Справа № 526/2477/21
Провадження № 1-кп/526/384/2021
08 листопада 2021 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Гадяч кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12021175560000273 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, не одружений, громадянин України, не працює, раніше судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України,
16 жовтня 2021 року ОСОБА_4 вирішив таємно викрасти качани кукурудзи, які росли на полі № ДВЖ 5320487501, яке перебуває у оренді ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» ВП «ім. Шевченка» та знаходиться на околиці с. Середняки Миргородського району. З вказаним мотивом та метою особистого збагачення, близько 09 год. 00 хв. ОСОБА_4 взявши з дому полімерні мішки, направився до вказаного поля. Прибувши у визначене місце, що знаходиться на відстані близько 400 м від домогосподарства ОСОБА_4 , останній діючи повторно, оскільки мав непогашену та незняту у встановленому законом порядку судимість за вчинення крадіжки та грабежу, діючи таємно, протиправно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, шляхом вільного доступу наламав з вказаного поля шість мішків качанів кукурудзи у кожухах загальною вагою 143 кг.
Вказані мішки з краденим майном ОСОБА_4 виніс з поля та збирався віднести до себе додому, але близько 13 год. 00 хв. його дії були помічені працівниками охорони ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» ВП «ім. Шевченка», а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які робили обхід. Вказані особи викликали працівників поліції та не дали ОСОБА_4 довести свій злочинний умисел до кінця.
Своїми зазначеними протиправними діями, що виразилися у замаху на вчинення крадіжки кукурудзи в качанах вагою 143 кг, ОСОБА_4 міг спричинити ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» ВП «ім. Шевченка», матеріальних збитків на суму 563 грн. 42 коп.
Суд визнає винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України і кваліфікує його дії як замах на крадіжку, вчинену повторно, тобто повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), які з причин, що не залежали від його волі, вчинив не всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, пояснив, що дійсно наламав кілька мішків кукурудзи на полі та був затриманий охоронниками підприємства.
Представник потерпілого ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, претензій до обвинуваченого не має.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України докази не досліджувались, так як фактичні обставини справи ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню стосовно тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються і при відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого.
З досудової доповіді органу пробації вбачається, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства щодо ОСОБА_4 оцінюється як середній.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданих збитків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Разом з цим, суд вважає необхідним в даному випадку врахувати роз'яснення п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", де зазначено, що призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або не призначення обов'язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. У кожному такому випадку суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч. 1 ст. 69 КК. При цьому необхідно враховувати не тільки мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні злочину, а й її роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій, тощо.
Беручи до уваги конкретні обставини справи, суд вважає за можливе при призначенні покарання застосувати відносно ОСОБА_4 положення ч.1 ст. 69 КК України, врахувавши в якості обставин справи, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину: щире каяття, добровільне відшкодування шкоди потерпілому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
За наведених обставин суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у вигляді громадських робіт за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, перейшовши до іншого більш м'якого основного виду покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень для досягнення мети покарання, зазначеної у ст. 50 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 2 ст.185 КК України та призначити покарання з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 80 годин громадських робіт.
Речові докази: кукурудзу в качанах вагою 143 кг - залишити ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» ВП «ім. Шевченка».
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуюча: ОСОБА_1