вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
про залишення позовної заяви без руху
05.11.2021 р. Справа № 917/7/17(917/1658/21)
Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., розглянувши матеріали
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісне підприємство "Гірмашсервіс", вул. Будівельників, 16, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39802 (код ЄДРПОУ 34739075) від імені та в інтересах якого діє ліквідатор арбітражний керуючий Перепелиця Василь Володимирович, 36039, м. Полтава, вул. Шевченка, 52
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Грант 26", пр-т Героїв Дніпра, 75, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800 (код ЄДРПОУ 37638575)
про стягнення грошових коштів
У провадженні господарського суду Полтавської області знаходиться справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісне підприємство "Гірмашсервіс" про визнання банкрутом, де у відповідності до постанови від 31.01.2017 року визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісне підприємство "Гірмашсервіс" (вул. Будівельників, 16, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39802,код ЄДРПОУ 34739075) - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
26 жовтня 2021 року до господарського суду Полтавської області з заявою (вх. № 1896/21) звернувся ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісне підприємство "Гірмашсервіс" - В.В. Перепелиця з вимогою про стягнення заборгованості за договором оренди № 1 від 08.02.2013 року в сумі 968 507,66 грн.
Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.10.2021 року позовна заява в межах справи про банкрутство (вх. № 1444/21 від 13.08.2021 року) передана судді Білоусову С.М.
Розглянувши матеріали заяви, господарський суд встановив, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік з 01.01.2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 270,00 грн.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судом встановлено, що позивачем не було подано до позовної заяви доказів сплати судового збору в розмірі 14 527,61 грн.
Позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до дня винесення судового рішення по суті.
Заявник посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісне підприємство "Гірмашсервіс" має тяжкий майновий стан, на єдиному банківському рахунку станом на 25.10.2021 року знаходиться 78,42 грн. та визнане господарським судом банкрутом.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк лише за наявності викладених вище умов.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Отже, наведеними правовими нормами Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк.
Зазначена норма стосується окремих категорій фізичних осіб і не розповсюджується на юридичних осіб, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісне підприємство "Гірмашсервіс" як учасник господарської справи.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 911/1418/17, від 27.02.2020 у справі №922/823/19, від 05.03.2020 у справі № 907/378/18, від 05.032020 у справі № 909/1254/14, від 26.03.20520 у справі № 922/1584/19.
Визначений ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких допускається відстрочення сплати судового збору заявнику при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених ч. 1 ст. 8 цього Закону.
Редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, лише за наявності викладених вище умов, а не тільки виходячи з майнового стану сторони.
Оскільки відповідно до ст. 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення від сплати.
Оцінивши доводи, наведені заявником на обґрунтування вимоги щодо відстрочення сплати судового збору, суд не вбачає наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.
Аналогічну правову позицію щодо застосування приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" викладено в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2020 року у справі №910/11025/18.
Враховуючи даний принцип, а також положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в чинній редакції), господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення сплати судового збору.
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства").
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку із поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Зважаючи на вищевказане, суд вважає за необхідне відмовити заявнику у задоволенні вимоги про відстрочення сплати судового збору.
За вказаних обставин та підстав, суд дійшов висновку, що заява не відповідає вимогам ст. ст. 164, 172 ГПК України, тому вона підлягає залишенню без руху, з встановленням позивачу строку для усунення недоліків, про які вказано у цій ухвалі, а саме: для надання суду доказів сплати судового збору за поданим позовом.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235, 254 ГПК України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісне підприємство "Гірмашсервіс" - залишити без руху.
2. Надати заявнику строк 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів: сплати судового збору у встановленому законом порядку.
3. Роз'яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
4. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
5. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею, не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Білоусов С. М.