(заочне рішення)
29.10.2021 Справа №607/13200/21
29 жовтня 2021 року м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
- головуючої Черніцької І.М.
- при секретарі судового засідання Скали В.І.
- з участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання останнього таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою за АДРЕСА_1 .
В обґрунтування вимог позивач вказала, що вона є власником квартири за АДРЕСА_1 . У квартирі, крім неї, також зареєстрований неповнолітній син ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 , який є її колишнім чоловіком. З 2011 року відповідач не проживає за вищевказаною адресою, його речі та майно відсутні. Відповідач не приймає будь-якої участі в утриманні майна та не сплачує комунальних послуг.
Посилаючись на наведене та те, що відповідач не проживає у квартирі понад рік, реєстрація відповідача створює перешкоди у користуванні власністю, просила визнати його таким, що втратив право користування спірною квартирою.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 липня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та не заперечила проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, не повідомивши суду про причини неявки, хоча про час та місце був повідомлений у встановленому законом порядку. Відзив на позов не подавав.
На підставі вимог ст. ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 26 травня 1994 року, виданого Тернопільським міськрайонним бюро технічної інвентаризації, власниками квартири за АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по Ѕ частині кожен.
Після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_1 успадкувала належну йому Ѕ частку квартири за АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26 червня 2021 року, виданим державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори Попіль З.З., зареєстрованим в реєстрі за №1348.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №263362442 від 26 червня 2021 року, ОСОБА_1 на праві власності належить Ѕ частка квартири за АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину.
07 листопада 2004 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 10 квітня 2009 року. Після реєстрацію шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ».
Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 серпня 2015 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07 листопада 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції.
Як слідує з довідок за №740 від 23 липня 2021 року та за №739 від 23 липня 2021 року, виданих ДП «Комунальник-1», у квартирі за АДРЕСА_1 зареєстровані: позивач ОСОБА_1 , син ОСОБА_7 та колишній чоловік ОСОБА_2 . Факт реєстрації відповідача за вказаною адресою також підтверджується копією будинкової книги долученої до матеріалів справи.
Як вбачається з акту від 25 травня 2015 року, складеного комісією в складі заступника директора ДП «Комунальник-1» ТОВ «Мрія» Новіцької Л.Р., паспортиста ДП «Комунальник-1» ТОВ «Мрія» ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі за АДРЕСА_1 , однак з червня 2011 року не проживає у ній.
Як слідує з акту від 13 липня 2021 року, складеного комісією в складі менеджера групи житлових будинків ДП «Комунальник-1» ТОВ «Мрія» ОСОБА_12 , паспортиста ДП «Комунальник-1» ТОВ «Мрія» ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі за АДРЕСА_1 , однак з червня 2011 року не проживає у вказаній квартирі.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , яка є подругою та співробітницею позивача, підтвердили той факт, що відповідач ОСОБА_2 більше десяти років не проживає у квартирі за АДРЕСА_1 .
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
При цьому відповідно до положень ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до вимог ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
В силу вимог ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Встановлено, що позивач є одноосібним власником спірної квартири, де зареєстрований її колишній чоловік ОСОБА_2 .
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач більше року добровільно не проживає у спірній квартирі, не цікавиться нею, не приймає участі в її утриманні, не сплачує комунальних платежів та із скаргами до відповідних органів щодо усунення перешкод у користуванні житлом не зверталася.
Реєстрація відповідача у спірній квартирі створює позивачу перешкоди у вільному володінні та користуванні своєю власністю.
Відповідач у судове засідання не з'явився та не надав суду будь-яких доказів про поважність причин відсутності у вказаному житлі та спростовування доводів позивача.
Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити та визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування квартирою за АДРЕСА_1 .
Крім того, на підставі вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі 908 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 383, 391 ЦК України, 150 ЖК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування квартирою за АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн.
Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи.
Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено 29 жовтня 2021 року.
Головуюча І.М. Черніцька