відповідача про неможливість своєчасного виконання передбачених договором робіт у зв'язку з не відключенням ліній електропередач чи відсутністю знеструмлення;
- твердження відповідача про існування обставин прострочення кредитора не підтверджено жодним доказом;
- відповідач не надав належних та допустимих доказів коригування проектної документації по договору;
- відповідач не заперечує той факт, що акти приймання виконаних робіт форми були надіслані замовнику за межами встановлених у календарному графіку строків, що свідчить про порушення підрядником обов'язків, передбачених пунктами 5.1., 5.17 договору;
- пунктом 19 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, передбачено, що строки виконання робіт (будівництва об'єкта) можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у договір підряду, зокрема, в разі внесення змін до проектної документації;
- строк виконання робіт погоджений у Графіку виконання робіт, який є Додатком № 2 до договору і його невід'ємною частиною (п. 5.1.), зміни до цього Графіку сторони не вносили;
- посилання відповідача на положення статті 538, частини 4 статті 612 та частин 1, 2 статті 613 ЦК України є юридично неспроможними, оскільки сторони відповіді зміни до договору підряду № 1402 від 17.04.2019 не вносили, вказані заперечення відповідача суперечать імперативним вимогам частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», згідно з якими істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі.
Відповідач у запереченні на відповідь (вхід. № 8411 від 29.07.2021; а.с.199-203) вказав наступне:
- ТОВ «Кремелектро» не повинно було направляти листи до позивача з проханням здійснити знеструмлення/відключення для виконання робіт підрядником, так як це є обов'язком замовника по договору - АТ «Полтаваобленерго»;
- нездійснення позивачем оперативних відключень ліній електропередачі відповідно до умов договору підряду та відповідно до звернень відповідача, сталося не з вини останнього, та є простроченням позивача, що призвело до неможливості виконання відповідачем робіт відповідно до умов Договору;
- сторонами у процесі виконання робіт по договору підряду проводилось коригування, відбувались зміни в обсягах робіт, зміни у матеріалах. Жодних претензій чи зауважень від жодної із сторін договору не надходило;
- по факту завершення робіт сторонами було підписано додаткову угоду № 1 від 26.12.2019 року про зміну ціни договору, про внесення змін до кошторисної документації (додаток 1 до договору). Також додатковою угодою №2 від 27.12.2019 змінено строк дії договору до 31.01.2020, що давало змогу позивачу при проведенні остаточного розрахунку по договору вкластися у строки його дії;
- позивач не надав суду жодної документації, вказаної у додатку № 3 до договору. Адже Проектна документація була виконана із порушеннями та невідповідністю фактичних розташувань об'єктів роботи, і у відповідності до неї роботи не могли бути виконані вчасно чи виконані взагалі;
- замовник несвоєчасно поставив запроектовані матеріали, електричні лічильники та комплектуючі поставлені лише у середині серпня 2019 р, тобто поза межами строку встановленого умовами договору;
- наявні обставини, які виключають вину підрядника у прострочені строків виконання умов Договору, що свідчить про відсутність підстав для покладання на нього відповідальності за порушення умов Договору в частині строків виконання договору підряду;
- Закон України «Про публічні закупівлі» не регулює відносини між позивачем і відповідачем в рамках укладення та виконання умов договору підряду;
- за твердженням позивача, порушення строків закінчення виконання робіт виникло з 30.06.2019, проте з даним позовом позивач звернувся до суду майже через два роки від цієї дати, у травні 2021. Отже, в силу наведених законодавчих норм позивач втратив право заявляти про недоліки стосовно строку виконання договірних робіт, адже позивач не заявляв про порушення відповідачем строків виконання робіт по договору при прийманні-передачі робіт по договору, підписавши відповідні акти без жодних зауважень чи заперечень.
У цій справі були вчинені наступні процесуальні дії.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2021 позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с.93).
Ухвалою від 08.06.2021 суд залишив позовну заяву без руху та встановив строк для усунення її недоліків (а.с.95-96). Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (а.с.101-109, 112-127).
Ухвалою від 22.06.2021 суд відкрив провадження у справі № 917/889/21 за цим позовом, призначив справу до розгляду у порядку загального позовного провадження в підготовче засідання та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи (а.с.129-130).
Ухвалою від 14.07.2021 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів ( а.с.169-170).
Ухвалою від 07.09.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті (а.с.212-213).
Про час та місце розгляду справи по суті сторони повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 08.09.2021, розписками від 07.09.21, від 23.09.2021 (а.с.214, 215, 210, 219).
В судовому засіданні 02.11.2021 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.
Під час розгляду справи по суті суд заслухав пояснення сторін та дослідив всі письмові докази та пояснення, що містяться в матеріалах справи, та встановив наступне.
Між Акціонерним товариством «Полтаваобленерго» (далі - замовник, АТ «Полтаваобленерго», позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кремелектро» (далі - підрядник, ТОВ «Кремелектро», відповідач) укладено Договір підряду № 1402 від 17.04.2019 (далі - Договір; а.с.17-24).
Згідно з п.1.1. Договору підрядник зобов'язується виконати та здати замовнику в установлений договором строк закінчені роботи, зазначені в п.1.2. цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.
Згідно з п.1.2. Договору предметом цього договору є роботи: «Технічне переоснащення ПЛ-0,38 кВ від ТП - м. Горішні Плавні, Полтавська область».
Згідно з п.1.3. Договору обсяги (кількісні характеристики), виконуваних за цим договором робіт, визначені в проектній документації.
Згідно з п.1.4. Договору підрядник підтверджує, що має всі чинні дозвільні та погоджувальні документи на здійснення даного виду господарської діяльності, на виконання спеціальних видів робіт та необхідні кваліфікаційні характеристики.
Згідно з п.3.1. Договору загальна ціна договору з ПДВ становить 1 100 000,00 грн.
Сторони також погодили додаток № 1 до Договору - договірна ціна (а.с.25).
На виконання робіт було складено: локальний кошторис на будівельні роботи № 1-1- на розчищення площ і траси. Підготовка території (а.с.26-27); локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1- на демонтаж ПЛ-0,38кВ. Технічне переоснащення ПЛ-0,38 кВ (а.с.28-30); локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-2- на монтаж ПЛ-0,38кВ. Технічне переоснащення ПЛ-0,38 кВ (а.с.31-39); локальний кошторис на будівельні роботи № 2-2-1 на пусконалагоджувальні роботи. Пусконалагоджувальні роботи (а.с.40-42).
В додатку № 3 до Договору сторони визначили технічну виконавчу документація по об'єкту (а.с.44).
Додатковою угодою № 1 від 26.12.2019 до договору сторони погодили ціну договору з ПДВ 1058930,69 грн (а.с.47), узгодили Договірну ціну (а.с.48), були складені локальний кошторис на будівельні роботи № 1-1 на розчищення площ і траси. Підготовка території; локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на демонтаж ПЛ-0,38кВ. Технічне переоснащення ПЛ-0,38 кВ; локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-2 на монтаж ПЛ-0,38кВ. Технічне переоснащення ПЛ-0,38 кВ; локальний кошторис на будівельні роботи № 2-2-1 на пусконалагоджувальні роботи. Пусконалагоджувальні роботи (а.с.49-65).
Згідно з п.4.1 Договору розрахунки з підрядником проводяться по факту виконання Підрядником Робіт (етапу) в строк який становить 30 календарних днів з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін Акту приймання виконаних робіт (Форма КБ-2) та Довідки про вартість виконаних робіт (Форма КБ-3).
Згідно з п.5.1. Договору строк (термін) виконання Робіт по цьому договору узгоджується замовником та підрядником в графіку виконання робіт, який є Додатком № 2 до цього договору і його невід'ємною частиною.
Згідно з п. 5.17 Договору здавання - приймання виконаних Робіт здійснюється спільно уповноваженими представниками сторін після виконання Робіт за Актом приймання виконаних робіт складеним за формою КБ-2в та Довідкою КБ-3. Замовник розглядає та підписує Акт КБ-2в та Довідку КБ-3 протягом 10 робочих днів з моменту їх отримання від Підрядника.
Згідно з п. 6.3.2 Договору підрядник зобов'язаний забезпечити виконання Робіт у строки, встановлені Договором .
Сторони узгодили Календарний графік на 2019 рік. Технічне переоснащення ПЛ-0,38 кВ від ТП -55 в м. Горішні Плавні Полтавської області, згідно якого роботи повинні бути виконані до кінця червня 2019 року (а.с.43). Зміни до графіку виконання робіт сторонами не вносились.
Відповідно до п.7.2 Договору за порушення строків виконання робіт з підрядника стягується пеня у розмірі 0,5 % вартості робіт з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Згідно з п.9.3 Договору строк у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у п'ять років.
Відповідно до пункту 10.1. Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2019.
В Додатковій угоді № 2 від 27.12.2019 до договору сторони погодили строк дії договору до 31.01.2020 року (а.с.66).
За наслідками виконання робіт сторони склали Акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 за листопад 2019 року від 22.11.2019 на суму 255,62 грн, № 2 за листопад 2019 року від 22.11.2019 на суму 974 083,63 грн, № 3 за листопад 2019 року від 22.11.2019 на суму 40287,43 грн, № 4 за грудень 2019 року від 28.12.2019 на суму 44304,00 грн, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 22.11.2019, від 28.12.2019, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств (а.с.67-69, 70-79, 80-83).
Позивач перерахував відповідачу 1 058 930,69 грн за виконані роботи, що підтверджується платіжними дорученнями № 751735 від 29.11.2019 у сумі 1014626,69 грн та № 758337 від 15.01.2020 у сумі 44304,00грн (а.с. 158-159).
В пункті 7.2 Договору сторони узгодили, що за порушення строків виконання робіт Підрядника стягується пеня у розмірі 0,5 % вартості робіт з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково силується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
За порушення строків виконання робіт, встановлених умовами договору № 1402 від 17.04.2019р. та календарним графіком AT «Полтаваобленерго», відповідно до п. 7.2 та 9.3 Договору нараховано пеню у розмірі вартості робіт з яких допущено прострочення виконання в сумі 775699,47 грн. (у тому числі за період з 01.07.2019 до 22.12.2019 щодо робіт на суму 1014626,69 грн та за період з 01.07.2019 до 28.12.2019 щодо робіт на суму 44304,00 грн), а також 74125,15 грн - 7% штрафу за прострочення виконання понад 30 днів.
При вирішенні спору суд зазначає наступне.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір № 1402 від 17.04.2019 за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В п. 10.3 Договору вказано, що зміни в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін та оформлюються додатковими угодами до цього договору.
Згідно з п. 10.4 Договору зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.
Згідно з п.5.1. Договору та Додатком № 2 «Календарний графік на 2019 рік. Технічне переоснащення ПЛ-0,38 кВ від ТП-55 в м. Горішні Плавні Полтавської області» сторони встановили, що роботи повинні бути виконані до кінця червня 2019 року (а.с.43).
Зміни до Додатку № 2 щодо строків виконання робіт в установленому порядку сторони не вносили.
Згідно з п. 5.17 Договору здавання-приймання виконаних робіт здійснюється за актом приймання виконаних робіт складеним за формою КБ-2в та Довідкою КБ-3. Замовник розглядає та підписує акт КБ-2в та довідку КБ-3 протягом 10 робочих днів з моменту їх отримання від Підрядника.
Згідно наявних у справі актів приймання виконаних будівельних робіт відповідач виконав роботи 22.11.2019 та 28.12.2019.
Тобто, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 837 Цивільного кодексу України не виконав роботи у встановлені у Договорі строки.
Твердження відповідача про існування обставин прострочення кредитора не підтверджено жодним доказом.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно зі статтею 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, коли він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Відповідач посилається на те, що позивач не передав йому проектну та виконавчу документацію, замовник не надав підряднику будівельний майданчик, замовником несвоєчасно були поставлені запроектовані матеріали - електричні лічильники та комплектуючі, замовник не виконав свої зобов'язання щодо знеструмлення об'єкту до початку виконання робіт.
В додатку № 3 до Договору сторони визначили технічну виконавчу документація по об'єкту (а.с.44).
Цей додаток відповідач підписав без заперечень. Суд зауважує на суперечливість вказаного твердження, оскільки відповідач виконав роботи за договором. Відповідач не надав суду доказів повідомлення позивача про відсутність проектної чи виконавчої документації чи доказів передання цієї документації з простроченням.
Положення п 5.7 договору не свідчать що позивач повинен був з моменту укладення договору та до завершення фактичного виконання робіт на весь період провести знеструмлення всіх об'єктів. Вочевидь такі дії потребували попереднього звернення відповідача щодо конкретних об'єктів, на яких виконувалися роботи.
Відповідач не подав належних доказів звернення до позивача із претензіями щодо невиконання замовником своїх зобов'язань щодо цього.
Відповідач не подав суду жодних доказів в підтвердження того, що сторонами було узгоджено питання уточнених обсягів (додаткових) робіт та внесені зміни до проектної документації і календарного графіку.
Відповідач не надав доказів ініціювання ним питання внесення змін до календарного графіку, якщо позивач просив виконати якісь додаткові роботи.
Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що роботи були виконані ще 08.10.2019 року та повідомлення про це замовника. В матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження направлення відповідних повідомлень чи актів виконаних робіт на адресу замовника, тобто АТ «Полтаваобленерго», в цей період. Акти виконаних робіт складалися відповідачем та надавалися позивачу, що передбачено умовами договору (п. 5.15). Відповідач на вказаних актах міг поставити фактичну дату, коли здавав виконані роботи та подавав акти для прийняття робіт. Заперечень щодо дати в актах виконаних робіт при їх підписанні відповідач також не вказав.
Відповідач у відзиві посилається на те, що він направляв позивачу засобами електронної пошти листи від 20.06.2019, 26.07.2019, від 08.08.2019, від 27.08.2019, від 04.09.2019, від 08.10.2019, від 05.11.2019, від 19.11.2019 про неможливість своєчасного виконання передбачених Договором робіт.
Позивач заперечує проти прийняття цих доказів судом, оскільки відповідач зазначені докази на адресу позивача разом з відзивом не направив.
Згідно з ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи.
Суд дослідив, що згідно доданого до відзиву опису вкладення у цінний лист від 09.07.2021 відповідач не направив позивачу вказані листи (а.с.160).
Відповідач на підтвердження факту відправки листів позивачу надав скріншоти електронних повідомлень (а.с.147-157).
Суд зазначає, що з копій знімку екрану монітору комп'ютера (скріншоту) не вбачається, які саме лист та за змістом було відправлено на електронну адресу.
Крім того, вказані листи датовані вже після закінчення узгодженого у договорі строку виконання робіт.
В Договорі умови щодо електронного документообігу, до яких застосовуються вимоги Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” сторони не узгодили.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно із частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
На відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” від 22.05.2003 № 851-IV.
Відповідно до статті 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” визначено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні частини 1 статті 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”, відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”, електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, що використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Таким чином, надана відповідачем роздруківка електронної переписки не може бути використана як доказ у справі, оскільки не відповідає вимогам Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”, не містить електронного підпису, який є обов'язковим візитом електронного документа, що унеможливлює ідентифікацію відправника повідомлення та підтвердження наявності волевиявлення відправника щодо змісту такого документу.
При цьому суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.04.2021 у справі № 910/8554/20, про те, що роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні ч. 1 ст. 5 закону №851-ІV, відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18, від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18, від 28.12.2019 у справі № 922/788/19.
З огляду на вище викладене, заперечення відповідача суд відхиляє, оскільки докази відповідача про направлення на адресу АТ «Полтаваобленерго» листів про неможливість своєчасного виконання передбачених Договором робіт, у зв'язку з не знеструмленням, не відключенням ліній електропередач не можуть бути прийняті судом до уваги.
Таким чином, відповідач не довів належними доказами, що прострочення виконання робіт відбулося не з його вини.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною першою статті 259 ЦК України визначено, що позовна давність, установлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Відповідно до пункту 9.3 Договору сторони досягли домовленості про те, що строк у межах якого Сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення заборгованості, пені, штрафних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями знаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При цьому, розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміється також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний платити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов'язань. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 903/545/17 від 11.05.2018.
Отже, при укладені Договору сторони дійшли згоди щодо стягнення штрафу та пені у газі невиконання відповідачем умов Договору, тому їх одночасне застосування не перечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору. Положеннями ст. ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За таких обставин, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 12.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17).
Відповідач також зазначав, що порушення строків закінчення виконання робіт виникло з липня 2019 року, проте з даним позовом позивач звернувся до суду більш ніж через півтора року від цієї дати, отже, в силу частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України, позивач втратив право заявляти про недоліки стосовно строку виконання договірних робіт, адже позивач не заявляв про порушення відповідачем строків виконання робіт по договору при прийманні-передачі робіт по договору, підписавши відповідні акти без жодних зауважень чи заперечень.
Згідно із частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право надалі посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідач неправильно тлумачить норми статті 853 Цивільного кодексу України, оскільки вважає, що поняття «допущені у роботі відступи від умов договору» (чи «інші недоліки») стосується також і порушення строків у підрядних відносинах, тому за відсутності відповідної заяви замовник немає права вимагати стягнення штрафних санкцій.
Верховний Суд у постанові від 04.10.2021 року по справі № 904/2739/20 висловив правову позицію, що виходячи із системного тлумачення змісту норм статті 852, частин 2-4 статті 853, статті 858 Цивільного кодексу України поняття «допущені у роботі відступи від умов договору або інші недоліки» стосується недоліків, що погіршили роботу або роблять її непридатною для використання. Замовник має обов'язок заявити про відступи від умов договору підряду, що стосується самої роботи, тобто йдеться лише про порушення підрядником умов договору щодо якісного виконання роботи, а не про порушення будь-яких інших умов договору, зокрема, порушення строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи. При цьому обов'язок зробити заяву стосується саме явних недоліків роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі прийняття (частина 2 статті 853 Цивільного кодексу України), оскільки про приховані недоліки замовник може заявити і після прийняття робіт (частина 3 статті 853 Цивільного кодексу України).
Верховний Суд у постанові від 04.10.2021 року по справі № 904/2739/20 зазначив, що підписання акту приймання - передачі без зауважень та заперечить свідчить лише про відсутність заперечень позивача щодо якості та кількості виконаних робіт, а не про своєчасність їх виконання та про відсутність претензій з боку позивача щодо строків виконання цих робіт.
Наведене спростовує заперечення відповідача в цій частині.
Суд враховує зазначений вище правовий висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 04.10.2021 року по справі № 904/2739/20 в силу приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України.
Посилання відповідача на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2018 року у справі №914/2628/17 є безпідставними, оскільки у справі № 917/2628/17 суди встановили, що договір підряду був підписаний пізніше, ніж мали розпочатись підрядні роботи згідно з календарним графіком; календарний графік може уточнюватись на підставі нового технічного завдання на проектування, а також після коригування графіків поставки обладнання згідно специфікацій; сторони погодили зміни умов договору в частині технічного завдання на проектування; сторонами підписано новий календарний графік, де зазначено, що роботи з коригування проекту виконані повністю, без будь-якого посилання на порушення термінів виконання цих робіт.
Верховний Суд у справі №914/2628/17 за результатами вирішення спору зробив загальний висновок, який мотивований тим, що оскільки обов'язок прийняти виконані роботи, а в разі відступів від умов договору негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладено саме на позивача, який жодних заперечень щодо строків виконаних робіт не заявляв і погодив підписанням новий календарний графік, де зазначено, що роботи з коригування проекту виконано повністю, без будь-якого посилання на порушення строків виконання цих робіт, то висновки судів про те, що позивач не довів порушення відповідачем умов договору в частині строків виконання робіт, є правомірним (наведене вказано у п. 5.16 Постанови Верховного Суду від 04.10.2021 року по справі № 904/2739/20).
Матеріалами справи доведено факт прострочення відповідача виконання робіт за договором. Отже, позивач правомірно нарахував пеню в сумі 775699,47 грн та 74125,15 грн - 7% штрафу за прострочення виконання понад 30 днів.
Клопотання про зменшення розміру пені чи штрафу відповідач до суду не подавав, на існування обставин для такого зменшення не посилався. Відповідач не надано жодного доказу на підтвердження наявності виняткових підстав для зменшення належного до стягнення розміру неустойки.
Таким чином, позов суд задовольняє повністю.
Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у цій справі.
За ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Суд встановив, що при подачі цього позову позивач сплатив 12748,00 грн судового збору за платіжним дорученням № 845777 від 02.06.2021 на суму 12747,00 грн та за платіжним дорученням № МВ28993674 від 14.06.2021 на суму 1,00 грн (а.с.9, 120). Факт надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено виписками від 03.06.2021, від 15.06.2021 (а.с.94,111).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” належна сума судового збору за розгляд майнових вимог про стягнення 849824,62 грн становить - 12747,37 грн.
Відповідно до ч.1 та ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі покладається на відповідача у сумі 12747 грн. 37 коп.
Надмірно сплачений судовий збір 0,63 грн може бути повернутий позивачу з Державного бюджету на підставі п.1 ч.1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” після звернення з відповідним клопотанням до суду.
Відповідач у відзиві навів орієнтований розрахунок судових витрат у сумі 9950 грн (а.с.135-141). В підтвердження факту понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката суду надано договір про надання правничої (правової) допомоги № 64 від 01.07.2021, укладений між Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремелектро" та адвокатом Пасюк В.В., ордер на надання правничої (правової) допомоги № 1046883 від 06.07.2021, платіжне доручення № 2006 від 06.07.2021 на суму 9950,00 грн (а.с.142-146). Вказані судові витрати відповідача повністю покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кремелектро».
Суд роз'яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремелектро" (вул. Чкалова, буд. 1 Б, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; ідентифікаційний код 37411298) на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, буд. 5, м. Полтава, 36022; ідентифікаційний код 00131819) 775699 грн 47 коп. - пені, 74125 грн 15 коп. - штрафу, 12747грн 37 коп. відшкодування витрат з оплати судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно із ст. 253 - 259 ГПК України.
Дата складення повного судового рішення: 08.11.2021.
Суддя Т. М. Безрук