Єдиний унікальний № 334/6469/21 Головуючий в 1 інст. Козлова Н.Ю.
Провадження № 33/807/732/21 Доповідач в 2 інст. - Рассуждай В.Я.
Категорія: ст. 124 КУпАП
26 жовтня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду справу, за участю ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Литкіна А.П., за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Штабовенка Д.В. на постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 850,00 гривень, стягнуто судовий збір,
Згідно постанови суду першої інстанції, встановлено, що 18 серпня 2021 року о 16 годині 50 хвилин в м. Запоріжжя, по вулиці Кияшко, 32, водій транспортного автомобіля ЗАЗ 110308 д.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем JAC J2, д.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, травмовані відсутні.
В апеляційній скарзі сторона захисту не погоджується з вказаною постановою місцевого суду та вважає її такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Сторона захисту свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не звернув увагу, що ОСОБА_1 рухався по вул. Кияшко в районі будинку №32, з метою здійснити паркування біля магазину, виконував маневр лівого повороту, під час якого сталося зіткнення. Вказане підтверджується матеріалами справи.
Вказує, що ОСОБА_1 виконав вимоги п. 10.4, п. 9.4. ПДР України. Перед виконанням повороту завчасно подав сигнал покажчиком повороту та зайняв крайнє ліве положення з урахуванням ширини дороги.
Виконання вказаного призвело до повної зупинки автомобіля ОСОБА_1 через велику кількість зустрічного транспорту, якому надавалась перевага в русі.
Наголошує, що водій ОСОБА_2 , здійснюючи маневр обгону, порушив вимоги п. 10.1 ПДР України, оскільки він не міг виконувати вказаний маневр через те, що проїзна частина дороги в місці ДТП має лише по одній смузі руху в кожному напрямку.
Апелянт вважає, що саме дії водія ОСОБА_2 знаходяться в причинному зв'язку в ДТП.
Просить суд апеляційної інстанції, постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя скасувати, а провадження відносно водія ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Литкіна А.П., перевіривши матеріали адміністративної справи та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та ін.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що зазначених вимог закону суддя місцевого суду дотримався в повному обсязі, оскільки проаналізував усі докази у їх сукупності, та дав їм належну оцінку і встановив, за яких обставин трапилась вищевказана дорожньо-транспортна пригода.
Висновки суду, викладені в постанові щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованими і відповідають дослідженим доказам у справі, яким суддя надав відповідну правову оцінку.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого йому порушення вимог ПДР України, суд першої інстанції послався на письмові докази, які містяться в матеріалах справи, надавши їм належну правову оцінку.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №282639 від 18 серпня 2021 року, вбачається, що 18 серпня 2021 року о 16 годині 50 хвилин в м. Запоріжжя, по вулиці Кияшко, 32, водій транспортного автомобіля ЗАЗ 110308 д.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем JAC J2, д.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, травмовані відсутні. Вказаними діями, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1 ПДР України.
Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п.10.1 ПДР України підтверджується наступними доказами:
1) схемою місця ДТП (а.с.2), з якої вбачається місце зіткнення автомобілів та їх розташування відповідно до наближених об'єктів інфраструктур;
2) письмовими поясненнями потерпілого (а.с.3), в яких він вказав, що під час руху по вул. Кияшко, що у м. Запоріжжі, водій «Славути» здійснив різкий поворот вліво. Після вказаного сталось зіткнення;
3) письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с.4), в яких він вказав, що він намагався повернути ліворуч в сторону магазину. Для виконання вказаного маневру він пропустив автомобілі, які рухалися на зустріч. Потерпілого він бачив через дзеркало заднього виду. Під час виконання маневру ліворуч, він почув удар в ліву частину автомобіля;
4) фототаблицею місця ДТП (а.с.5), якою показано наочно механічні пошкодження автомобілів після ДТП;
5) відеозаписом події (а.с.15), з якого вбачається, що ОСОБА_1 під час здійснення повороту ліворуч допустив зіткнення з автомобілем потерпілого.
Враховуючи наведені докази, надаючи їм оцінки, суд апеляційної інстанції вважає, що районний суд правильно дійшов до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 є зв'язок між наслідками події.
Доводи сторони захисту, що сам потерпілий допустив порушення ПДР України, які знаходяться в причинному зв'язку між діями та наслідками пригоди, суд апеляційної інстанції відхиляє, з огляду на наступне.
Схема ДТП надає відомості, що ділянка дороги за вул. Кияшко, 32 не має дорожньої розмітки, світлофорів, дорожніх знаків пріоритету, зважаючи на такі особливості дорожньої обстановки і розмітки, суд наголошує, що в цьому випадку учасники дорожнього руху повинні бути особливо уважними та обережними, належно стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміну, як це встановлено Правилами дорожнього руху.
Водій ОСОБА_1 зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, повинен був бачити рух автомобіля потерпілого та відповідно реагувати на нього.
ОСОБА_1 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху повинен був переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а саме перед здійсненням цього маневру переконатися, зокрема, що транспорті засоби, які їхали позаду нього в тій же смузі руху, не розпочали обгін його автомобіля та/або не увімкнули сигнал про намір перестроювання ліворуч для здійснення обгону.
Вказаних вимог водій не виконав, що є має причинний зв'язок між його діями та наслідками у вигляді механічних пошкоджень автомобілів.
Зазначений висновок суду підтверджується, зокрема відеозаписом, яким вбачається, що водій ОСОБА_1 почав здійснювати маневр перед автомобілем потерпілого, який наближався до нього та не міг фізично здійснити гальмування або інші дії для уникнення зіткнення.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження у справі, в апеляційній скарзі не наведено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Вирішуючи питання про визначення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення, слід зазначити, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, вказано, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Тобто, адміністративному правопорушенню властиві такі загально-правові ознаки, як протиправність дій, суспільна шкідливість, винуватість, караність за порушення встановленого порядку.
Враховуючи матеріали справи та особу порушника, суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, що ОСОБА_1 будучи водієм та знаючи ПДР України, в супереч вимогам п.10.1 ПДР України скоїв зіткнення з автомобілем.
Тому адміністративне стягнення у виді штрафу, є тим стягненням, що відповідно до ст. 23 КУпАП, буде сприяти запобіганню вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень і розумінням на психологічному рівні, рівня тяжкості скоєного діяння.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Штабовенка Д.В., залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 334/6469/21