Справа №521/3351/21
Провадження №2/521/2742/21
26 жовтня 2021 рокуМалиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Мурзенко М.В.,
при секретарі - Корнієнко Л.В.
за участі позивача - ОСОБА_1
представника позивача - адвоката - Вертипорох О. М.
відповідача - ОСОБА_2
представника відповідача - адвоката Дімітріу В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м.Одеси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності на частку в спільному майні, -
У березні 2021 року до Малиновського районного суду м.Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 у якому просив суд встановити факт проживання однією сім'єю з відповідачкою без реєстрації шлюбу з 1996 року до 15 травня 2020 року, визнати за позивачем право власності на Ѕ частину спільного сумісного майна набутого за час проживання з відповідачкою однією сім'єю без реєстрації шлюбу, а саме: на Ѕ частку однокімнатної квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 37,8 кв.м, житловою 18,9 кв.м, автомобіль Honda CR-V, н/з НОМЕР_1 , 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , чорного кольору, свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_4 . Також, просив стягнути судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 1996 році позивач познайомився з відповідачем ОСОБА_2 . На час знайомства сторони у шлюбі не перебували. Поспілкувавшись сторони вирішили проживати разом за адресою: АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син: ОСОБА_3 . В 2002 році переїхали жити до міста Одеси, спочатку сторони проживали в гуртожитку, потім винаймали житло. 14.04.2006 року позивач з ОСОБА_2 купили однокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 37,8 кв.м., житловою площею: 18,9 кв.м., про що свідчить договір купівлі - продажу від 14.04.2006 року, зареєстрований в реєстрі за № 867, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Скопелiдiс Т.Г. Договір був укладений на ОСОБА_2 . У придбаній квартирі позивач почав робити ремонт, крім того сторони сумісно обладнали квартиру. 24 травня 2006 року ОСОБА_1 був зареєстрований у зазначеній квартирі. ОСОБА_2 являється підприємцем, на 7 км орендує контейнер, а в ТЦ «Острів» орендує магазин для реалізації товару. Позивач постійно допомагав розвозити товар по точках, торгував товаром. 14 червня 2017 року сторони купили автомобіль Honda CR-V, н/з НОМЕР_5 , 2008 р. вип., свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_4 . Автомобіль, був зареєстрований на ОСОБА_1 . Позивач зазначив, що сторони вели спільне домашнє господарство, був спільний бюджет, сторони планували спільні придбання та витрати, зустрічалися з друзями, разом були на сімейних святкуваннях та святкуваннях друзів, з відповідачем постійно спілкувалася сестра позивач - ОСОБА_4 . У травні 2020 року, відповідач фактично вигнала позивача з квартири, забрала та користується одноосібно автомобілем, свої дії ніяк не пояснює, уникає спілкування з позивачем. ОСОБА_1 вимушений з травня 2020 року винаймати житло, крім того позбавлений можливості користуватися автомобілем. Зважаючи на викладене, позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 10.03.2021 року по справі було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено справу до судового розгляду у підготовчому судовому засіданні на 07.04.2021 року Вирішено питання щодо витребування доказів.
Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Заборонено будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 18.05.2021 року (протокольною) по справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.07.2021 року.
Позивач в судовому засіданні позивні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Надала до суду відзив, у якому вказала, що сторони познайомились у 1996 році. Через деякий час відповідачка завагітніла, відповідачка проживала з батьками, позивач ніде не працював та не міг забезпечувати ОСОБА_2 та майбутню дитину, тому ОСОБА_1 переїхав проживати до неї до батьків. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син, дитина була зареєстрована на прізвище відповідачки. Позивач не працював, сторін забезпечували батьки відповідачки. Наприкінці 1999 року ОСОБА_2 переїхала до міста Одеси працювати, ОСОБА_1 продовжив проживати у батьків. Через деякий час позивач запропонував проживати разом у гуртожитку на АДРЕСА_3 , відповідачка працювала на ринку Привозі. В гуртожитку сторони проживали до кінця 2003 року. Відповідачка зазначає, що не могла змиритись з образом життя ОСОБА_1 , тому покинула його. У 2005 році відповідачка зареєструвалась приватним підприємцем. Батьки дали грошові кошти у розмірі 7300 доларів США, для внесення першого внеску на покупку квартири у місті Одесі. 13.04.2006 року відповідачка уклала іпотечний договір, поручителем за вказаним договором був її рідний брат - ОСОБА_5 , а 14.04.2006 року уклала договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Після покупки квартири з'явився ОСОБА_1 , та попросив прописати його у квартирі. Зазначила, що ОСОБА_1 матеріальної підтримки ні відповідачці ні їх сину не надавав, всім займалась ОСОБА_2 , ремонт у квартирі також вона робила без допомоги ОСОБА_1 . Наприкінці травня 2017 року ОСОБА_2 знайшла потрібний їй автомобіль, проте через деякі обставини, не змогла оформити автомобіль на себе, тому звернулась до чоловіка рідної сестри - ОСОБА_6 . Позичивши у рідного брата грошові кошти у розмірі 5000,00 дол. США, 08.06.2017 року ОСОБА_6 уклав договір купівлі-продажу автомобілю Honda CR-V, 2008 р.в., чорного кольору, н.з. НОМЕР_6 . Але фактично відразу ОСОБА_6 повідомив, що в нього змінились життєві обставини, та в його власності не може перебувати ще один автомобіль, у зв'язку з чим, 14.06.2017 року ОСОБА_6 переоформив автомобіль на ОСОБА_1 , проте ОСОБА_1 грошових коштів за вказаний автомобіль не сплачував. Також вказала, що через череду подій, вона не змогла зібрати кошти для переоформлення автомобіля на себе. Зважаючи на викладене, просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки докази щодо спільного проживання сторін однією сім'єю, ведення спільного господарства, спільного бюджету не можуть бути прийняті судом, оскільки сторони не перебували у стосунках, які можливо прийняти як стосунки, визначені Сімейним Кодексом як цивільний шлюб.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, посилаючись на його безпідставність.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.
Частиною другою статті 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно із частиною першою статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.
При цьому, як вказано у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 129/2115/15-ц для встановлення факту спільного проживання, показання свідків не можуть бути єдиною підставою.
Судом встановлено, та сторонами не заперечується, що у 1996 році ОСОБА_1 , познайомився з ОСОБА_2 , у 1998 році почали проживати разом у батьків ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син - ОСОБА_7 , що підтвердження повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо активного запису про народження, відомості про батька вказані на підставі 135 Сімейного кодексу України. (а.с.112-113)
03.08.2009 року до актового запису були внесені відомості про визнання батьківства на підставі заяви № 11-03-45 від 10.07.2009 року. Відомості про дитину: громадянство змінено з відомості відсутні на громадянин України, місце проживання з інформація відсутня змінено на Україна, прізвище з ОСОБА_2 змінено на ОСОБА_2 , відомості про національність з молдованин змінено на інформація видалена. (а.с.113)
З довідки № КІ-37750-ф/л від 19.02.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований з 24.05.2006 року у АДРЕСА_1 . (а.с.13)
Також судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 . Відповідно до перекладу свідоцтва про смерть, № НОМЕР_7 ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с.17-19)
З відповіді Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області (філія ГСЦ МВС) Територіальний сервісний центр МВС № 5141 від 11.02.2021 року № 31/15/5141К76 вбачається, що згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів, станом на 11.02.2021 р. на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_1 - 14.06.2017 року зареєстровано автомобіль Honda CR-V, 2008 р.в., свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_4 , який значить на обліку. (а.с.21)
З копії Договору купівлі-продажу № 5141/2017/490908 від 08.06.2017 року вбачається, що між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 укладено договір про купівлю-продаж транспортного засобу - Honda CR-V, 2008 р.в., чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_9 , номерний знак НОМЕР_6 . (а.с.96)
З копії Договору купівлі-продажу № 5141/2017/498291 від 14.06.2017 року вбачається, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 укладено договір про купівлю-продаж транспортного засобу - Honda CR-V, 2008 р.в., чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_9 , номерний знак НОМЕР_6 . (а.с.95)
З договору купівлі-продажу від 14.04.2006 року посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за № 867 вбачається, що ОСОБА_12 , ОСОБА_13 продали, а ОСОБА_2 купила квартиру під АДРЕСА_4 . Відповідно до заяви приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Скопелідіс Т.Г., ОСОБА_2 зазначає, що у шлюбі вона не перебуває, однією сім'єю з чоловіком з яким мала б право укласти шлюб, не проживала та не проживаю, квартира за цим договором нею придбана за особисті кошти. (а.с.55)
З свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 № 021706 вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець. (а.с.94)
Також, з договору про надання освітньої послуги за денною формою навчання від 24.08.2015 року, вбачається, що морехідний коледж технічного флоту Одеської національної морської академії та ОСОБА_2 уклали даний договір про надання освітньої послуги, пов'язані з одержанням вищої освіти ОСОБА_3 . (а.с.108)
За приписами ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно з частиною першою статті 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що під час застосування ст.74 СК України, яка регулює поділ майна осіб, що проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно врахувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
З наведеного положення випливає ознака подружніх відносин: наявність факту ведення спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї, наявність усталених відносини, що притаманні подружжю, спільне проживання.
Майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об'єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб, як сім'ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об'єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.
Судом встановлено, що сторони дійсно мали сімейні стосунки з 1998 року, проте під час розгляду справи судом не встановлено наявність таких стосунків в період придбання спірного майна, суду не надано доказів придбання вказаного майна за спільні кошти, з пояснень сторін вбачається, що спірна квартира була придбана за кредитні кошти.
Суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , допитаних по справі, про проживання сторін однією сім'єю в період придбання спірного майна, оскільки з їх показань вбачається, що спілкування із сторонами мало епізодичний характер, проведення сторонами разом свят не є беззаперечним підтвердженням наявності стосунків, притаманних подружжю, показання зазначених свідків протирічать показанням інших свідків - ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , з яких вбачається, що сторони по справі перестали проживати однією сім'єю з 2004 року внаслідок конфлікту між ними, що за відсутності інших об'єктивних доказів ведення сторонами спільного господарства, наявності спільного бюджету, прав та обов'язків притаманних подружжю, позбавляє можливості суд покласти такі показання в основу судового рішення.
Жоден із допитаних судом свідків зі сторони позивача, беззаперечно не підтвердили факту проживання сторін у спірний період однією сім'єю з веденням спільного господарства, побуту та бюджету у зазначений період часу.
Факт реєстрації відповідача в спірній квартирі сам по собі не свідчить про наявність сімейних стосунків з відповідачем в період такої реєстрації, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Позивачем не надано допустимих доказів про придбання спірного майна внаслідок спільної праці та внаслідок проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу в період, упродовж якого було придбано спірне майно.
Посилання відповідача про належність їй спірного автомобіля суд сприймає критично, оскільки з матеріалів справи вбачається його придбання позивачем на підставі договору купівлі-продажу № 5141/2017/498291 від 14.06.2017 року за 345 800 грн. 00 коп. у гр. ОСОБА_6 (а.с. 95), пояснення відповідача про формальне оформлення зазначеного автомобіля на відповідача з огляду на наявність у позивача проблем із фіскальними органами та можливість звернення стягнення на придбаний автомобіль не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки неправомірна мета та недобросовісна поведінка позбавляють сторону права посилатися на такі обставини, як на підставу та умову надання захисту судом, вчинення такого правочину є формою зловживанням правом в розумінні ст. 13 ЦК України.
Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно підлягають скасуванню заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 10 березня 2021 року шляхом заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір, сплачений при поданні позову, стягненню з відповідача не підлягає.
Доказів на підтвердження судових витрат стороною відповідача не надано.
Заяви про подання доказів понесення судових витрат відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України сторонами подано не було.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 81, 89, 141, 158, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності на частку в спільному майні - відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 10 березня 2021 року, а саме - скасувати заборону будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 05.11.2021 року.
Головуючий: