Справа № 203/4625/21
1-кс/0203/2786/2021
05 листопада 2021 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
адвоката - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі клопотання процесуального керівника прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новоюлівка Софійського
району Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого,
маючого на утриманні двох малолітніх дітей, поліцейського ВРПП Криворізького РУП
ГУНП в Дніпропетровській області, старшого сержанта поліції, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 , фактично
мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, заявлене у рамках кримінального провадження №42021040000000493,-
Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі), ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021040000000493, відомості за яким внесено до ЄРДР з правовою кваліфікацією за ч.ч.1,3,4 ст.368 КК України, за фактом вимагання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах працівниками поліції, у складі організованої групи, з фізичних осіб та суб'єктів підприємницької діяльності.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.
Досудовим розслідуванням встановлено, що працівники відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області за попередньою змовою, вимагають та отримують щомісячну неправомірну вигоду від суб'єктів підприємницької діяльності за безперешкодне здійснення підприємницької діяльності при здійсненні транспортних перевезень на території Криворізького району Дніпропетровської області. Крім того, вимагають та отримують неправомірну вигоду, під час виконання своїх службових обов'язків, з фізичних осіб за не притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, в серні 2021 року поліцейський відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 діючи умисно з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, шляхом примушування місцевих жителів - суб'єктів підприємницької діяльності до надання йому неправомірної вигоди, шляхом застосування до них заходів психологічного насильства, а також з метою спонукання надання йому щомісячної винагороди за не перешкоджання вантажним перевезенням та не складання адміністративних протоколів за порушення ПДР.
23.09.2021 року о 13:46 г., ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання на території домоволодіння без реєстраційного номеру садового товариства «Озерний» біля с.Незалежне, Криворізького району, реалізуючи свій злочинний намір на одержання неправомірної вигоди , у корисливих особистих інтересах, одержав для себе неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 400 доларів США від громадянина ОСОБА_6 , як щомісячний платіж за не перешкоджання вантажним перевезенням та не складання адміністративних протоколів за порушення ПДР.
Крім того, 03.11.2021 року в період часу з 10:00 г. по 10:10 г., ОСОБА_5 , перебуваючи біля будівлі №19 по вул.Магістральній м.Кривого Рогу, повторно реалізуючи свій злочинний намір на одержання неправомірної вигоди, поєднаний з вимаганням, діючи умисно, використовуючи своє службове становище у власних інтересах, з корисливих мотивів, одержав для себе неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 10000 грн. від громадянина ОСОБА_6 , як щомісячний платіж за не перешкоджання вантажним перевезенням та не складання адміністративних протоколів за порушення ПДР.
03.11.2021 року ОСОБА_7 було затримано в порядку ст.208 КПК України та 04.11.2021 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
В наданому клопотанні прокурор просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з визначенням застави в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та, в разі її внесення, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на відсутність та недоведеність прокурором зазначених в клопотанні ризиків, передбачених ст.177 КПК України. В зв'язку з цим, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, які раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений та має на утриманні двох малолітніх дітей, просили відмовити в задоволенні клопотання слідчого, застосувавши до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, В разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили зменшити розмір застави.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів останніх є запобіжні заходи.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, визначені ст.178 КПК України.
Розглядаючи питання обгрунтованості підозри, як підстави для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що наявність обгрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач може зробити висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. На даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Надані до клопотання матеріали кримінального провадження, а саме: заяви, пояснення та протоколи допиту свідків за фактами вимагання неправомірної винагороди; протоколи за результатами проведення оперативно-технічних заходів та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо-відео контролю особи, протоколи огляду грошових коштів; в достатній мірі свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 КК України та про наявність обгрунтованої підозри у його вчиненні ОСОБА_5 .
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує вік підозрюваного, що останній одружений, має на утримання двох малолітніх дітей, раніше не судимий та має постійне місце проживання.
Поряд з цим, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 на підставі достатніх доказів повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна.
Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення може бути мотивом та підставою для вчинення підозрюваним дій з переховування від органів досудового розслідування та суду і є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків такого переховування.
Також слідчий суддя враховує, що відповідно до матеріалів кримінального провадження та пред'явленої підозри ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 КК України, що полягало у неодноразовому отриманні неправомірної винагороди, що може свідчити про наявність ризиків вчинення ним аналогічних злочинів.
Крім того, слідчий суддя приймає до уваги, що на теперішній час у кримінальному провадженні не проведено всіх необхідні слідчі та процесуальні дії, спрямовані на виявлення та фіксування всіх обставин вчиненого злочину, а також, що підозрюваний, будучі обізнаним про обставини кримінального провадження та особу свідків, може впливати на останніх з метою зміни ним своїх свідчень.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя також враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Не будучи обмеженим у спілкуванні із підозрюваними та свідками підозрюваний, ознайомившись зі змістом показань свідків, протоколи допиту яких є у додатках до клопотання про застосування запобіжного заходу, матиме можливість впливати на них для зміни та обсягу показань з метою уникнути кримінальної відповідальності.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків вчинення підозрюваним дій, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України та про неможливість запобігання вказаним ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого, на даному етапі досудового розслідування, застосуванням до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
А тому, з метою запобігання вказаним ризикам, забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, необхідним запобіжним заходом, який має бути застосований до підозрюваного, є тримання під вартою.
Частиною 3 ст.183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також абз.2 ч.5 ст.182 КПК України визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Слідчий суддя враховує, що розмір застави повинен бути помірним для підозрюваного, але, поряд з цим, повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої її застосовано, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на це, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, розміру завданих збитків, майнового та сімейного стану підозрюваного, даних про особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до абз.2 ч.5 ст.182 КПК України в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454000 грн.
Також на підозрюваного у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України слід покласти на строк до 30.09.2021 року обов'язки, передбачені п.п.1,2,3,4,8 ч.5 вказаної статті.
Строк запобіжного заходу рахувати з моменту затримання підозрюваного в порядку ст.208 КПК України.
Керуючись ст.ст.176-178,182,183,184,193,194,196,197 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання процесуального керівника прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на строк до 01 січня 2022 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених кодексом, у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, тобто в сумі 454000 грн.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 01 січня 2022 року наступні обов'язки:
- прибувати за викликами слідчого, процесуального керівника прокуратури або суду;
- не відлучатися із місця постійного проживання або перебування без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні №42021040000000493;
- здати на зберігання до Головного Управління ДМС в Дніпропетровській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1