12.10.2021 Єдиний унікальний номер 205/6133/21
Єдиний унікальний номер судової справи: 205/6133/2021
Номер провадження: 2/205/2816/2021
12 жовтня 2021 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення та розміру аліментів,-
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення та розміру аліментів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 26 липня 2002 року по 04 вересня 2007 року. Від сумісного подружнього життя мають дитину: неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем і знаходиться на її утриманні. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20.08.2007 року вирішено стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 463 грн. 00 коп. щомісячно, до його повноліття або зміни матеріального положення сторін, починаючи з 13 квітня 2007 року.
Позивач зазначає, що оскільки прожитковий мінімум для дитини відповідного віку збільшився то розмір та спосіб аліментів, визначений судом, підлягає зміні з твердої грошової суми на частку від заробітку. Також, зазначила, що, суми аліментів, яка була рішенням суду стягнута з відповідача на утримання дитини на теперішній час не вистачає, а добровільно сплачувати аліменти у зазначеному розмірі відповідач не бажає.
Таким чином, позивач звертається до суду та просить суд змінити спосіб та розмір стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20.08.2007 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з розміру 463 грн. 00 коп. щомісячно на 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня стягнення з дня подання до суду позовної заяви і до повнолітня дитини.
Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк подав відзив на позовну заяву.
Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач надав суду заяву, у якій позовні вимоги визнав, розгляд справи просив проводити без його участі.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.
З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, дослідивши матеріали справи, встановивши, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приймає визнання відповідачем позову і ухвалює за результатами рішення про часткове задоволення позову.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 26 липня 2002 року по 04 вересня 2007 року (а.с. 7, 9). Після реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_4 присвоєно прізвище ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 від 04.09.2007 року. Від сумісного подружнього життя мають дитину: неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії № НОМЕР_2 від 16.01.2009 року (а.с. 8).
Матеріалами справи також підтверджено, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20.08.2007 року вирішено стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 463 грн. 00 коп. щомісячно, до його повноліття або зміни матеріального положення сторін, починаючи з 13 квітня 2007 року (а.с. 10).
Судом також встановлено, що на час розгляду даної справи дитина проживає з позивачем і знаходиться на її утриманні, що підтверджується довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 254 від 13.07.2021 року (а.с. 11).
Доказів наявності аліментних зобов'язань відповідача перед іншими особами суду не надано. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.
Оскільки сторона позивача наполягає на неналежному виконанні відповідачем свого законодавче закріпленого обов'язку щодо утримання дитини, то суд доходить висновку, що між сторонами виник спір який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідних для розвитку дитини.
У національному законодавстві України право дитини на утримання, що також прямо кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття, знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За частинами першою, другою статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України, а саме мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В даному випадку суд виходить з того, що відповідач не відноситься до категорії непрацездатних осіб, має можливість самостійно визначати обсяг забезпечення себе роботою та відповідно отримання доходів від такої роботи, інших осіб на утриманні не має.
За частинами першою, другою статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Суд враховує п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, в якому судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених у ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України якщо після набрання рішенням законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
За таких обставин, враховуючи збільшення прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, рівність обов'язку батьків щодо утримання дітей, матеріальне становище сторін, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є наявними підстави для задоволення позовних вимог та зміну способу стягнення визначених раніше судом аліментів, а саме з 463 грн. 00 коп. до 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання чинності рішення суду і до повнолітня дитини.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зміни розміру та способу стягнення аліментів саме з дня подачі позовної заяви до суду, оскільки зміна способу стягнення аліментів наступає з набранням рішенням суду законної сили.
Аналогічну правову позицію викладено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», де зазначено, що у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.
З огляду на вищенаведене, суд вважає позов таким, що підлягає лише частковому задоволенню.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI позивач звільнена від сплати судового збору, такий обов'язковий платіж підлягає стягненню з відповідача відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, в дохід держави в розмірі 908 грн. 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 24, 55, 180-184, 192 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення та розміру аліментів - задовольнити частково.
2. Змінити розмір та спосіб стягнення стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина, визначений рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20.08.2007 року.
3. Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) батька, щомісячно, але не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.
4. В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.
5.Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Це рішення є підставою відкликання виконавчого листа № 2-2024/2007, виданого на підставі рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 серпня 2007 року, з компетентного органу ДВС.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Д.В. Мовчан