Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 712/2829/21
Іменем України
08 листопада 2021 року м. Гребінка
Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Вітківського М.О.,
при секретарі Коваленко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка без технічної фіксації клопотання представника позивача адвоката Драченко В.В. про розподіл судових витрат для ухвалення додаткового рішення в цивільній справі №712/2829/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-
Заочним рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 12.10.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , безпідставно набуті кошти в сумі 33 595 (тридцять три тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять) 58 грн. та 1 871 (одна тисяча вісімсот сімдесят одна) 33 грн. процентів за користування безпідставно набутими коштами. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
13.10.2021 року на адресу суду засобами поштового зв'язку від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Драченко В.В. надійшло клопотання про розподіл судових витрат, посилаючись на положення ст. ст. 133,134,137,141 ЦПК України.
Зазначив, що в позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, сторона позивача заявила, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в ході розгляду вказаного спору в розмірі 5000 грн., та що докази понесення таких витрат будуть надані протягом п'яти днів за днем проголошення вступної та резолютивної частини.
Клопотання обґрунтовує тим, що 02.03.2021 року між Адвокатським об'єднанням «Право, бізнес і фінанси» та позивачем ОСОБА_1 було укладено Договір про надання правової допомоги №43-43. Згідно акту наданих послуг (детального опису робіт) №1 від 30.09.2021 року до Договору про надання правової допомоги №43-43 від 02.03.2021 року, клієнту надано юридичні послуги на які було витрачено 04 години 20 хвилин. Відповідно до п. 4.3 вказаного Договору, вартість послуг наданих адвокатом складає 1000 грн. 00 коп. за одну годину роботи, але не повинна перевищувати суму в розмірі 100 000,00 грн.
Вважає, що дії вчинені адвокатом в межах договору про надання правової допомоги №43-43 від 02.03.2021 року відповідають умовам узгодженим сторонами договору. ОСОБА_1 обґрунтовано поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 400,00 грн. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді першої інстанції, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.
Оскільки дане клопотання надійшло після винесення рішення по справі, тому суд вказані обставини під час ухвалення рішення не досліджував та відповідної оцінки не надав.
Разом з тим, 22.10.2021 на електронну пошту суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Драченко В.В. про розподіл судових витрат для ухвалення додаткового рішення в цивільній справі №712/2829/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів (а.с.123).
Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області 26.10.2021 року прийнято до провадження цивільну справу №712/2829/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів. Призначено судове засідання на 08 листопада 2021 року об 09 год 00 хв. (а.с.126,127).
У судове засідання 08.11.2021 року сторони не з'явилися, вони належним чином повідомлені, про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч.4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, дослідивши матеріали справи та матеріали клопотання, вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Встановлено, що представник позивача ОСОБА_1 адвокат Драченко В.В., відповідно до положень ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначено, що сторона позивача очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. та надав суду Договір про надання правової допомоги №43-43 від 02.03.2021 року укладений між Адвокатським об'єднанням «Право, бізнес і фінанси» та позивачем ОСОБА_1 (а.с. 20,21).
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Заочне рішення Гребінківського районного суду Полтавської області ухвалено 12.10.2021 року, тобто строк для подачі доказів не закінчився.
З матеріалів справи вбачається, що клопотання про розподіл судових витрат надіслано 04.10.2021 року, та зареєстрована судом 13.10.2021 року у строки передбачені передбачених положенням статті 141 ЦПК України (а.с.107-112).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Встановлено, що заочним рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 12.10.2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задоволено в повному обсязі (а.с.113-118).
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч.3 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу врегульовано Главою 63 Цивільного Кодексу України.
Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.
Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру таабо порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру таабо порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.
Згідно ч.4 ст. 263 ЦПУ України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування представником позивача надано: копію договору про надання професійної правничої допомоги №43-43 від 02.03.2021 року; акт №1 надання послуг (детальний опис робіт) до Договору про надання правової допомоги №43-43 від 02.03.2021 року; рахунок на оплату №100 від 30.09.2021 року до Договору про надання правової допомоги №43-43 від 02.03.2021 року на загальну суму 3 400 грн. 00 коп.; квитанція від 01.10.2021 року на оплату гонорару адвоката згідно акту №1 наданих послуг від 30.09.2021 року до Договору про надання правової допомоги №43-43 від 02.03.2021 року на суму 3 400 грн. платник ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами справи (а.с. 18-21, 107-111).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що витрати понесені позивачем на оплату послуг адвоката є співмірними та підтверджуються належними і допустимими доказами, таким чином вимога представника позивача ОСОБА_1 адвоката Драченка В.В. в стягненні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 400,00 грн. підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 15, 81, 133, 134, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», суд,-
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суддя М. О. Вітківський