Справа № 156/935/21
Номер провадження: 3/156/518/21
Рядок статзвіту 327
04 листопада 2021 року смт Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М.О., в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Володимир-Волинського районного відділу поліції відділу поліцейської діяльності №1 (селища Іваничі) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , пенсіонера, -
за ч. 3 ст. 184 КУпАП,
Згідно протоколу серії ВАБ №628258 від 16 серпня 2021 року ОСОБА_1 05.08.2021 року о 13 год. 45 хв. в АДРЕСА_2 будучи матір'ю неповнолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 не вжила заходів щодо забезпечення необхідних умов виховання, а саме неповнолітній ОСОБА_2 викрав транспортний засіб (скутер «Хонда Діо» білого кольору). Чим порушив ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» та ч.3 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала частково та пояснила, що її син поїхав до свого батька ОСОБА_3 щоб назбирати яблук. Ввечері, він зателефонував і повідомив, що буде ночувати в будинку батька. Після чого на наступний день їй повідомили що її син викрав скутер. Події викрадення скутера їй не відомі, пізніше вона розпитувала свого сина на що він їй повідомив, що питався дозволу перед тим як брати кататись даний скутер. Сам потерпілий на даний момент не має претензій до її сина.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч.1 ст.251 КУпАП).
Відповідно до ст.256 КпАП України, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №628258 від 16.08.2021 року, за ч.3 ст.184 КУпАП України щодо ОСОБА_1 вбачається, що СЮП ВП Володимир-Волинського РВП Аліною Редькою в основу звинувачення ОСОБА_1 покладено те, що вона не вжила заходів щодо забезпечення необхідних умов виховання сина, а саме неповнолітній ОСОБА_2 викрав транспортний засіб (скутер «Хонда Діо» білого кольору)
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Так, об'єктом правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП України, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх; об'єктивна сторона правопорушення полягає в: 1) ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (ч.1) (формальний склад); 2) вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом (ч.3) (матеріальний склад); 3) діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, (ч.4) (матеріальний склад). Суб'єкт адміністративного проступку фізичні осудні особи батьки, або особи, що їх замінюють. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Частиною 3 ст.184 КпАП України передбачено відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Таким чином, судом встановлено, що у протоколі від 16.08.2021 року не розкрито об'єктивну сторону правопорушення, оскільки відповідальність за склад правопорушення, викладений у протоколі, передбачена частиною 4 статті 184 КУпАП, а саме вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність.
Також, як вбачається з протоколу від 16 серпня 2021 року адміністративне правопорушення було вчинене 05.08.2021 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , отже на час скоєння правопорушення йому не виповнилося ще чотирнадцяти років, однак за ч.3 ст.184 КУпАП передбачено відповідальність у разі вчинення адміністративного правопорушення особами від чотирнадцяти років.
Крім того, до матеріалів справи не долучено довідки про вартість викраденого скутера, що унеможливлює суд належним чином кваліфікувати дії ОСОБА_2 в залежності від вартості викраденого: адміністративна чи кримінальна відповідальність. Також, відсутня інформація про внесення відомостей до ЄРДР.
Враховуючи, що в суді не встановлено наявності складових та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, не вбачаю підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.184 КпАП України.
Крім того, суд зауважує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Оскільки, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції, «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Так, наприклад, у справі «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02) (п.39 рішення) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1ст.51 КпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням… (див. рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), від 21 лютого 1984 року, пп.52-54, Series A № 73; «Лауко проти Словаччини» (Lauko v. Slovakia), 2 вересня 1998 року, пп.56-59, Reports of Judgments and Decisions 1998-VI; та ухвалу щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» (Rybka v. Ukraine), заява №10544/03, від 17 листопада 2009 року). Той факт, що стягнення, застосоване до заявниці Тростянецьким районним судом, штраф було згодом замінено на зауваження, не може позбавити правопорушення, про яке йдеться, притаманного йому кримінального характеру.».
Тим більше «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.184 КУпАП, санкція якої передбачає стягнення у вигляді штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
При розгляді протоколу в суді не встановлено наявності складових та події адміністративного правопорушення, зокрема, відсутня об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, не розкрита суб'єктивна сторона правопорушення.
Виходячи з наведеного, вважаю, що в протоколі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КпАП України, а тому не вбачаю підстав для притягнення іі до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.184 КпАП України.
Так, пунктом 1 частини 1 ст.247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, суд враховує вимоги ч.1 ст.284 КУпАП, відповідно до якої за наслідками розгляду по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Отже, на підставі п.1 ст.247 КпАП України, провадження у даній справі підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КпАП України,
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.184 КУпАП у зв'язку із відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд.
Суддя М. О. Федечко