27.10.2021 Справа №607/18952/21
27 жовтня 2021 року м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , працюючої на посаді керівника Спортивно виробничо-сільськогосподарської корпорації «Айсберг», реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1
за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Громадянка ОСОБА_1 , працюючи на посаді керівника Спортивно виробничо-сільськогосподарської корпорації «Айсберг» порушила встановлений законом порядок ведення податкового обліку щодо своєчасності подання до контролюючого органу податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2021 року. Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п. 203.1 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України за №2755-VI від 02.12.2010 року (з послідуючими змінами та доповненнями).
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про час та місце була повідомлена у встановленому законом порядку. Попередньо подала клопотання про розгляд справи без її участі.
Цього ж дня ОСОБА_1 подала письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення. Вказала, що в протоколі не вказано дати, часу та місця вчинення правопорушення, зазначено лише, що вказані відомості встановлені актом камеральної перевірки від 10 серпня 2021 року. Однак, декларація з податку на додану вартість за червень місяць зі строком подання до 20 липня 2021 року була подана 30 липня 2021 року.
Зазначила, що тлумачення терміну «податковий облік» відсутнє в нормативно-правовому актів та КУпАП не передбачено відповідальності за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на додану вартість.
Крім цього, відповідно до вимог ч. 1 ст. 163-1 КУпАП триваючим правопорушенням, за яке передбачена відповідальність є відсутність податкового обліку, інші правопорушення вказані в диспозиції зазначеної статті є продовжуваними або разовими. При продовжуваному правопорушенні, як і при разовому, строк притягнення до адміністративної відповідальності обчислюється з часу вчинення конкретної одноразової дії, яка сама по собі містить склад адміністративного правопорушення. На час розгляду справи в суді сплинув тримісячний строк накладення адміністративного стягнення. Відтак, суд не вправі встановлювати в її діях склад адміністративного правопорушення, зазначеного у протоколі.
Посилаючись на наведене, просила закрити провадження у справі у зв'язку із закінчення строку накладення стягнення.
Також, долучила до вказаних заперечень копію квитанції за №2.
Відповідно до вимог ч. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В силу вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Положеннями ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері оподаткування.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається, в тому числі, порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.
Встановлено, що ОСОБА_1 , будучи керівником Спортивно виробничо-сільськогосподарської корпорації «Айсберг» несвоєчасно 30 липня 2021 року подала до контролюючого органу податкову звітність з податку на додану вартість за червень 2021 року, терміном подання якої до 20 липня 2021 року.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні, а саме: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення за №1370 від 18 жовтня 2021 року; актом про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за №3622/19-00-18-05/22601616 від 10 серпня 2021 року.
Суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що в протоколі не вказано дати, часу та місця вчинення правопорушення, зазначено лише, що вказані відомості встановлені актом камеральної перевірки від 10 серпня 2021 року, оскільки не свідчать про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення та не спростовують встановлені судом обставини.
Безпідставними є доводи ОСОБА_1 про те, що на час розгляду справи в суді сплинув тримісячний строк накладення адміністративного стягнення.
На думку суду, у разі несвоєчасного подання податкової звітності з податку на додану вартість, обрахування тримісячного строку накладення адміністративного стягнення починається з дати подання такої податкової звітності у відповідний орган ДПС.
З долученої ОСОБА_1 квитанції за №2 вбачається, що податкову декларацію з податку на додану вартість прийнято органом ДПС 30 липня 2021 року.
Відтак, суд приходить до висновку, що тримісячний строк накладення адміністративного стягнення на час розгляду справи не сплинув.
Доводи ОСОБА_1 про те, що КУпАП не передбачено відповідальність за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на додану вартість є безпідставними та спростовуються диспозицією ст. 163-1 КУпАП, якою передбачено відповідальність, в тому числі за порушення посадовими особами установ встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
Стосовно всіх інших доводів та заперечень ОСОБА_1 суд зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, тобто - порушення посадовими особами установ встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
Таким чином, ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на неї адміністративне стягнення.
При обранні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, відсутність обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність за вчинене правопорушення, у зв'язку з цим, вважає за доцільне обрати ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в межах санкції статті.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення.
Таким чином, у відповідності до положень п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 124, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 85 (вісімдесят п'ять) гривень у дохід держави.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягується подвійний штраф.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяІ. М. Черніцька