Справа № 509/1717/16-ц
08 листопада 2021 року Овідіопольський райсуд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кириченко П.Л.
при секретарі Осадченко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополь Одеської області цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання права власності на нерухоме майно,
учасники цивільного провадження:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат Пасконний А.О.
відповідачка ОСОБА_4
відповідач Овідіопольський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),-
Позиція сторін
До Овідіопольського райсуду Одеської області звернувся позивач ОСОБА_1 з вищевказаним позовом (зустрічним позовом) до відповідачів, предметом позову є нерухоме майно, яке перебуває на території Одеського (кол. Овідіопольського) району Одеської області.
В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач зазначив, що між сторонами тривалий час існують цивільні спори, в тому числі відносно нерухомого майна у вигляді кафе бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 275.1 кв.м. (далі по тексту спірне нерухоме майно), у зв'язку з тим, що відповідачі оспорюють, тому позивач просить визнати право власності на Ѕ частину спірного нерухомого майна (т.1 а.с.228, т.2 а.с.14-19).
В ході судового розгляду позивач підтримав свої позовні вимоги та просить розглянути справу, відповідно до ст. 211 ЦПК України на підставі поданих з боку сторони документів.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та відповідачка ОСОБА_4 , копію позову та додатки до нього отримали належним чином, направили до суду заяву з якої видно, що в задоволені позову необхідно відмовити (т.2 а.с. 211, 224).
Відповідач Овідіопольський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду не з'явився, під час судового розгляду та судових засідань представник відповідача фактично зазначив, що справу можливо розглянути відповідно до чинного законодавства (т.2а.с. 230).
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступного.
Відповідно до ст.263 ч.1 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Обставини, які встановлені судом.
01вересня 2009 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був розірваний (т.1 а.с.42).
01 вересня 2009 року за сторонами ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було визнано право власності на Ѕ частини спірного нерухомого майна площею 275.1 кв.м. та Ѕ частини земельної ділянки несільськогосподарського призначення (для експлуатації торговельного павільйону), площею 0.0740 га у межах, визначених на плані (т.1 а.с.42, т.3 а.с.130). Рішення суду є чинним ( т.1 ас.46-49).
ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про визнання права власності на Ѕ частини спірного нерухомого майна, загальною площею 332.8 кв.м., посилаючись на те, що при поділу майна подружжя не було враховано збільшення загальної площі нерухомого майна з 275.1 кв.м. до 332.8 кв.м. Рішенням суду першої інстанції від 09 березня 2011 року позов був задоволений (т.1 а.с.116 т.3 а.с.10,99). Рішення суду першої інстанції є чинним ( т.1а.с.119).
Сторона по справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 фактично оспорюють та не визнають право власності позивача ОСОБА_1 на Ѕ частину спірного нерухомого майна, що підтверджується зверненням до суду з позовними вимогами різного характеру.
При цьому відповідачка ОСОБА_4 дійсно позовні вимоги позивача не визнає, однак право власності позивач не оспорює.
Відповідач Овідіопольський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) просить розглянути справу відповідно до чинного законодавства, в ході судового розгляду справи позивач не зазначив, які права та інтереси порушує державна виконавча служба при розгляді позовних вимог майнового характеру у вигляді права власності на Ѕ частини спірного нерухомого майна.
Позивач ОСОБА_1 просить визнати право власності на Ѕ частини спірного нерухомого майна, площею 275.1 кв.м., посилаючись на те, що з боку відповідачів оспорюється право власності на його нерухоме майно. В ході судового розгляду з боку позивача не були надані належні та допустимі докази того, що з боку відповідачів оспорюється право власності позивача. Звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів та або не визнання позову не можливо розглядати як оспорювання права власності особи. Крім того, відповідно до рішення суду першої інстанції від 01.09.2009 р. (справа Приморського райсуду міста Одеси №2-80/09) за позивачем вже було визнано право власності на Ѕ частини спірного нерухомого майна.
Таким чином, виходячи з вищевказаного та з урахуванням предмету спору, та наявності сторін, посилання позивача на ст. 392 ЦК України є помилковими так як не містять будь-яких порушень його законних прав та інтересів. Позивач повинен захищати свої права та інтереси в той спосіб, який підлягає судовому захисту в рамках діючого законодавства в частині виникнення права власності на нерухоме майно.
Виходячи з вищевказаного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання права власності, відповідно до ст. 13 ЦПК України в межах заявлених вимог, під час судового розгляду згідно ст. 263 ЦПК України не знайшли свого обґрунтування.
Судові витрати.
В ході судового розгляду справи з боку сторін була надана вартість Ѕ часини спірного нерухомого майна, яка складає 397 348 грн. (т.2 а.с.6) сторонами вартість майна не оскаржується.
При поданні позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 640 грн. (т.1 а.с.227), суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтований. Позивач звернувся до суду з позовними вимогами майнового характеру. Ціна позову складає 397 348 грн., а тому відповідно ст.4 ЗУ «Про судовий збір» повинен сплати 3 973.48 грн. Виходячи з вищевказаного, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3333.48 грн. ( 3973.48-640=3333.48).
Керуючись ст.ст.2-13,77-80,141,258,259,263-265 ЦПК України, суд,-
В задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 3333.48 грн.
Копію судового рішення направити стронам у справі.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до палати по цивільним справам Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції в 30 денний строк з дня його проголошення.
Суддя Кириченко П.Л.