Справа № 178/1316/21
03 листопада 2021 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Берелет В.В.,
секретаря Кирсань Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП№6 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровської області Юріва Олександра Васильовича про скасування постанови, -
Позивач звернувся до суду з цим позовом, посилаючись, що постановою по адміністративний справі від 13 серпня 2021 року, винесеною відповідачем на нього за ч.1 ст.121 КУпАП накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн. Згідно постанови 13 серпня 2021 року о 20 год.00 хв. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ-21011, номерний знак НОМЕР_1 , по вул.Центральній в смт.Кринички Криничанського району, порушив ПДР України, а саме не працювали зовнішні світлові прилади (правий стоп-сигнал). Непогоджуючись з тим, що він порушив ПДР, просить визнати протиправною та скасувати постанову БАБ №030994 від 13 серпня 2021 р. винесену інспектором інспектора СРПП ВП№6 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровської області Юрівим О.В. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн., справу про адміністративне правопорушення відносно нього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУАП - провадженням закрити.
Відповідач відзив суду не надав, згідно заяви просить слухати справу без його участі, рішення винести згідно з законом.
Дослідивши та перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що згідно постанови від 13 серпня 2021 року о 20 год.00 хв. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ-21011, номерний знак НОМЕР_1 , по вул.Центральній в смт.Кринички Криничанського району, порушив ПДР України, а саме не працювали зовнішні світлові прилади (правий стоп-сигнал).
Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальними правилами ст.33КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 268 КУпАП передбачає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
У відповідності до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 1ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Законом України «Про Національну поліцію» та «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (надалі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395, передбачена можливість застосовувати відеофіксацію обставин правопорушення, в тому числі використовувати відеорегістратори.
Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів скоєння позивачем правопорушення, обставини якого викладені в оскарженій постанові. Сам позивач факт здійснення правопорушення заперечує, є підстави для задоволення позову. Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач суду не надав, доводи позивача, якими він заперечує постанову, не спростував. Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.
Відповідно до ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того, суд зазначає, що за приписами ст.2 КАС України, які фактично визначають вимоги зокрема до рішень суб'єктів владних повноважень, визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення.
Суд враховує, що приписами ч. 2 ст. 77 КАС України, саме на відповідача покладено обов'язок довести правомірність прийнятого ним рішення.
Між тим, як видно з матеріалів справи, відповідач в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав суду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення.
Також суд звертає увагу, що працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання, відтак, враховуючи те, що відповідач мав можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описане в оскаржуваній постанові, однак до суду належних доказів правопорушення не надав, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути визнана обґрунтованою.
Інші належні докази на підтвердження наведених в постанові про адміністративне правопорушення обставин сторонами не подані, в матеріалах справи відсутні. З цього приводу суд зазначає, що звинувачення не може ґрунтуватися лише на обставинах, викладених суб'єктом владних повноважень у своєму рішенні.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283, 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до викладених обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Керуючись ст. ст. 19, 20, 77, 159, 160, 244-246, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП№6 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровської області Юріва Олександра Васильовича про скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову БАБ №030994 від 13 серпня 2021 р. винесену інспектором інспектора СРПП ВП№6 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровської області Юрівим Олександром Васильовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн.
Справу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУАП - провадженням закрити.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено 08 листопада 2021 року.
Суддя:
В. В. Берелет