313/677/21
2/313/260/2021
02.11.2021 р. смт. Веселе
Веселівський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді - Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Кравцовій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД», третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
ВCТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою у якій просить суд виконавчий напис від 05 жовтня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 59744, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» код ЄДРПОУ 42642578 заборгованості у розмірі 17 175 грн. 16 коп. - визнати таким, що не підлягає виконанню.
Третя особа по справі - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.
Представник позивача адвокат Фролов М.М. звернувся в суд із заявою, у якій просить суд провести судовий розгляд справи за його відсутності. На задоволенні позову наполягає.
Відповідач та третя особа про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, але явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, із заявою про відкладення проведення підготовчого судового розгляду не зверталися.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З врахуванням вимог ст.ст.2, 223 ЦПК України неявка у судове засідання сторін та їх представників не перешкоджає проведення підготовчого судового засідання.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 81 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов'язки.
Відповідно до ч.ч.3, 5 вказаної правової норми цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.1 ст.12, ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ЦК України).
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
05.10.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем було видано виконавчий лист, який зареєстрований в реєстрі за № 59744 було щодо стягнення з позивачки заборгованості на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД»», яке є правонаступником усіх прав та обов'язків ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал», яке є правонаступником усіх прав та обов'язків ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», яке є правонаступником усіх прав та обов'язків АТ «ОТП-Банк» за кредитним договором укладеним між нею та АТ «ОТП-Банк» № 2002827014 від 28.02.2013 р.
Загальна сума яка підлягає стягненню складає 17 175 грн. 16 коп. та складається з:
-12 558 грн. 50 коп. - прострочена заборгованість за сумою кредиту;
-4 116 грн. 66 коп. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам;
Крім того 500 грн. 00 коп. - плата за вчинення виконавчого напису.
Стягнення заборгованості проводиться за період з 11.08.2020 року по 14.08.2020 року.
Суд вважає, що приватний нотаріус Горай О.С. вчинив вищенаведений виконавчий напис з порушенням чинного законодавства з наступних підстав.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р., постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 р. скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.».
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 р. у справі № 826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р.
Як вбачається з вичиненого приватним нотаріусом виконавчого напису його було вчинено на підставі п. 2 Переліку документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 р. № 1172, отже п.2 зазначеної постанови було скасовано вищенаведеним рішенням суду.
Відповідно до пункту 1 Переліку «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
З цього вбачається відповідачем не подавався нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору, за яким стягнення може проводитись у безспірному порядку.
Виконавчий напис вчинено на підставі кредитного договору № 2002827014 від 28.02.2013 р., який нотаріально не посвідчений, а отже не може бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.
З наведеного вбачається, що наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Зазначене узгоджується з позиціями Верховного Суду викладені у постанові від 12.03.2020 р. № 757/24703/18-ц та у постанові від 15.04.2020 р. № 158/2157/17.
Як вбачається з кредитного договору № 2002827014 від 28.02.2013 р. кредит надано строком на 12 місяців, отже дата остаточного повернення Кредиту 28.02.2014 р.
Строк з якого обчислюється строк позовної давності складає з моменту кінцевого строку повного погашення кредиту з 28.02.2014 р. з цього вбачається, що строк позовної давності закінчився у березні 2017 року.
Таким чином, виходячи з вище викладеного, на час звернення позивача до нотаріальної контори сплив строк позовної давності оскільки останній був вчинений 05.10.2020 р., прошу суд застосувати строк позовної давності до цих правовідносин.
Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила - ч.1 ст.261 ЦК України.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
У своїй постанові від 02.07.2019 р. Велика Палата Верховного Суду у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) зробила висновок, що строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису безпосередньо пов'язаний із позовною давністю, встановленою Цивільним кодексом України. Таким чином, загальний строк для такого звернення становить три роки незалежно від суб'єктного складу сторін правовідносин.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-V111 від 02.06.2016 р. висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Питання із судовими витратами вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України, ст. 88 Закону України «Про нотаріат», керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, який набрав чинності 07.03.2012 р., а також ст.ст.1-13, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Виконавчий напис від 05.10.2020 р., зареєстрований в реєстрі за № 59744, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» код ЄДРПОУ 42642578 заборгованості у розмірі 17 175 грн. 16 коп. - таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» код ЄДРПОУ 42642578 судові витрати на загальну суму 1362,00 грн., пов'язані зі сплатою судового збору.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://court.gov.ua/fair/sud0804.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Веселівський районний суд Запорізької області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Повний текст рішення складено 05.11.2021 р.
Суддя
Веселівського районного суду
Запорізької області А.О.Нагорний
02.11.2021