Справа № 2-2820/11
Провадження № 6/204/174/21 р.
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
21 жовтня 2021 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Самсонової В.В.
за участю секретаря Зайченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент», зацікавлені особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред'явлення,-
До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред'явлення. В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23.02.2012 року у цивільній справі № 2-2820/11 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8/2007/980-К/7954-ПП від 07.12.2007 року було задоволено. Згідно договору № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 року, право вимоги за кредитним договором № 8/2007/980-К/7954-ПП від 07.12.2007 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінасгруп». В той же час, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінасгруп», згідно Договору № GL48N718070_blank_01, про відступлення прав вимоги від 30.09.2020 року, відступив право вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент». Звертає увагу суду, що причини пропуску є поважними, оскільки ТОВ «Брайт інвестмент» не могло раніше знати про пропуск строків для подачі виконавчого листа № 2-2820/2011 та про те, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ПАТ КБ «Надра» взагалі не звертався до Державної виконавчої служби, оскільки первісний кредитор - ПАТ КБ «Надра» відступив права вимоги на користь ТОВ «Брайт інвестмент», разом з усіма додатками до нього. Вищезазначені обставини унеможливлювали вчинення процесуальних дій у визначений законом та судом строк та виникли об'єктивно незалежно від волі ТОВ «Брайт інвестмент», а нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків працівниками попередніх кредиторів, які не передали усі матеріали кредитної справи, заявник не може.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в самій заяві про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред'явлення директор ТОВ «Брайт інвестмент» Кириченко О.М. вказав, що заяву підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.
Інші сторони в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомили.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено у судовому засіданні, заочним рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2012 року у цивільній справі № 2-2820/2011 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № 8/2007/980-К/7954-ПП від 07 грудня 2007 року в сумі 26687 грн. (двадцять шість тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 88 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 266 грн. 88 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120 грн. 00 коп., а всього 386 (триста вісімдесят шість) грн. 88 коп. (а.с. 39-41).
Вказане рішення суду скасоване не було і набрало законної сили 03 квітня 2012 року.
На підставі цього рішення суду, Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська було видано відповідний виконавчий лист.
Стягувачем за зазначеним виконавчим документом є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра».
При цьому, 05.08.2020 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором № 8/2007/980-К/7954-ПП від 07.12.2007 року (а.с. 66-71).
Крім цього, 30.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» укладено договір № GL48N718070_blank_01, про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого, останній набув право вимоги за кредитним договором № 8/2007/980-К/7954-ПП від 07.12.2007 року (а.с. 72-76).
Тому, заявник просив замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника - Товариством з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» у виконавчому листі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Так само частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Таким чином, заміна кредитора відбувається й поза межами виконавчого провадження, зокрема у разі відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Тому, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи зазначене, та обставина, що виконавче провадження ще не відкривалось, не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви, оскільки після набрання рішенням суду законної сили змінився стягувач, а тому не замінивши такого стягувана, немає особи, яка в силу закону може просити про видачу виконавчого листа та про відкриття провадження по справі.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що право вимоги у вищевказаній справі перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент».
Так, відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно же з ч. 3 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Законом чи укладеним між первісним стягувачем і ОСОБА_1 кредитним договором № 8/2007/980-К/7954-ПП від 07 грудня 2007 року, не встановлено, що кредитор (стягувач) у зобов'язаннях, що між ними виникли, не може бути замінений іншою особою, а доказів зворотного суду не представлено.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Зокрема, відповідно до договорів від 05.08.2020 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги та від 30.09.2020 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» № GL48N718070_blank_01, про відступлення прав вимоги, вчинені у такій самій формі, що і правочини, на підставі якого виникло зобов'язання (кредитний договір № 8/2007/980-К/7954-ПП від 07 грудня 2007 року).
Таким чином, є всі підстави для задоволення заяви і заміни стягувача з - Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» у виконавчому листі по цивільній справі № 2-2820/2011.
Заявник також просив поновити строк пред'явлення даного виконавчого листа до виконання.
Відповідно же до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Крім того, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Аналогічні положення мають ч. ч. 4, 8 ст. 10 ЦПК України, згідно яких суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.
Так, Європейський суд з прав людини при здійсненні правосуддя, зокрема у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, у п. 40 зазначає, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.
Також, Європейським судом з прав людини було постановлене «пілотне» рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (YuriyNikolayevichIvanov v. Ukraine) від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04, де Суд зазначає, що ця справа стосується існуючої проблеми, яка постійно нагадує про себе, породжуючи порушення Конвенції, які найчастіше виявляє Суд у справах проти України; більше ніж половина рішень, винесених Судом у справах проти України, стосуються питання тривалого невиконання остаточних судових рішень, відповідальність за які несуть органи влади України.
Окрім того, Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях зазначав, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог.
У зв'язку з вищевказаним, суд вважає необхідним застосувати у даних правовідносинах вищевказану практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З урахуванням вищевказаних обставин, суд вважає можливим визнати причини пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання поважними та поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» строк для пред'явлення до виконання виконавчих листів, виданих по заочному рішенню Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2012 року у цивільній справі № 2-2820/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № 8/2007/980-К/7954-ПП від 07 грудня 2007 року в сумі 26687 грн. (двадцять шість тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 88 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 266 грн. 88 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120 грн. 00 коп., а всього 386 (триста вісімдесят шість) грн. 88 коп. - протягом року з дати набрання законної сили даною ухвалою суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 512, 513, 516 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 10, 12, 13, 18, 76, 77, 81, 182-183, 258-261, 352-355, 433, п. 17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент», зацікавлені особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред'явлення - задовольнити в повному обсязі.
Замінити стягувача з - Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» у виконавчому листі по цивільній справі № 2-2820/2011.
Визнати причини пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання поважними та поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» строк для пред'явлення до виконання виконавчих листів, виданих по заочному рішенню Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2012 року у цивільній справі № 2-2820/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № 8/2007/980-К/7954-ПП від 07 грудня 2007 року в сумі 26687 грн. (двадцять шість тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 88 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 266 грн. 88 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120 грн. 00 коп., а всього 386 (триста вісімдесят шість) грн. 88 коп. - протягом року з дати набрання законної сили даною ухвалою суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ч. 2 ст. 261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день складення її повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Самсонова