Справа № 459/2106/20 Головуючий у 1 інстанції: Отчак Н.Я.
Провадження № 22-ц/811/1810/21 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
Категорія: 12
02 листопада 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого - судді Ніткевича А.В.
суддів Бойко С.М., Копняк С.М.
секретаря Жукровської Х.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Львівського апеляційного суду в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 09 квітня 2021 року в складі судді Отчак Н.Я. у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області, Червоноградської міської ради Львівської області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державної архітектурно-будівельної інспекції України, про визнання самочинно добудованого (реконструйованого) балкону приналежністю квартири, -
встановив:
У липні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів Виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області, Червоноградської міської ради Львівської області, з урахуванням уточненої позовної заяви від 09.10.2020 просив визнати самочинно добудований (реконструйований) балкон площею 12,7 кв.м. (розміром 8,56м х 1,85м) приналежністю квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вимоги обґрунтовував тим, що йому на праві власності належить дана квартира, і з метою покращення житлових умов здійснив реконструкцію такої шляхом добудови балкону.
Зазначив, що проведення будівництва балкону не порушило прав третіх осіб, також відсутнє порушення будівельних норм та правил. З огляду на наведене, просив визнати такий балкон приналежністю квартири.
Оскаржуваним рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 09 квітня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області, Червоноградської міської ради Львівської області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання самочинно добудованого (реконструйованого) балкону приналежністю квартири - відмовлено.
Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі зазначає, що з таким рішенням категорично не згідний, вважає незаконним, необґрунтованим та несправедливим, винесеним з грубим порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що у відповідності до ст.ст. 374, 376 ЦПК України є підставою для скасування такого.
В обґрунтування вимог покликається на те, що при ухваленні рішення судом неповно з'ясовано та жодним чином не взято до уваги належні докази про технічний стан добудованого балкону, його придатність до подальшої експлуатації та найголовніше безпечність у використанні з врахуванням інтересів інших осіб, які дають підстави для задоволенні позову.
Згідно із звітом про проведення технічного обстеження від 16 березня 2021 року, який виконаний ФОП ОСОБА_2 , встановлено відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації конструкцій квартири АДРЕСА_2 , з добудованим (розширеним) балконом в житловому будинку АДРЕСА_3 . Виконані роботи по розширенню балкону проведені з дотриманням технологічних процесів у будівництві та із сертифікованих матеріалів.
Крім того, висновком від 23 червня 2020 року «Про відповідність збудованого об'єкта державним будівельним нормам і правилам» встановлено що архітектурно-планувальні рішення реконструкції квартири АДРЕСА_2 відповідають вимогам ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», санітарним та пожежним нормам і правилам. Таким чином вважає, що легалізація балкону є можливою.
Окрім того, звертає увагу на те, що його права були порушені відповідачем - Червоноградською міською радою Львівської області, яка не визнала за ним остаточне право власності на добудову (реконструйований) балкон, а спонукала звернутись до суду з метою визнання добудованого (реконструйованого) балкону приналежністю квартири.
Той факт, що його права були порушені відповідачем в аспекті невизнання ним в позасудовому порядку права на добудований (реконструйований) балкон засвідчується наданим до суду рішенням виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області №206 від 24.10.2019 року, яким відповідач без будь яких підстав, заборонив улаштування нових і розширених існуючих балконів та лоджій, утеплення існуючих балконів і лоджій, улаштування нових і розширення існуючих віконних і дверних прорізів.
Більше того, суду надано лист виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області про відмову у наданні дозволу на приватизацію добудованого балкону, який в цілому, також свідчить про невизнання відповідачем його права на добудований балкон та унеможливлення визнання на нього права власності у будь який позасудовий спосіб.
Просить скасувати рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 09 квітня 2021 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Учасники справи позивач ОСОБА_1 , представники відповідачів виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області, Червоноградської міської ради Львівської області, представник третьої особи Державної архітектурно-будівельної інспекції України, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, не повідомили суд про причину неявки.
На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з'явилися.
За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги виходячи з такого.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Частиною 6 цієї ж статті визначено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судом встановлено, що згідно із копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №165677645 від 07.05.2019, та копією договору купівлі-продажу квартири від 07.05.2019, позивачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 44, 7 кв.м, житловою площею - 27,2 кв.м., яка складається з двох житлових кімнат, кладової, кухні, коридору, санвузла.
Як вказано у технічному паспорті на дану квартиру від 08.01.2020, позивач здійснив реконструкцію цієї квартири шляхом добудови балкону площею 12,7 кв.м. (розміром 8,56 м. х 1,85 м.) без дозвільних документів.
Згідно із копією звіту про проведення технічного обстеження, затвердженого ФОП ОСОБА_2 від 16.03.2020, за результатами проведеного візуального обстеження приміщень квартири АДРЕСА_2 , встановлено відповідність квартири вимогам надійності і безпечної експлуатації. Виконані роботи по розширенню балкону проведені з дотриманням технологічних процесів у будівництві та із сертифікованих матеріалів.
Відповідно до висновку ФОП ОСОБА_3 від 23.06.2020, реконструйована квартира АДРЕСА_2 відповідає будівельним нормам і правилам, висновок підготовлений з метою визначення можливості легалізації самочинно проведеної реконструкції та надання рекомендацій щодо можливого усунення порушень у разі виявлення відхилень від будівельних норм і правил. Архітектурно-планувальні рішення реконструкції даної квартири відповідає вимогам ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», санітарним та пожежним нормам і вимогам. Фактичні розміри балкону 1,85x8,56м., згідно візуального огляду балкону і квартири, звіту про проведення технічного обстеження від 16 березня 2020 року, за результатами обстеження квартири, дають можливість вважати легалізацію можливою.
Листом виконавчого комітету Червоноградської міської ради Червоноградського району Львівської області №3/13-1304/2-16 від 10.02.2021, позивачу відмовлено у наданні дозволу на приватизацію закінченого самовільним будівництвом балкону площею 12,7 кв.м. до квартири АДРЕСА_2 , оскільки порушене ним питання суперечить вимогам ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» та роз'ясненням Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.08.2019. Окрім цього зазначено, що здійснене позивачем самочинне будівництво є прибудовою до багатоквартирного житлового будинку, а не балконом, оскільки прибудову збудовано на земельній ділянці (прибудинковій території) шляхом влаштування залізобетонних стійок з фундаментами, монолітної плити перекриття, огороджуючих стін з утепленням та віконними конструкціями, а також утепленої покрівлі даху з дерев'яних конструкцій.
Розглядаючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач в позові не вказав, у чому полягає порушення, не визнання або оспорення відповідачами цивільного права позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду. Із поданих позивачем доказів, суд не вбачав підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на таке.
Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Пунктом 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових приміщень відповідно до статей 100 і 152 ЖК УРСР.
Згідно із ст. 152 ЖК УРСР, виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.
Відповідно до положень ст.1 54 ЖК УРСР, виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів здійснюють контроль за утриманням будинків (квартир), що належать громадянам.
Таким чином, переобладнання з втручанням в несучі конструкції будинку і прийняття в експлуатацію переобладнаних квартир проводиться з дозволу і за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування чи органу державної влади.
Матеріалами справи встановлено, що відповідні дозволи у позивачів відсутні.
Крім того, відповідно до ДБН 3.2-2-2009, діючого на момент виникнення правовідносин, при проектуванні реконструкції житлових будинків допускається зміна їх фасадів, яка повинна носити системний характер, єдиний для всього будинку, а також улаштування вхідних груп до вбудованих (прибудованих) приміщень тільки за архітектурно-планувальними завданнями.
При проектуванні реконструкції, капітальних ремонтів і перепланувань окремих квартир заборонено: утеплення і скління існуючих балконів і лоджій; улаштування нових і розширення існуючих балконів і лоджій, їх скління; улаштування нових віконних прорізів і розширення існуючих віконних і балконних прорізів; зміна форм і кольорів віконних рам і балконних дверей».
Прийняття в експлуатацію збудованих об'єктів нерухомого майна, відбувається за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта спеціально уповноваженим органом в сфері містобудування та архітектури.
В свою чергу, рішенням виконавчого комітету Червоноградської міської ради №206 від 24.10.2019 «Про встановлення режиму експлуатації, реконструкції, капітального ремонту, перепланування будинків на території Червоноградської міської ради», заборонено при експлуатації, реконструкції, капітальному ремонті, переплануванні будинків,окремих квартир та нежитлових приміщень в багатоквартирних будинках: улаштування нових і розширення існуючих балконів і лоджій; утеплення існуючих балконів і лоджій; улаштування нових і розширення існуючих віконних і дверних прорізів.
Листом Департаменту ДАБІ у Львівській області №1013/3-414-20 від 29.12.2020, позивачу роз'яснено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, зокрема зазначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів передбачено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», що затверджений постановою КМУ від 13.04.11р. №461 (зі змінами в редакції Постанови №367 від 27.03.2019), а саме згідно із п.10 такого у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта.
Зазначено, що замовник має право подати до відповідного органу ДАБК через ЦНАП або через електронний кабінет, або засобами поштового зв'язку до ЦНАП, декларацію про готовність до експлуатації самочинно збудованого об'єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Не може бути застосовано правила статті 376 ЦК Українипри вирішенні справ за позовами: про визнання права власності на самочинно переобладнані квартири в багатоквартирних будинках різних житлових фондів, оскільки такі правовідносини врегульовано іншими нормами законодавства, зокрема статтею 383 ЦК та відповідними нормами Житлового кодексу України щодо власників квартир; про визнання права власності на самочинно збудовані тимчасові споруди; про визнання права власності на самочинно збудовані приналежності до основної речі (ганок, веранда, мансарда тощо).
У розумінні частини першої статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об'єкт, а й об'єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об'єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки внаслідок таких дій об'єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності. Усі об'єкти нерухомого майна, які зведені після одержання акта приймання в експлуатацію, незалежно від того, значились вони до одержання акта приймання в проектній документації чи ні, вважаються самочинними. При цьому за змістом частини першої статті 376 ЦК України правила про самочинне будівництво і його наслідки поширюються на всі випадки будівництва (реконструкції) всіх типів будівель, споруд та іншого нерухомого майна. Наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього як на об'єкт нерухомості (частина друга статті 376 ЦК України).
Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року у справі № 209/3664/15-ц (провадження № 61-1284св18)
За загальним правилом, кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разійого порушення, невизнання або оспорювання (частина першастатті 15 ЦК України).
Звернення до суду з позовом з приводу самочинного будівництва має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Встановивши, що балкон добудовано до квартири без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, тому вважати, що будівництво такого є правомірним, підстав немає, оскільки вважається збудоване самовільно.
У справі відсутні дані щодо дотримання позивачем визначеної чинним законодавством процедури прийняття в експлуатацію побудованого (реконструйованого) нерухомого майна та порядку проведення державної реєстрації і оформлення права власності на нього, а суд не може підміняти собою органи державної влади, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстрацію права власності на нерухоме майно та введення його в експлуатацію.
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд в складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 липня 2021 року в справі № 459/3546/19.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання добудованого балкону (лоджії) приналежністю квартири АДРЕСА_2 , правильно акцентувавши увагу позивача на те, що вданому випадку має місце пред'явлення позову про визнання самочинно добудованого (реконструйованого) балкону приналежністю квартири, щоб спростити чи уникнути встановленої законодавством процедури оформлення права на це майно.
Мотиви апеляційної скарги про те, що роботи по розширенню балкону проведені з дотриманням технологічних процесів у будівництві та із сертифікованих матеріалів, реконструкція квартири АДРЕСА_2 відповідає вимогам ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», санітарним та пожежним нормам і правилам, а тому легалізація балкону є можливою, колегія суддів відхиляє, оскільки без додержання процедури прийняття в експлуатацію побудованого (реконструйованого) нерухомого майна, визнати добудований балкон приналежністю квартири, підстав немає.
Інші доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують. Підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року у справі «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), пункти 37, 38 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1997 року у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Керуючись ст.ст. 372, 374, 375, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 09 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне судове рішення складено 02 листопада 2021 року.
Головуючий А.В.Ніткевич
Судді: С.М. Бойко
С.М.Копняк