65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"02" листопада 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2499/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Нечепуренко А.П.,
за участю представників:
від прокуратури: не з'явився,
від третьої особи з самостійними вимогами: адвокат Ковальчук М.Г. - ордер,
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: адвокат Топоров О.М. - ордер, адвокат Павелко А.М. - ордер,
розглянувши заяву ОСОБА_1 від 02.11.2021 про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи №916/2499/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Буд Капітал» (вул. Троїцька, буд. 39, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 44083086)
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: засновника Обслуговуючого кооперативу «Тіан Конг» ОСОБА_2 (вул. Окружна, № 9-А, м. Одеса, 65016, РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Обслуговуючого кооперативу «Тіан Конг» (вул. Мала Арнаутська, буд. 109, офіс 501, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 39007129)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса листування: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 )
про визнання незаконним пункту статуту,
16.08.2021 до Господарського суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Буд Капітал» до Обслуговуючого кооперативу «Тіан Конг» про визнання пункту статуту Обслуговуючго кооперативу «Тіан Конг» таким, що суперечить закону та не підлягає застосуванню.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.09.2021 прийнято позовну заяву (вх.№ 2586/21) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2499/21. Справу №916/2499/21 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання призначити на 28 вересня 2021 об 11:20 год.
28.09.2021, у зв'язку з неявкою учасників справи, ухвалою суду відкладено підготовче засідання по справі № 916/2499/21 на "11" жовтня 2021 року о 10:40 год.
08.10.2021 ухвалою Господарського суду Одеської області залучено до участі у справі №916/2499/21 засновника Обслуговуючого кооперативу «Тіан Конг» ОСОБА_2 у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі № 916/2499/21 - засновника Обслуговуючого кооперативу «Тіан Конг» ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу «Тіан Конг» про визнання пункту статуту таким, що суперечить закону - прийнято до розгляду.
11.10.2021р. ухвалою Господарського суду Одеської області заяву ОСОБА_1 (вх. № 25572/21 від 28.09.2021) про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - задоволено та залучено до участі у справі № 916/2499/21 ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
11.10.2021 у судовому засіданні по справі №916/2499/21 проголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 21.10.2021 о 15:00 год., про що було відображено в протоколі судового засідання.
Судове засідання призначене Господарським судом Одеської області 11.10.2021р. по справі № 916/2499/21 на 21 жовтня 2021 року о 15:00 год. не відбулося у зв'язку з перебуванням судді з 18.10.2021 по 22.10.2021 у відпустці.
23.10.2021р. ухвалою Господарського суду Одеської області призначено судове засідання у справі № 916/2499/21 на 02 листопада 2021 року о 14:20 год.
02.11.2021р. в судовому засіданні представником ОСОБА_1 надано суду заяву від 02.11.2021 в порядку ст.38 Господарського процесуального кодексу України, про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи №916/2499/21.
В обґрунтування поданої заяви заявник відзначає, що обставиною, що викликає сумнів заявника ОСОБА_1 щодо безсторонності судді Цісельського О.В. у справі № 916/2499/21 є бездіяльна поведінка судді, який маючи на дату та час проведення першого попереднього засідання у справі у розпорядженні вмотивовану заяву ОСОБА_1 про вступ у справу в якості третьої особи на стороні відповідача самоусунувся від її розгляду, незважаючи на положення статті 50 ГПК України, яка вимагає від суду при підготовці справи до розгляду розглянути заяву третьої особи про вступ у справу на стороні позивача або відповідача та при наявності підстав вважати, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки такої особи, ухвалою залучити таку особу до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
На переконання заявника, наслідком бездіяльної поведінки та ігнорування суддею Цісельським О.В. вимог статті 50 ГПК України станом на дату проведення підготовчого засідання у справі (28.09.2021 року) стало порушення ним вимог статті 177 ГПК України щодо остаточного визначення складу учасників судового процесу з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи та порушення вимог статті 182 ГПК України, яка зобов'язує суд у підготовчому засіданні вирішити питання про вступ у справу інших осіб.
Виходячи з наведених вище обставин, які існували поза волею заявника ОСОБА_1 станом на дату та час першого підготовчого засідання у справі, 28.09.2021 року, заявник стверджує, що суддя Цісельський О.В. не забезпечив передбачених законом гарантій для того, щоб виключити у заявника будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Крім того, заявник вважає, що під час вивчення позовної заяви ТОВ «Прайд Буд Капітал» до ОК «Тіан Конг», яка надійшла до суду 16.08.2021, суддя Цісельський О.В., відкриваючи провадження у справі, насамперед мав визначитися з тим, чи може рішення суду вплинути на корпоративні права засновників ОК «Тіан Конг».
Заявник зауважує, що оскарження в судовому порядку будь-якого з пунктів Статуту ОК «Тіан Конг» сторонньою юридичною особою та рішення суду за результатами такого оскарження Статуту ОК «Тіан Конг» у вигляді судового рішення у жодному разі може вплинути на корпоративні права або обов'язки будь-кого із трьох засновників (членів) ОК «Тіан Конг», якими затверджено Статут кооперативу відповідним рішенням Загальних зборів. Водночас, на думку заявника, вказане питання залишилося поза увагою судді під час прийняття ним 10.09.2021 ухвали про відкриття провадження у справі.
Заявник наголошує, що суддя Цісельський О. В. на стадії відкриття провадження у справі не забезпечив гарантій ОСОБА_1 на доступ до суду в якості учасника справи, яких визначено Загальною декларацією прав людини та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а тому постановлення 10.09.2021 суддею Цісельським О.В. ухвали про відкриття провадження у справі, без залучення нею до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору та обставини, не забезпечення суддею гарантій на доступ заявника до правосуддя визначених нормами міжнародного права вказують на упередженість судді Цісельського О.В.
Додатково заявник зазначив, що наслідком створення суддею Цісельським О.В штучних перепон для реалізації заявником процесуального права на участь у справі в якості третьої особи на стороні відповідача вже 28.09.2021 під час підготовчого провадження у справі, в якому він міг би набути такий процесуальний статус, стала неможливість йому ознайомитися з матеріалами справи та завчасно скористатися правом на подання до суду письмового пояснення третьої особи в порядку статті 168 ГПК України.
Вказана обставина також, на думку заявника, підтверджує його доводи про умисну бездіяльну поведінку судді Цісельський О.В. у справі, яка спрямована на недопущення заявника до правосуддя на стадії підготовчого провадження у справі та на надання переваг позивачу у справі ТОВ «Прайд Буд Капітал».
Крім того, обґрунтуванням доводів заявника про упередженість судді Цісельського О.В. на користь позивача ТОВ «Прайд Буд Капітал» у справі № 916/2499/21 є чергова бездіяльна поведінка судді, що пов'язана з незастосуванням суддею Цісельським О.В. до обставини неявки без поважних на те причин позивача у підготовче засідання, призначене судом на 28.09.2021 року о 10:30 год., положень частини 4 статті 202, частини 1 статті 226 ГПК України.
Заявник зауважує, що на час проведення 28.09.2021 підготовчого засідання у справі, коли у підготовчому засіданні письмова заява ОСОБА_1 від 27.09.2021 року про вступ у справу в якості третьої особи на стороні відповідача суддею Цісельським О.В. не розглядалася, натомість розглядалося питання про відкладення підготовчого засідання у справі на 11.10.2021 о 10:40 год., хоча в силу закону суддя мав винести ухвалу про залишення позову без розгляду, заявник вважає, що суддя такою поведінкою не забезпечив достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів заявника у його безсторонності. Тому заявник вважає бездіяльність судді Цісельського О.В. упередженою на користь ТОВ «Прайд Буд Капітал».
Також, черговою обставиною бездіяльності судді визначив незастосування суддею Цісельським О.В. до обставини повторної неявки без поважних на те причин позивача у підготовче засідання призначене судом на 11.10.2021 о 10:40 год. положень частини 4 статті 202, частини 1 статті 226 ГПК України, як підставу для залишення позову ТОВ «Прайд Буд Капітал» без розгляду.
Заявник підсумовує, що його аргументи щодо умисної упередженої поведінки судді Цісельського О.В. на надання ним незаконних переваг позивачу ТОВ «Прайд Буд Капітал» є цілком слушними, при цьому умисність такої поведінки судді, на думку заявника, доводиться тим, що суддя як фахівець у галузі права безумовно знає вимоги процесуального закону, але свідомо йде на їх порушення.
02.11.2021 судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Топоров О.М. надав пояснення та підтримав заяву ОСОБА_1 про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи №916/2499/21.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи № 916/2499/21, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно.
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді надано до суду безпосередньо в судовому засіданні 02.11.2021, тобто пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, тому питання про відвід судді від розгляду справи № 916/2499/21 вирішується суддею Цісельським О.В.
Згідно з ч.3 ст.38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
З аналізу Господарського процесуального кодексу України, зокрема, приписів, які регулюють зміст судових рішень, слідує, що, судове рішення, серед іншого, обов'язково повинне бути мотивованим та обґрунтованим, що, у свою чергу передбачає наявність як особистої думки судді, так і виокремлення ним власної правової позиції у спорі, у процесуальному питанні, яке потребує вирішення.
Водночас, ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).
Безумовно, фактор довіри до суду є одним з найголовніших критеріїв, забезпечення та створення умов існування якого є завданням суду. Таке завдання реалізується зі сторони суду як змістом його процесуальних рішень, так і порядком вчинення процесуальних дій. У зв'язку з цим слід розмежовувати дії сторони та дії суду. Дії сторони, як процесуального так і іншого характеру, не є діями суду. А тому можливі зловживання сторони, питання щодо наявності яких тільки поставлено перед судом і ним не вирішено, не є діями суду, що руйнують підвалини довіри до суду. Припущення у необ'єктивності судді, як суб'єктивна сторона довіри, повинно бути наслідком певних вчинків судді. Такі вчинки складають об'єктивну характеристику довіри, тобто є проявом зовнішніх ознак, що формують внутрішнє переконання. Переконання повинно бути наслідком саме дій судді, а не дій сторони. В інакшому випадку відсутність об'єктивно підтверджених вчинків суду не дає підстави вважати, що сумніви у об'єктивності суду є реальними, а не вигаданими.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у Рішенні від 09.11.2006 в справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02), згідно з якою стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Водночас, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як встановлено судом з поданої ОСОБА_1 заяви про відвід, остання фактично обґрунтована незгодою заявника з процесуальними діями суду під час розгляду справи №916/2499/21.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Протягом розгляду цієї справи, як і будь-якої іншої, суд керувався та керується завданням господарського судочинства, основними принципами (засадами) якого є:
1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Суд при розгляді цієї справи, керуючись завданням господарського судочинства, забезпечуючи рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність господарського судочинства, створював усім учасникам судового процесу, в тому числі й заявнику необхідні умови для реалізації ними своїх процесуальних прав.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, серед іншого, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Окрім того, відповідно ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Таким чином, якщо заявник незгоден з процесуальним рішенням судді він у відповідності до чинного законодавства має право оскаржити таке рішення в апеляційному порядку.
Заявником у заяві про відвід судді Цісельського О.В. не наведено в чому саме полягає необ'єктивність та упередженість судді, як і не наведено мотивованих підстав здійснення розгляду справи виключно в інтересах однієї із сторін, що по суті є порушенням принципів змагальності сторін, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Мотивованих підстав браку безсторонності у судді Цісельського О.В., що стало б підставою для його відводу від розгляду справи № 916/2499/21 заявником не наведено.
Обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Цісельського О.В. від розгляду справи, судом не встановлено.
Щодо заявлених ОСОБА_1 обставин щодо залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, суд відзначає, що попри вказане норми чинного процесуального закону, які, нібито, на думку позивача, порушені судом, будь-яких підстав вважати порушеними права заявника у суду відсутні.
Заявник в повній мірі скористався, наданим йому процесуальним законодавством, правом на подання заяви та вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача до закінчення підготовчого провадження. Крім того, судом забезпечена можливість заявника надати до суду письмові пояснення в порядку ст. 168 ГПК України щодо заявлених позовних вимог, що спростовує доводи заявника щодо недопущення його до правосуддя на стадії підготовчого провадження у справі, та тим більше, щодо надання будь-яких переваг позивачу.
Додатково суд відзначає, що саме з метою надання можливості іншим учасникам справи реалізувати свої процесуальні права та висловити свої доводи та міркування щодо заяви ОСОБА_1 , питання щодо його залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору не було судом розглянуто у першому підготовчому засіданні та відповідно було відкладено підготовче засідання, призначене на 28.09.2021, на іншу дату.
Щодо обставин незастосування суддею Цісельським О.В. до обставин неявки позивача без поважних причин у підготовче засідання положень ч. 4 ст. 202, ч. 1 ст. 226 ГПК України суд зауважує, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Положеннями статті 177 ГПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Таким чином, підготовче судове провадження - це стадiя судового прoцесу, в якій з'ясовується предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.
Частиною другою статті 183 ГПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні.
За змістом частини першої статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.
Суд наголошує, що при застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права, суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом.
Господарським процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 6 вказаного розділу).
Стаття 202 ГПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв'язку з чим застосування цієї статті не є безумовним обов'язком суду залишати позов без розгляду у випадку повторної неявки позивача у підготовче засідання, а правом суду.
Виходячи зі змісту заяви ОСОБА_1 про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи №916/2499/21, суд доходить до висновку, що фактично заявник висловлює свою незгоду з процесуальними рішеннями судді під час розгляду справи.
Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому суд зазначає, що вирішення всіх питань, які виникають під час розгляду справи, здійснювалось судом виключно на підставі норм діючого процесуального законодавства.
За висновком суду, суд створив учасникам справи достатні умови для реалізації ними своїх процесуальних прав.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2000 року у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Щодо суб'єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з'ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об'єктивно виправдані.
Щодо об'єктивного критерію, заявник не наводить жодного факту, обставини, події, або посилання на дії (бездіяльність) судді Цісельського О.В., які б свідчили, що суддя виявив небезсторонність, упередженість, необ'єктивність при розгляді справи № 916/2499/21 в суді у будь-якій формі.
Усі судження та умовиводи заявника є лише припущеннями ОСОБА_1 та не можуть бути оцінені як обґрунтовані побоювання щодо зацікавленості, небезсторонності судді чи упередженого ставлення до заявника, або особисту прихильність до інших учасників справи з боку головуючого судді.
Положеннями частини першої статті 35 ГПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суд зазначає, що перелік закріплених у вказаній статті підстав для відводу судді не є вичерпним. При визначенні того чи є конкретні обставини підставою для відводу суд враховує положення Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 та позиції Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Заява N21722/11) від 09.01.2013 було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Однак, суд вважає, що викладені доводи заявника не свідчать про упередженість, необ'єктивність або зацікавленість судді Цісельського О.В. у результатах розгляду справи №916/2499/21 та не є підставою для відводу судді у даній справі, згідно статті 35 ГПК України.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 про відвід судді Цісельського О.В. у справі № 916/2499/21 та відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 35, 39, 76, 86, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 02.11.2021 про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи № 916/2499/21 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 02.11.2021 та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 08.11.2021.
Суддя О.В. Цісельський