Справа № 3/593/519/2021
"04" листопада 2021 р. Суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Данилів О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції № 1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ НП України в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, - у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Інспектором СРПП ВП № 1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ НП України в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Макар Л.В. 14 серпня 2021 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 498376, з якого видно, що ОСОБА_1 14 серпня 2021 року, о 22год. 35хв., в м.Бережани Тернопільської області, на вул.Чорновола, керував транспортним засобом марки “ OPEL OMEGA“ із д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп"яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота) від проходження тесту на стан сп”яніння на місці зупинки, а також від проходження огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України. Дії ОСОБА_1 інспектором СРПП № 1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ НП України в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Макар Л.В. кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з”явився, надіслав суду своє письмове пояснення, у якому вказав, що він не визнає своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він за обставин, зазначених інспектором поліції у протоколі, транспортним засобом не керував, а лише на час приїзду патрульної поліції знаходився на місці водія в атомобілі, який не рухався. А так як в матеріалах адміністративної справи відсутні докази його вини просив провадження по справі закрити за відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Будучи присутнім в судовому засіданні захисник інтересів ОСОБА_1 - адвокат Сливінський О.В. пояснив, що він детально ознайомився із матеріалами адміністративної справи та долученими до неї відеофайлами, а тому вважає, що провадження у справі слід закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного. ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст.130 КУпАП, не визнає, пояснює, що не було необхідності його освідувати, оскільки він транспортним засобом не керував. Вказане підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом, із якого видно, що в той час, коли до його автомобіля під'їхав автомобіль патрульної поліції, він разом із своїми товаришами лише сидів в автомобілі та телефонував, однак автомобілем не керував. Зазначене можуть підтвердити присутні при складанні протоколу особи, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яких він просив допитати у якості свідків. Крім вказаного, просив суд при вирішенні справи по суті звернути увагу на те, що в матеріалах адміністративної справи відсутні докази, які би свідчили про те, що в діях
ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому просив провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Суд, вивчивши складений 14 серпня 2021 року інспектором СРПП № 1 Бережанського ВП старшим лейтенантом поліції Макар Л.В. протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 498376 та долучені до нього матеріали, взявши до уваги усні пояснення допитаного в судовому засіданні свідка, письмові пояснення ОСОБА_1 та долучений до матеріалів справи відеозапис, прийшов до висновку, що провадження по справі слід закрити, виходячи із наступного.
При винесенні рішення суд зазначає, що стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Статтею 1 КУпАП передбачено, що завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків. Обов”язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначені ст. 255 цього Кодексу.
Частиною першою ст. 130 КУпАП (в редакції діючій станом на 14 серпня 2021 року) передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто виходячи із норм даної статті для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.5 ПДР України, а саме: за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан
алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути лише тоді, коли належними та допустими доказами буде доведено в першу чергу факт керування нею транспортним засобом.
Під час розгляду вищевказаної справи про адміністративне правопорушення судом було досліджено такі докази:
- з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів видно, що у невстановлений день та час, у невстановленому місці ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд у зв'язку з виявленням ознак алкогольного сп'яніння: запаху алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. У вказаному акті підписи ОСОБА_1 відсутні, окрім цього в акті вказано, що огляд мав проводитись за допомогою алкотестера «Драгер 6810», однак номер спеціального технічного засобу не вказано.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення допитаний свідок ОСОБА_2 пояснив, що 14 серпня 2021 року він разом із ОСОБА_4 відпочивали в Бережанах на озері. Коли почало вечоріти, вони зібралися додому та з озера йшли в напрямку центру міста, щоб знайти таксі для того, щоб добратися додому до с.Лапшин. Дорогою до центру, навпроти магазину «Панда», вони побачили автомобіль “ OPEL OMEGA“Бурбели Володі, який також проживає у Лапшині, та подумали, що можливо з ним можна буде поїхати додому. Подзвонивши до нього на мобільний, вони дізналися про те, що він до ОСОБА_5 сьогодні не поїде, оскільки знаходиться в гостях у своєї сестри, однак сказав, що він зараз до них вийде і допоможе щось придумати. Через декілька хвилин ОСОБА_6 вийшов із будинку, навпроти якого була припаркована його машина. Він почав телефонувати до знайомих таксистів, однак не міг знайти таксиста, який би погодився їхати у такий час до ОСОБА_5 . В той час, коли вони присіли у його машину, а ОСОБА_7 знаходився на водійському сидінні при відкритому вікні і розмовляв по телефону, до їх транспортного засобу під'їхав автомобіль працівників поліції, які запропонували ОСОБА_7 вийти із машини та представити документи на автомобіль, а потім працівниками поліції також було запропоновано Володі Бурбелі продути алкотест. Бурбела документи на автомобіль показав, а від проходження тесту відмовився. Свідок стверджує, що в час, вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, а лише розмовляв по телефону, підстав проходити тест не було, бо він не їхав та навіть не планув їхати, він за їх проханням лише вийшов із будинку.
З досліджених під час розгляду справи про адміністративне правопорушення трьох відеозаписів, які містяться на оптичному диску, доданому до матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено:
- з відеозапису з назвою «00000_00000020210814224246_0014A» видно, що у ньому зафіксовані події 14 серпня 2021 року, о 22 год. 42 хв. в м. Бережанах на вул Чорновола навпроти магазину “Панда”. До припаркованого автомобіля ОСОБА_1 , в салоні якого перебувають троє мужчин, підходять працівники поліції, ОСОБА_1 сидить в автомобілі на водійському сидінні, розмовляє по телефону. Інспектор поліції вимагає вийти із автомобіля, останній виявляє незадоволення щодо вказаної вимоги, однак її виконує та виходить із автомобіля.
- з відеозапису з назвою «00000_00000020210814224428_0015A», зафіксовано події 14 серпня 2021 року, о 22 год. 44 хв., з якого видно, що поліцейські пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу Драгер, після відмови продуття Драгера останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі. Після того, як ОСОБА_1 відмовився від такої пропозиції, поліцейський роз'яснив ОСОБА_1 його права, та повідомив, що на останнього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1ст. 130 КУпАП;
-з відеозапису з назвою «00000_00000020210814230426_0016A» зафіксовано події 14 серпня 2021 року, о 22 год. 44 хв., з якого видно, що поліцейські дають підписати ОСОБА_1 складений ними протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130
КУпАП, однак ОСОБА_1 відмовився його підписати та відмовився давати письмові пояснення. Після чого інспектор поліції оголошує складений ним протокол.
Відповідно до абз. 3, 4 п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Згідно роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду, визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність протиправної винної дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що особою, яка склала адмінпротокол, не зафіксовано та суду не надано доказів самого факту керування ОСОБА_1 14 серпня 2021 року транспортним засобом, що є необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, однак суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з приписами ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» та «Шабельник проти України» неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати передбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Тобто, якщо уповноваженим органом не доведені підстави притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи.
Враховуючи те, що матеріали, які надійшли до суду щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 зазначеного адміністративного правопорушення, а тому суд приходить до висновку, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з вимогами ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
А так як особою, яка склала адмінпротокол, не зафіксовано та суду не надано доказів самого факту керування ОСОБА_1 14 серпня 2021 року транспортним засобом, а долучений до матеріалів справи відеозапис не доводить, а спростовує факт, зазначений поліцейським у складеному ним 14 серпня 2021 року протоколі, а також вказаний факт спростовано допитаним у судовому засіданні свідком, тому суд, дослідивши матеріали справи, оглянувши протокол серії ДПР18 № 498376 про адміністративне правопорушення від 14 серпня 2021 року, а також, беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази, які би свідчили про сам факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що вимагається ст. 130 КУпАП, тобто судом не здобуто належних та допустимих доказів, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, та недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, тому суд прийшов до висновку, що провадження по справі слід закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу вищевказаного правопорушення.
Така позиція узгоджується з висновком, зробленим апеляційним судом Тернопільської області у справі № 593/827/18 провадження № 33/789/250/18 від 07 серпня 2018 року.
Враховуючи обставини справи та керуючись Конституцією України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ст. ст. 7, 247, 251, 252, 283, 284, 289 КУпАП, суд, -
Закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Бережанського
районного суду Тернопільської області Данилів О.М.