27.10.2021 Справа №607/18211/21 Провадження 1-кс/607/5982/2021 м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу - адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах потерпілого ОСОБА_4 на бездіяльність дізнавача СД Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області у кримінальному провадженні №12017210010004022 від 13.12.2017 та зобов'язання вчинити дії,
08.10.2021 до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області звернувся адвокат ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 зі скаргою на бездіяльність дізнавача СД Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області у кримінальному провадженні №12017210010004022 від 13.12.2017 та зобов'язання вчинити дії. В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_3 вказав, що 27.09.2021 ним було подано клопотання в порядку ст. 220 КПК України, яке станом на дату звернення зі скаргою, слідчим у кримінальному провадженні №12017210010004022 від 13.12.2017 не розглянуто, що не відповідає вимогам ст. 220 КПК України.
27.10.2021 в.о. начальника сектору дізнання Тернопільського РУП Тернопільської області ОСОБА_5 надіслав лист в якому вказав, що у секторі дізнання Тернопільського РУП Тернопільської області кримінальне провадження №12017210010004022 від 13.12.2017 за ознаками кримінального правопорушення - відсутнє.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 , після ознайомлення із вказаним листом, просив залишити без розгляду подану ним скаргу.
Заслухавши думку особи, яка подала скаргу, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №12017210010004022 від 13.12.2017, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Пунктами 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Зокрема, пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Водночас, згідно з ч.1 ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Положеннями ст.22 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Таким чином, положення ст. ст. 24, 303 КПК України передбачають право заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільця тимчасово вилученого майна, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, на звернення до слідчого судді під час досудового розслідування скаргою на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, і не несуть імперативний характер.
За наведених обставин, враховуючи відмову особи, яка подала скаргу - адвоката ОСОБА_3 від підтримання вищевказаної скарги, керуючись принципом диспозитивності та змагальності, слідчий суддя приходить до переконання, що непідтримання особою, яка подала скаргу, поданої нею скарги є її процесуальним правом, яке не суперечить нормам кримінально процесуального закону, а тому слідчий суддя приходить до висновку про можливість залишення скарги адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах потерпілого ОСОБА_4 на бездіяльність дізнавача СД Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області у кримінальному провадженні №12017210010004022 від 13.12.2017 та зобов'язання вчинити дії, без розгляду.
Керуючись ст.ст.22, 24, 26, 303, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Заяву адвоката ОСОБА_3 про залишення без розгляду поданої скарги - задовольнити.
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах потерпілого ОСОБА_4 на бездіяльність дізнавача СД Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області у кримінальному провадженні №12017210010004022 від 13.12.2017 та зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1