"28" жовтня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2337/21
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Чернюк С.В.,
розглянувши справу №916/2337/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Одарія, будинок 1; код ЄДРПОУ 39525257)
до відповідача - Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області (67663, Одеська обл., Біляївськой р-н, село Усатове, провул. Урядовий, будинок 63; код ЄДРПОУ 04377888),
про стягнення 1 480 547,25 грн;
представники сторін:
від позивача - Кулинич К.С.;
від відповідача - Сердюк В.В.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області, в якому просить суд стягнути з відповідача 1 480 547,25 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем було безпідставно відібрано із газотранспортної системи України 94003 куб. м. природного газу загальною вартістю 1 480 547,25 грн:
- у січні 2021р. - 22 849 куб. м;
- у лютому 2021р. - 32 916 куб. м;
- у березні 2021р. - 38 238 куб. м.
Ухвалою від 09.08.2021 прийнято позовну заяву (вх.№2424/21 від 05.08.2021р.) до розгляду, відкрито провадження у справі №916/2337/21, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 30.08.2021, запропоновано відповідачу реалізувати процесуальне право на подання відзиву.
Протокольною ухвалою господарського суду від 30.08.2021 відкладено підготовче судове засідання на 13.09.2021.
Протокольною ухвалою від 13.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 29.09.2021.
13.09.2021 за вх. №24082/21 до електронну пошту суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та ознайомлення з її матеріалами.
29.09.2021 до суду надійшов відзив (вх. №25683/21), в якому відповідач серед іншого клопотав про поновлення строку на подання відзиву, вказавши причину пропущення строку - значне навантаження через процес децентралізації в Україні, формування виконавчих органів та робочого процесу в Усатівській сільській територіальній громаді.
29.09.2021 розгляд справи відкладено на 26.10.2021.
26.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Стислий виклад позицій та доводів учасників процесу.
Посилаючись на умови укладеного з відповідачем Договору №008611(2020)-Т від 13.11.2020, із врахуванням Додаткової угоди №1 від 23.03.2021 до вказаного Договору, позивач вказав, що поставив до точок комерційного вузла обліку відповідача природний газ, а саме: у листопаді 2020 - на загальну суму 23 584,61 грн, обсягом 2 762 м3; у грудні 2020 - на загальну суму 80 262,90 грн, обсягом 9 909 м3; у січні 2021 - на загальну суму 30 128,00 грн, обсягом 3 059 м3.
Як вказав позивач, вищезазначені обсяги природного газу були оплачені відповідачем.
Крім того, позивач відзначив, що відповідачем безпідставно було відібрано за рахунок позивача із газотранспортної системи України наступні обсяги природного газу:
- у січні 2021 - 22 849 м3;
- у лютому 2021 - 32 916 м3;
- у березні 2021 - 38 238 м3.
Вказав, що відповідачем було безпідставно спожито (набуто) загалом 94 003 м3 природного газу за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ".
Враховуючи приписи ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача вартість безпідставного набутого майна (природного газу) у розмірі 1 480 547,25 грн.
Відповідач, не погодившись з позовними вимогами, у відзиві вказав, що позивач неправильно визначив спосіб захисту - стягнення коштів за безпідставно набуте майно. Зазначив, що нібито нарахована заборгованість має бути відшкодована відповідно до умов Договору та загальних норм ЦК України щодо порушення зобов'язань й відповідач, у разі доказування наявності заборгованості, має сплатити не більше 644 860,58 грн з розрахунку 94003 м3 * 6,86 грн, не враховуючи неустойку, пеню та інші штрафні санкції.
Крім того, відповідач зауважив, що сторони відповідно до положень ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не мали законної можливості збільшити суму основного договору й тим самим - створити юридичні підстави розрахунку за нібито спожитий природний газ.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.
13.11.2020 між позивачем та відповідачем було укладено Договір на постачання природного газу №008611(2020)-Т (далі - Договір), згідно з п. 2.1. якого постачальник (позивач) зобов'язується протягом строку дії даного Договору передавати споживачеві (відповідачу) товар у загальному потоці у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи по предмету: ДК 021:2015: код 09120000-6 - Газове паливо (Природний газ ДК 021:2015: код 09123000-7 Природний газ), включно з урахуванням замовлення (бронювання) потужності (надалі - Газ) щодо кожного періоду та обсягу постачання газу, а споживач зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах даного Договору.
Споживач є кінцевим споживачем газу, який передається за Договором. Споживач не є побутовим споживачем газу (п. 2.2. Договору).
Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що загальний об'єм постачання природного газу у 2020 році за Договором складає 17 640 м3: у листопаді 2020 - 7,64 тис. м3; у грудні 2020 - 10 тис. м3.
Обсяги газу щодо кожного газового місяця, вказані в п. 3.1. даного Договору, є орієнтовними та можуть змінюватись як в більшу, так і в меншу сторону, до укладення сторонами подобового «Графіку постачання газу та замовлення (бронювання) потужності» на відповідний газовий місяць (п. 3.2. Договору).
Згідно з п. п. 4.6-4.8 Договору газ передається постачальником споживачу у загальному потоці у внутрішніх точках виходу з газотранспортної системи України до прямого споживача або до газорозподільної мережі відповідного оператора ГРМ.
Оператором ГТС є ТОВ «ОПЕРАТОРА ГТС УКРАЇНИ».
Оператором ГРМ є АТ «ОДЕСАГАЗ».
Відповідно до п. 5.1. Договору фактичний обсяг газу за даним Договором буде визначений на підставі Актів, які будуть підписуватись представниками обох сторін по закінченню кожного газового місяця постачання, у наступному порядку:
Споживач до 05 числа місяця, наступного за газовим місяцем постачання, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за попередній газовий місяць, що складений між оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРС (п. 5.1.1. Договору).
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ/ГТС протягом 2 днів місяця, наступного за газовим місяцем постачання, готує та надає споживачу 2 примірники Акта приймання-передачі природного газу з урахуванням замовлення (бронювання) потужності за відповідний газовий місяць постачання, підписані зі сторони постачальника (п. 5.1.2. Договору).
Споживач протягом 2 днів з дати одержання двох примірників Акта зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу Акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акта (п. 5.1.3. Договору).
Відповідно до п. 5.2. Договору Акти, визначені у п. 5.1. даного Договору, є підставою для розрахунків.
Згідно з п. 6.3. Договору споживач зобов'язується, зокрема:
- забезпечувати дотримання дисципліни відбору (споживання) газу на умовах, визначених даним Договором та у обсягах, передбачених у щомісячних «Графіках постачання газута замовлення (бронювання) потужності» (п/п 6.3.2.);
- самостійно обмежувати (припиняти) споживання газу у випадках:
а) порушення строків та/або умов оплати газу за даним Договором;
б) відсутності споживача у розрахунковому періоді в Реєстрі постачальника на інформаційній платформі оператора ГТС;
в) перевищення допустимого відхилення та/або підтвердженого обсягу газу без узгодження з постачальником (п/п 6.3.8.);
- самостійно контролювати власне газоспоживання (п/п 6.3.12.);
- споживати природний газ у замовлених і погоджених з постачальником обсягах (об'ємах) (п/п 6.3.15.).
Вищевказані обов'язки відповідача кореспондуються з п. 20 Розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, відповідно до якого споживач зобов'язаний, зокрема: дотримуватись вимог цих Правил; забезпечувати дотримання дисципліни відбору (споживання) природного газу в обсягах та на умовах, визначених договорами; своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених договорами; самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках: порушення строків оплати за договором на постачання природного газу; відсутності споживача у розрахунковому періоді в Реєстрі будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС; відсутності укладеного договору постачання природного газу; інших випадках, передбачених цими Правилами та чинним законодавством.
Пунктом 7.1. Договору сторони узгодили, що ціна за 1000,0 кубічних метрів газу становить 6 864,00 грн (в т.ч. ПДВ).
Згідно з п. 7.3. Договору коригування ціни газу визначається та узгоджується шляхом підписання додаткової угоди.
Відповідно до п. 7.4. Договору у випадку зміни тарифів на замовлення (бронювання) потужності (послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи) відповідними компетентними органами, нові тарифи є обов'язковими для сторін за даним Договором з моменту вступу в дію відповідних нормативних документів.
За умовами п. п. 8.1., 8.2., 8.3. Договору споживач зобов'язаний сплатити вартість замовленого (або спожитого) Газу, що передається за вищевказаним Договором з урахуванням замовлення (бронювання) потужності шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника протягом десяти банківських днів з моменту підписання Акта приймання-передачі природного газу з урахуванням замовлення (бронювання) потужності. Оплата газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника шляхом 100% оплати до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Датою оплати споживачем вартості спожитого природного газу з урахуванням замовлення (бронювання) потужності є дата надходження грошових коштів на рахунок постачальника.
Постачальник має право ініціювати/вживати заходи з припинення або обмеження в установленому порядку постачання газу споживачу у разі, зокрема, перевищення допустимого відхилення та/або підтвердженого обсягу газу (п/п 9.1.2. п. 9.1. Договору).
На підставі п. 10.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по даному Договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.
Пунктом 14.1. Договору сторони узгодили термін його дії - до 31.12.2020, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Додатком №1 до Договору є Графік постачання газу та замовлення (бронювання) потужності, відповідно до якого позивач та відповідач погодили обсяги постачання природного газу у листопаді (7640 куб. м) та грудні (10000 куб. м) 2020 року.
Додатковою угодою №1 від 30.12.2020 до Договору позивач та відповідач узгодили продовжити дію Договору до 31.03.2021 відповідно до ч. 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» з метою проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми.
12.02.2021 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до якої сторони за взаємною згодою домовились внести зміни до п. 3.1. Розділу ІІІ Договору та додати до переліку адрес адреси точок комерційного обліку споживача, по яких здійснюється постачання природного газу (Т.1, а.с. 26).
Крім того, пунктом 2 Додаткової угоди №2 сторони домовились, що згідно з п. 3 ст. 631 ЦК України умови цієї Додаткової угоди розповсюджують свою дію на відносини, що фактично сталися між сторонами з 01.01.2021.
23.03.2021 сторони уклали Додаткову угоду №3, якою внесли зміни до п. 7.2. Договору та виклали його у новій редакції:
«Загальна вартість даного Договору відповідає ціновій пропозиції учасника - переможця торгів і складається із суми вартостей усіх обсягів газу, поставленого протягом усіх газових місяців та замовлення (бронювання) потужності протягом строку дії даного Договору та не може перевищувати 125 533,33 грн (сто двадцять п'ять тисяч п'ятсот тридцять три гривні 33 коп.) без ПДВ, крім того (20%) - 25 106,67 грн, що разом з ПДВ складає: 150 640,00 грн (сто п'ятдесят тисяч шістсот сорок гривень 00 коп.)».
Крім того, пунктом 1 Додаткової угоди №3 від 23.03.2021 сторони також погодили, що загальне фінансування на 2021 р. складає: 30 128,00 грн (в т.ч. ПДВ).
Як вказав у позовній заяві позивач та не заперечував відповідач, на виконання умов Договору із врахування Додаткової угоди №3 від 23.03.2021, Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" поставлено до точок комерційного вузла обліку споживача наступні обсяги природного газу:
- у листопаді 2020 - 2 762 куб. м на загальну суму 23 584,61 грн;
- у грудні 2020 - 9 909 куб. м на загальну суму 80 262,90 грн;
- у січні 2021 - 3059 куб. м на загальну суму 30 128,00 грн.
За вищевказані обсяги природного газу відповідач сплатив на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти (п/д №122 від 09.12.2020 на суму 23 584,61; п/д №134 від 28.12.2020 на суму 80 262,90 грн; п/д №80 від 31.03.2021 на суму 30 128,00 грн), що підтверджується Довідкою (Т. 1, а.с. 56).
Водночас, як свідчать акти приймання-передачі природного газу, які підписані відповідачем та Оператором ГРМ (АТ «ОДЕСАГАЗ») (Т.1, а.с. 32-55), відповідачем було спожито природний газ в обсягах, які не були передбачені Договором та додатковими угодами до нього, а саме:
- у січні 2021 - 22 849 куб. м;
- у лютому 2021 - 32 916 куб. м;
- у березні 2021 - 38 238 куб. м.
Предметом даного спору є повернення вартості безпідставного набутого майна - природного газу в обсязі 94003 куб. м, який безпідставно спожито (набуто) відповідачем за рахунок позивача.
Так, у даній справі позивач обрав спосіб судового захисту, передбачений нормами глави 83 ЦК України, в якій визначені загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість зробити висновок про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов'язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених частиною другою статті 11 ЦК України.
Якщо поведінка набувача, потерпілого не свідчить про існування та виконання договірного зобов'язання, то у разі виникнення між ними спору щодо повернення майна, яке знаходиться у набувача, на спірні правовідносини поширюються положення статті 1212 ЦК України.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) зроблено висновок, що "предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України".
Водночас, відповідно до частини четвертої статті 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Слід зазначити, що між сторонами існували договірні відносини з постачання природного газу, які були врегульовані Договором.
Як пояснив відповідач, договірні відносини виникли між сторонами на підставі проведення переговорної процедури закупівлі 02.11.2020 року (ідентифікаційний номер в електронній системі закупівель UA-2020-11-02-001461-b), враховуючи положення Закону України «Про публічні закупівлі».
У відповідності з ч. 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Так, з метою проведення процедури закупівлі на початку 2021 року в обсязі, що не перевищує 20% суми Договору, враховуючи ч. 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони уклали Додаткову угоду №1 від 30.12.2020, якою продовжили термін дії Договору до 31.03.2021.
Загальна вартість Договору згідно з п. 7.2. не може перевищувати 150 640,00 грн (в т.ч. ПДВ).
Враховуючи вищезазначене, у Додатковій угоді №3 від 23.03.2021 до Договору сторони передбачили, що загальне фінансування відповідача на 2021 рік складає 30 128,00 грн.
Інших додаткових угод про внесення змін до Договору матеріали справи не містять.
Згідно з розрахунком відпускної ціни природного газу від 29.12.2020 №2317 (Т. 1, а.с. 57) з 01.01.2021 для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, за умови оплати протягом або після розрахункового періоду постачання газу, ціна газу складає 9850,02 грн за 1000 куб. м.
Зважаючи на загальний обсяг фінансування відповідача на 2021 рік, позивачем було поставлено відповідачу 3059 куб. м природного газу.
Листом б/н б/д, який надійшов на адресу позивача 01.03.2021 відповідач просив рахунки та акт приймання-передачі природного газу за січень 2021 року на суму 255 194,32 поділити на два рахунки та два акти, а саме: на суму 30 128,00 грн та 225 066,32 грн.
31.03.2021 відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти у сумі 30 128,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №80 та довідкою банку (Т.1, а.с. 56).
Здійснивши ґрунтовний аналіз матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що споживання відповідачем у 2021 році природного газу понад 3059 куб. м, вартість яких складає 30 128,00 грн, відбулось за відсутності на те правової підстави. Всього відповідачем було безпідставно набуто та спожито 94003 куб. м природного газу.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Аналогічний правовий висновок викладений у Постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №910/3395/17, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18.
Укладений між позивачем та відповідачем Договір не може вважатись підставою набуття відповідачем спожитого у січні-березні 2021 року природного газу у кількості 94003 куб. м, так як Додатковою угодою №3 до вказаного Договору було передбачено загальне фінансування Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області - 30 128,00 грн. Саме на вказану суму позивач у січні 2021 року поставив відповідачу 3059 куб. м природного газу.
За приписами ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Відповідно до розрахунку відпускної ціни природного газу від 26.07.2021 №2961, що діє з 01.08.2021 (станом на час розгляду справи господарським судом), ціна природного газу для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, складає 15 750,00 грн за 1000 куб. м.
Таким чином, вартість безпідставного набутого відповідачем майна - природного газу у кількості 94003 куб. м складає 1 480 547,25 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо судових витрат позивача на правову допомогу.
У відповідності до ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
У позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
До позову було додано копії Договору про надання правової (правничої) допомоги №131(2019) від 01.04.2019 (далі - Договір про надання правової допомоги), Додатку №4 від 01.09.2020 до Договору про надання правової допомоги, Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Кулинича К.С., довіреність №21/р8-21-005 від 02.01.2021, а також платіжне доручення №4386 від 04.08.2021 на суму 6000,00 грн з призначенням платежу: "Оплата прав. допомоги за складання позову до Усатівської СР Біл. р-ну ОО (ЄДРПОУ 04377888) по дог. №008611 (2020)-Т від 13.11.20р та представн. інтересів в ГСОО".
Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно з положеннями пункту 4 статті 1, частини третьої статті 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до п. 1.1. Договору про надання правової допомоги адвокатське об'єднання (АО "Південна регіональна колегія адвокатів) зобов'язується надавати правову (правничу) допомогу клієнтові в обсязі та на умовах і в порядку, що визначені Договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.
Довіреністю №21/р8-21-005 від 02.01.2021 позивач уповноважив адвоката Кулинича К.С. представляти інтереси ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ", зокрема, у судових органах.
Згідно з п. 7.7. Договору про надання правової допомоги за результатами надання правової допомоги адвокатським об'єднанням складається акт виконаних робіт, в якому вказуються види та обсяг наданої адвокатським об'єднанням правової допомоги і її вартіть, що підписується представниками кожної зі сторін.
Додатком №4 від 01.09.2020 до Договору про надання правової допомоги адвокатське об'єднання та позивач погодили розміри витрат, що входять до складу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Слід зазначити, що позивач не надав до суду актів виконаних робіт, як то передбачено умовами Договору про надання правової допомоги.
У Постанові від 31.03.2021р. по справі №916/3848/19 Верховний Суд серед іншого звертав увагу, що задоволення заяв позивача про стягнення коштів за надання правової допомоги без дослідження умов договору про надання правової допомоги та доказів, наданих стороною на підтвердження виконання таких умов, є передчасним.
Водночас суд звертає увагу, що в платіжному дорученні №4386 від 04.08.2021, яким позивач перерахував на рахунок адвокатського об'єднання 6000,00 грн, а саме в призначенні платежу, вказано інший договір про надання правової допомоги [№008611(2020)-Т від 13.11.20р.], який не було надано позивачем до матеріалів справи, у зв'язку з чим, суд не міг дослідити умови вказаного договору та на основі нього здійснювати розподіл витрат на правничу допомогу.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд не здійснював розподіл судових витрат позивача на правничу допомогу.
Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77, 86, 91, 129, 232, 233, 236, 238, 241 ГПК України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Одарія, будинок 1; код ЄДРПОУ 39525257) до Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області (67663, Одеська обл., Біляївськой р-н, село Усатове, провул. Урядовий, будинок 63; код ЄДРПОУ 04377888) про стягнення 1 480 547,25 грн - задовольнити.
2. Стягнути з Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області (67663, Одеська обл., Біляївськой р-н, село Усатове, провул. Урядовий, будинок 63; код ЄДРПОУ 04377888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Одарія, будинок 1; код ЄДРПОУ 39525257) 1 480 547,25 грн вартості безпідставно набутого майна, 22 208,21 грн витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 28 жовтня 2021р. Повний текст рішення складено та підписано 08 листопада 2021 р.
Суддя Р.В. Волков