Справа № 464/6502/21
пр.№ 2/464/1775/21
26.10.2021 року Сихівський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Теслюка Д.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Чуби Т.І.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
позивачка ОСОБА_2 10.09.2021 звернулась в суд із позовом, в якому просить стягувати з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення повноліття.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що перебувала із відповідачем у зареєстрованому шлюбі, у шлюбі у них народилось двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 26.03.2012 постановлено стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. щомісячно. Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 05.01.2017 шлюб між сторонами розірвано. Станом на даний час вона отримує аліменти лише на старшого сина у розмірі 1 250 грн, іншої допомоги відповідач не надає. Відповідно весь тягар матеріального забезпечення дітей лягає на її плечі, добровільно відповідач відмовляється надавати фінансову допомогу на молодшого сина. Зазначає, що відповідач займається ремонтно-будівельними роботами і добре заробляє, у 2020 році він придбав автомобіль, а у 2021 році будинок, а вона працює швеєю і їй важко самостійно забезпечувати дітей.
Ухвалою від 30.09.2021 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивачка у судове засідання не з'явилась, 25.10.2021 звернулась в суд із заявою, у якій просила розглядати справу у її відсутності, позов підтримує, просить такий задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково та надав пояснення про те, що він офіційно не працевлаштований, відтак відсутні підстави для стягнення з нього аліментів на утримання молодшого сина у частці від доходу за місяць. Зазначив, що його дохід є нерегулярним та мінливим. Також просив при визначенні розміру аліментів взяти до уваги ту обставину, що він сплачує аліменти на утримання старшого сина.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, учасники справи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованих шлюбних відносинах. Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 05.01.2017 шлюб між ними розірвано.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 26.03.2021 задоволено частково позов ОСОБА_2 та вирішено стягувати з відповідача ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи з 02.03.2012 р. до досягнення дитиною повноліття.
Встановлено, що неповнолітній син учасників справи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір'ю, перебуває на утриманні матері, жодних доказів участі у матеріальному забезпеченні сина відповідачем ОСОБА_1 не надано.
Згідно із ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її батька і у твердій грошовій сумі.
Частинами 1, 2 статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи те, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на утриманні позивачки, а відповідач не надає матеріальну допомогу на його утримання, з нього слід стягувати аліменти в примусовому порядку.
З положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 р. № 789-ХІІ, а також вищезазначених норм Сімейного кодексу України, вбачається, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Згідно із ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч.1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд враховує всі обставини справи, інтереси дитини та сторін, вимоги розумності, виваженості, співмірності (пропорційності) і справедливості, майновий стан сторін, розмір їх доходів, стан здоров'я дитини, а також те, що відповідач фізично здоровий, однак офіційно не працевлаштований, сплачує аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , тому суд приходить до висновку, що слід призначити аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1 300 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
У відповідності до вимог ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 10.09.2021 та в порядку ч.1 ст.430 ЦПК України допускається негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, слід зазначити таке. Оскільки позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 908 грн. судового збору.
Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 - 265 ЦПК України,
позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягувати із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1 300 (однієї тисячі триста) грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 вересня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлено 01.11.2021.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Суддя Д.Ю.Теслюк