13.10.2021 Справа №607/18410/21
13 жовтня 2021 року м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., при вирішенні питання про прийняття заяви ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Тернопільській області про визнання права на інформацію порушеним, зобов'язання вчинити дії та визнання бездіяльності протиправною, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Тернопільській області, в якому просив: визнати його право на інформацію на звернення порушеним, визнати винним та притягнути відповідача до адміністративної відповідальності за ст. 212-3 КУпАП; визнати порушеним його право на інформацію та на звернення щодо повідомлення згідно ст. 11 «Одержання електронних документів» Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»; зобов'язати відповідача надати повідомлення; визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати останнього здійснити реєстрацію запиту від 21 лютого 2021 року; надати запитувану інформацію, копію надходження з відміткою про реєстрацію, вхідним штампом та реєстраційним індексом.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 21 лютого 2021 року на електронну адресу відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , надійшов його запит на інформацію із темою «Грошові перекази». Вказаним запитом запитується інформація про товари та послуги, про фінансовий стан відповідача, розпорядження коштами державної організації, інформаційну довідку про всі грошові перекази, транзакції, факти їх направлення суб'єктам надання вторинної допомоги. Зазначає, що запити на інформацію підлягають до реєстрації у день надходження або не пізніше наступного дня, якщо документ надійшов у неробочий час. Крім того, відповідач згідно з вимогами ст. 11 «Одержання електронних документів» повинен надати повідомлення-підтвердження про отримання запиту. Позивач вважає, що відповідач приховує запитувану ним інформацію, не надає копії надходження з вхідним штампом, повідомлення про одержання, не реєструє вказані надходження (кожен як окремий документ), що свідчить про односторонню відмову відповідача від виконання взятих на себе зобов'язань, чим порушує права позивача. Посилаючись на наведене, просить задовольнити позов.
Ознайомившись із вказаною заявою, вважаю, що у відкриті провадження слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до вимог ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Згідно з вимогами ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
ОСОБА_1 звернувся в Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області із позовом до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Тернопільській області, з посиланням на порушення відповідачем його права на доступ до інформації. Вказаний позов зареєстрований як цивільна справа.
Метою Закону України «Про доступ до публічної інформації» є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація ? це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
В силу вимог ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації», рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації (п. 7 ч. 1 ст. 19 КАС України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Із місту позову вбачається, що спір між сторонами виник з приводу ненадання відповіді на запит на інформацію, що свідчить про публічно-правовий характер даного спору, статтею 23 Закону «Про доступ до публічної інформації» прямо передбачено, що «оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, тому, даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищенаведені вимоги Закону та встановлені обставини справи, вважаю, що у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Тернопільській області про визнання права на інформацію порушеним, зобов'язання вчинити дії, слід відмовити на підставі вимог п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 186, 260, 261, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Тернопільській області про визнання права на інформацію порушеним, зобов'язання вчинити дії та визнання бездіяльності протиправною.
Роз'яснити позивачу його право на звернення до суду із вказаними позовними вимогами у порядку адміністративного судочинства, із урахуванням вимог передбачених ст. 20 КАС України щодо розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повна ухвала суду складена 13 жовтня 2021 року.
Головуюча І.М.Черніцька