25.10.2021 Справа №607/13234/21
25 жовтня 2021 року м.Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,-
з участю: ОСОБА_1 , захисника - адвоката Скиби В.М.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №200649 від 20 липня 2021 року, 20 липня 2021 року о 03 год. 42 хв. по вул. Білецька, 6 у м. Тернопіль, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford C-Max», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alcotest Drager 6810», ARBF-0443, що підтверджується тестом за №5828 від 20 липня 2021 року, результат огляду становить 0,61 % проміле. З результатом огляду ОСОБА_1 був не згідний. Від проходження огляду у медичному закладів з метою підтвердження стану алкогольного сп'яніння відмовився.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав. Вказав, що 20 липня 2021 року не керував транспортним засобом «Ford C-Max», державний номерний знак НОМЕР_1 та не був зупинений працівниками поліції. Транспортним засобом керувала його подруга ОСОБА_2 , яка припаркувала вказаний автомобіль по вул. Білецька, 6 у м. Тернополі та пішла додому. Він залишився у транспортному засобів, а згодом до нього під'їхали працівники поліції, які безпідставно почали вказувати на керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та вимагали пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Посилаючись на наведене та допущенні порушення, просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Присутній в судовому засідання захисник ОСОБА_1 - адвокат Скиба В.М. просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вказав, що факти викладені у протоколі не відповідають дійсним обставинам справи. Пояснив, що ОСОБА_1 у зазначений час та дату транспортним засобом не керував. За кермом вказаного транспортного засобу перебувала подруга останнього, яка здійснила зупинку автомобіля, припаркувавши його біля житлового будинку. ОСОБА_1 в цей час перебував на передньому пасажирському сидінні автомобіля. Коли ОСОБА_2 пішла додому, останній вирішив прибрати у транспортному засобі. Згодом до автомобіля, який був припаркований, під'їхали працівники поліції та почали вимагати надати документи. Після перевірки документів працівники поліції наполягали на проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння на місці, при цьому останній зазначав, що не керував транспортним засобом.
Крім того, вказав, що в матеріалах справи відсутній акт огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі. Долучені відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції не є безперевними.
Також, зазначив, що працівниками поліції у фабулі протоколу невірно зазначено норми ПДР, які порушив ОСОБА_1 . Так, зазначено про порушення ОСОБА_1 п. 2.9 а ПДР України, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Однак, з протоколу вбачається, що ОСОБА_1 не погодився з результатом огляду на місці зупинки та пройти такий огляд в медичному закладі відмовився. Відтак, його дії слід було кваліфікувати як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння (п. 2.5 ПДР України).
Посилаючись на наведене, просив закрити провадження у справі, з підстав зазначених у поданому клопотанні про закриття провадження.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності наявні докази, які містяться в матеріалах справи, вважає, що провадження в справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Згідно з вимогами п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 інкримінують вчинення правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, що він 20 липня 2021 року о 03 год. 42 хв. по вул. Білецька, 6 у м. Тернопіль керував транспортним засобом «Ford C-Max», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alcotest Drager 6810», ARBF-0443, що підтверджується тестом за №5828 від 20 липня 2021 року, результат огляду становить 0,61 % проміле. З результатом огляду ОСОБА_1 був не згідний. Від проходження огляду у медичному закладів з метою підтвердження стану алкогольного сп'яніння відмовився.
Положення ч. 1 статті 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона зазначеного складу адміністративного правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані сп'яніння.
Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху транспорту, тобто вплив на органи керування транспортного засобу, що призвело до зміни його положення відносно початкового.
Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у цьому випадку є водії транспортного засобу.
Відповідно до роз'яснень викладених у п. 27 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Скиба В.М. заперечили факт керування ОСОБА_1 20 липня 2021 року о 03 год. 42 хв. по вул. Білецька, 6 у м. Тернопіль транспортним засобом «Ford C-Max», державний номерний знак НОМЕР_1 . Зазначили, що останній перебував у салоні автомобіля, який був припаркований та працівники поліції під'їхали до стоячого автомобіля.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 пояснила, що 20 липня 2021 року близько 3-4 години ранку вона була разом з ОСОБА_1 за кермом належного останньому автомобіля «Ford C-Max», державний номерний знак НОМЕР_1 . Приїхавши по вул. Білецька у м. Тернополі запаркувала вказаний автомобіль та пішла додому. Згодом ОСОБА_1 подзвонив та повідомив про вказані події.
З оглянутих судом відеоматеріалів з нагрудних камер працівників поліції встановлено, що на них не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки працівниками поліції. Дані відеоматеріали містять відомості про те, як працівники поліції підійшли до припаркованого (такого, що не здійснював руху) транспортного засобу «Ford C-Max», державний номерний знак НОМЕР_1 , на місці водія якого, із відкритими передніми водійськими дверима, перебував ОСОБА_1 . Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння та запропонувати пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці. ОСОБА_1 пройшов огляд на місці зупинки, однак не погодився з його результатами. Від проходження огляду у медичному закладів відмовився.
При цьому на вказаних відеозаписах зафіксовано той факт, що ОСОБА_1 неодноразово повідомляв працівникам поліції, що він не керував транспортним засобом, що вони підійшли до припаркованого транспортного засобу та йому не зрозумілі підстави проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння (03:52 хв. - 04:11 хв., папка 00008, відеозапису файл ….000937).
Будь-які інші докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в матеріалах справи відсутні.
Сама по собі постанова серії ДПО18 №994376 від 20 липня 2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, не підтверджує факт керування останнім транспортним засобом, оскільки складена цими ж працівниками поліції, відтак не є належними та допустимим доказом на підтвердження вказаних обставин.
Крім цього, з долученої ОСОБА_1 ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 вересня 2021 року вбачається, що судом відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про скасування вищевказаної постанови.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, вважаю, що в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт керування ОСОБА_1 20 липня 2021 року о 03 год. 42 хв. по вул. Білецька, 6 у м. Тернопіль транспортним засобом «Ford C-Max», державний номерний знак НОМЕР_1 , що виключає в його діях склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП слід закрити, за відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 130, 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 статті 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
СуддяІ. М. Черніцька